Рішення

від 24.04.2013 по справі 910/6280/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6280/13 24.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» до 1. Приватного підприємства «Сладік-Супер» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» про стягнення 42 498,00 грн. Суддя Босий В.П. Представники сторін: позивача:Лімонтов В.Б. відповідача 1:не з'явився відповідача 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» (надалі - ТОВ «Петрус-Кондитер») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Сладік-Супер» (надалі - ПП «Сладік-Супер») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» (надалі - ТОВ «Транс-Вест-Експедиція») про стягнення 42 498,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно договору про уступку права вимоги №1 від 25.02.2013 р. набув право вимоги від відповідача 1 сплати коштів у розмірі 42 498,00 грн. за невиконання ним зобов'язань по оплаті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія» поставленого товару згідно видаткової накладної №1-ПІ000126 від 26.03.2012 р.

Вимоги до відповідача 2 обґрунтовані тим, що відповідно до договору поруки №16/10-12 від 16.10.2012 р. ТОВ «Транс-Вест-Експедиція» поручилося за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 зобов'язань з оплати поставленої згідно видаткової накладної продукції, яке останнім належним чином не виконане.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.04.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №24059859, отриманим представником відповідача 1 15.04.2013 р.

Місцезнаходження відповідача 1 за адресою: 14032, м. Чернігів, вул. Пухова, 140, кв. 25, на яку було надіслано ухвали суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 2 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач 2 був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, 22.04.2013 р. через канцелярію суду направив клопотання, в якому позовні вимоги у розмірі 500,00 грн. визнав повністю та просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія» було поставлено, а ПП «Сладік-Супер» прийнято товар на загальну суму 42 498,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1-ПІ000126 від 26.03.2012 р.

Видаткова накладна №1-ПІ000126 від 26.03.2012 р. містить номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містить підпис представників сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі - продажу (шляхом оформлення видаткової накладної), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

16.10.2012 р. між ТОВ «Транс-Вест-Експедиція» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія» (кредитор) було укладено договір поруки №16/10-12 (надалі - «Договір поруки»), згідно з п. 1.1 якого у відповідності до умов цього договору поручитель частково поручається перед кредитором за виконання ПП «Сладік-Супер» (боржник) обов'язку щодо сплати боржником на користь кредитора грошових коштів за отриманий товар згідно видаткової накладної, передбаченої п. 2.1 цього договору, товар.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при цьому поручитель відповідає перед кредитором грошовими коштами в розмірі, встановленому цим договором.

Пунктом 3.1 Договору поруки встановлено, що розмір грошового зобов'язання (відповідальності) поручителя за цим договором складає 500,00 грн.

25.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія» (первісний кредитор) та ТОВ «Петрус-Кондитер» (новий кредитор) було укладено договір про уступку права вимоги №1, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги в повному обсязі, що належать первісному кредиторові та виникли на підставі видаткової накладної №1-ПІ000126 від 26.03.2012 р., що була підписана та скріплена печатками первісного кредитора та боржника - ПП «Сладік-Супер», та на підставі договору поруки №16/10-12 від 16.1.2012 р. , що був укладений між первісним кредитором та поручителем - ТОВ «Транс-Вест-Експедиція», а саме: права вимоги від боржника по перерахуванню грошових коштів за поставлені товари за видатковою накладною у строки, передбачені ст. 530 Цивільного кодексу України, а також права вимоги від поручителя по перерахуванню грошових коштів згідно умов договору поруки, а новий кредитор зобов'язується прийняти права вимоги відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що загальний розмір уступки за цим договором становить 42 498,00 грн.

Повідомлення про відступлення права вимоги №27/2-юр від 27.02.2013 р. відправлене ПП «Сладік-Супер» 01.03.2013 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією №8357 від 01.03.2013 р. Повідомлення №27/3-юр від 27.02.2013 р. отримане представником ТОВ «Транс-Вест-Експедиція» 28.02.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем 1 грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно видаткової накладної товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування у нього заборгованості у розмірі 42 498,00 грн.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу 1 товару згідно видаткової накладної №1-ПІ000126 від 26.03.2012 р. на суму 42 498,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що покупець зобов'язаний оплатити повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Аналогічні висновки щодо строку виконання грошового зобов'язання зі змісту ст. 692 Цивільного кодексу України містяться в постанові Вищого господарського суду України від 28.2.2012 р. у справі №5002-8/481-2011 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р.

