Ухвала

від 26.04.2013 по справі 808/4233/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

26 квітня 2013 рокуСправа № 808/4233/13-а м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову

за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крісто»

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крісто», в якому позивач просить стягнути з відповідача: податкову заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1022 грн. 00 коп.; податкову заборгованість з єдиного податку юридичних осіб у розмірі 340 грн. 00 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 340 грн. з єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб, яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що відповідно до п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, що діяла на час виникнення на думку позивача заборгованості) (далі по тексту - Закон України №2181) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Дане положення кореспондується з положеннями п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у якому зазначається, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 20.01.2010 позивачем проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Крісто» з питань своєчасності подання податкової звітності за результатами якої складено Акт №54 від 20.01.2010. 30 січня 2010 року позивачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000411501/0 від 30.10.2010, яким до підприємства застосовані штрафні санкції у розмірі 340 грн. 00 коп. У зв'язку з неможливістю вручення податкового повідомлення-рішення відповідачу останнє розміщено на дошці оголошень 30.01.2010.

За приписами пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Таким чином, звернутися до суду про стягнення податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб, що виник у зв'язку з несплатою зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000411501/0 від 30.01.2010 податковий орган мав на пізніше січня 2013 року.

Разом з тим, до суду позивач звернувся лише 23 квітня 2013 року (відповідно до відмітки штампу вхідної кореспонденції суду).

Суд звертає увагу позивача на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять жодних доводів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, а саме існування обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, доказів, які б свідчили про існування таких обставин позивачем не надано. Судом з матеріалів позовної заяви жодних обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби пропущено строк звернення до суду в частинні стягнення з відповідача заборгованості з єдиного податку юридичних осіб у розмірі 340 грн. 00 коп., а підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крісто» в частині стягнення з відповідача податкову заборгованість з єдиного податку юридичних осіб у розмірі 340 грн. 00 коп. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Горобцова