Договором (видатковою накладною) не було встановлено строку відстрочення оплати грошового зобов'язання, а тому з урахуванням положень ст.ст. 530, 692 Цивільного кодексу України відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар на наступний день після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 42 498,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення до суду із даним позовом настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача 1 перед ТОВ «Петрус-Інвесткомпанія» у сумі 42 498,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення відповідачем 1 не надано.

16.10.2012 р. між ТОВ «Транс-Вест-Експедиція» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія» (кредитор) було укладено договір поруки №16/10-12 (надалі - «Договір поруки»), згідно з п. 1.1 якого у відповідності до умов цього договору поручитель частково поручається перед кредитором за виконання ПП «Сладік-Супер» (боржник) обов'язку щодо сплати боржником на користь кредитора грошових коштів за отриманий товар згідно видаткової накладної, передбаченої п. 2.1 цього договору, товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодекс України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.1 Договору поруки встановлено, що розмір грошового зобов'язання (відповідальності) поручителя за цим договором складає 500,00 грн.

Таким чином, на підставі п. 1.1 Договору поруки ТОВ «Транс-Вест-Експедиція» у розмірі грошового зобов'язання на суму 500,00 грн. поручилося перед ТОВ «Петрус-Інвесткомпанія» за виконання відповідачем 1 свого обов'язку з оплати поставленої згідно видаткової накладеної продукції.

Крім того, 25.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія» (первісний кредитор) та ТОВ «Петрус-Кондитер» (новий кредитор) було укладено договір про уступку права вимоги №1, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги в повному обсязі, що належать первісному кредиторові та виникли на підставі видаткової накладної №1-ПІ000126 від 26.03.2012 р., що була підписана та скріплена печатками первісного кредитора та боржника - ПП «Сладік-Супер», та на підставі договору поруки №16/10-12 від 16.1.2012 р. , що був укладений між первісним кредитором та поручителем - ТОВ «Транс-Вест-Експедиція», а саме: права вимоги від боржника по перерахуванню грошових коштів за поставлені товари за видатковою накладною у строки, передбачені ст. 530 Цивільного кодексу України, а також права вимоги від поручителя по перерахуванню грошових коштів згідно умов договору поруки, а новий кредитор зобов'язується прийняти права вимоги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до положень статей 512-516 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, згідно умов п. 1.1 Договору про уступку права вимоги №1 від 25.02.2013 р. позивач набув право вимоги по сплаті відповідачем заборгованості у розмірі 42 498,00 грн. та права вимоги від відповідача 2 по перерахуванню грошових коштів згідно умов Договору поруки.

14.03.2013 р. позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою №14/01 від 14.03.2013 р. (отримана відповідачем 2 15.03.2013 р.), в якій просив погасити заборгованість відповідача 1 в сумі 500,00 грн.

Відповідно до ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Заборгованість відповідача 2 перед позивачем у сумі 500,00 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення відповідачем 2 не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості з ПП «Сладік-Супер» на користь ТОВ «Петрус-Кондитер» у розмірі 41 998,00 грн. та з ТОВ «Транс-Вест-Експедиція» на користь ТОВ «Петрус-Кондитер» у розмірі 500,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сладік-Супер» (14032, м. Чернігів, вул. Пухова, 140, кв. 25; ідентифікаційний код 35884230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32; ідентифікаційний код 34999908) заборгованість у розмірі 41 998 (сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 26 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32; ідентифікаційний код 33943979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32; ідентифікаційний код 34999908) заборгованість у розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 20 (двадцять) грн. 24 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 29.04.2013 р.

Суддя В.П.Босий