Рішення

від 29.04.2013 по справі 904/1320/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.13р. Справа № 904/1320/13-г За позовом Прокурора м. Жовті Води Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Жовтоводської міської ради, м. Жовті води Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства "Жовтоводськатепломережа", м. Жовті Води Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Нева", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 14 178 грн. 56 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від прокурора: Захарчук В.О., посв. № 0012333 від 01.01.12р.;

від позивача: Бочанова Я.В., дов. № 1500 від 19.11.12р.;

від відповідача: Захарчук В.Ф., керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Жовті Води Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Жовтоводської міської ради, м. Жовті води Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства "Жовтоводськатепломережа", в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Нева" 14 178 грн. 56 коп., з яких: 8 248 грн. 41 коп. - основний борг, 5 693 грн. 64 коп. - пеня, 54 грн. 77 коп. -інфляційні втрати, 181 грн. 74 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем порушені зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.11р. № 302/11-Т в частині своєчасної оплати спожитої теплової енергії за період з листопада 2011р. по 01.01.13р., у зв'язку із чим, відповідно до умов п. 3.6 Договору позивачем нарахована пеня в розмірі 1% від суми заборгованості та на підставі ст.. 625 ЦК України нараховані 3% річних та інфляційні втрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги прокурора, викладені в позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. У відзиві на позов та додаткових поясненнях до відзиву зазначив, що під час укладання спірного договору, відповідачем направлено на адресу позивача екземпляр вказаного договору із протоколом розбіжностей стосовно редакції пунктів 3.1 і 3.6, та відміткою про це в тексті договору, але позивач проігнорував вказаний протокол розбіжностей, між сторонами протокол узгодження розбіжностей не складався, у зв'язку із чим, із посиланням на положення ч. 7 ст. 181 ГК України, відповідач вважає, що спірний договір укладений в редакції ТОВ ВТФ „Нева". Таким чином, позивачем невірно виконаний розрахунок пені, розмір якої, відповідно до контрозрахунку відповідача, з урахуванням п. 3.6 Договору в редакції відповідача, повинен становити 525 грн. 50 коп. В судовому засіданні 25.04.13р. представник відповідача пояснив, що позовні вимоги в частині основного боргу, нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних визнає.

В порядку ст.85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011р. між Комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельною фірмою "Нева" (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 302/11-Т (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати (постачати) відповідачу теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а відповідач зобов'язався проводити оплату за спожиту теплову енергію за затвердженими тарифами в строки, передбачені цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунки проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Строк оплати - до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється згідно тарифам на послугу з централізованого опалення для населення, бюджетних організацій та інших споживачів м. Жовті Води, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 571 від 18.10.2010р.

На виконання умов Договору, у період з листопада 2011р. по 01.01.2013р. позивачем було поставлено теплову енергію на об'єкт відповідача на загальну суму 8 248 грн. 41 коп., що підтверджується відповідними рахунками, які наявні в матеріалах справи (а.с. 25-33).

В порушення умов Договору оплата за спожиту теплову енергію у зазначеному періоді відповідачем не здійснювалася, що призвело до утворення заборгованості в сумі 8 248 грн. 41 коп.

Відповідно до п. 3.5 Договору, споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням пені в розмірі 1% простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Нарахована позивачем сума пені, складає 5 693 грн. 64 коп. за період з 11.11.11р. по 01.01.13р., з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за кожним рахунком окремо.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 181 грн. 74 коп. за період з 11.11.11р. по 31 12.12р. та інфляційні втрати в розмірі 54 грн. 77 коп. за вказаний період.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, обґрунтованим розрахунком суми боргу за спожиту теплову енергію, копіями рахунків, двосторонніми актами звірки взаєморозрахунків від 10.04.13р. тощо.

На час розгляду справи, докази сплати відповідачем вказаної суми заборгованості сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів за спожиту теплову енергію у вказаному періоді, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 8 248 грн. 41 коп., 181 грн. 74 коп. 3% річних, 54 грн. 77 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 693 грн. 64 коп., то в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін, 11.11.2011р. Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Нева» надісланий проект Договору № 302/11-Т купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.2011р. для підписання та скріплення печаткою, що підтверджується копією фіскального чеку „Укрпошти" від 11.11.11р. та реєстром поштових відправлень (а.с.66, 67).

Відповідно до листа Центру поштового зв'язку № 4 від 31.01.12р. № 13-11-12 (а.с. 60), вказане поштове відправлення отримане відповідачем 16.11.11р.

13.12.11р. на адресу позивача надійшов лист відповідача від 12.12.11р. № 34 із додатками, відповідно до якого відповідач направляє КП „Жовтоводськтепломережа" підписані екземпляри Договору № 302/11-Т купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.2011р. із застереженням щодо складання протоколу розбіжностей та протокол розбіжностей до Договору.

Згідно протоколу розбіжностей до Договору, відповідач запропонував укласти пункти 3.1 та 3.5 Договору в наступній редакції: п.3.1 „Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Строк оплати - до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Обсяг відпущеної теплової енергії повинен підтверджуватися розрахунком та двостороннім актом на відпуск-отримання теплової енергії, який складається та підписується сторонами за кожен місяць поставки теплової енергії окремо"; п. 3.5 „Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня".

Як зазначає позивач, оскільки відповідачем був порушений двадцятиденний строк, визначений ч. 4 ст. 181 ГК України, позивач вважає спірний договір укладеним на умовах, визначених позивачем, без узгодження та розгляду протоколу розбіжностей до Договору.

Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, серед яких вказано й договори, визначено статтею 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 67 Господарського кодексу України та статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, визначено статтею 189 Господарського кодексу України.

Частинами 1, 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом статті 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо його усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частин 4 і 5 ст. 181 Господарського кодексу України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Як встановлено судом, листом № 3072 від 19.12.11р. у відповідь на лист відповідача № 2846 від 13.12.11р. щодо протоколу розбіжностей, позивач повідомив, про неприйняття пропозиції відповідача в частині викладення спірних пунктів Договору в редакції ТОВ ВТФ „Нева", у зв'язку із пропуском останнім строку, встановленого ч. 4 ст. 181 ГК України, зазначивши, що вважає спірний договір підписаним сторонами без розгляду протоколу розбіжностей.

Однак, приписами ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно із частиною 1 статті 187 ГПК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, розбіжності, що виникли між сторонами при укладанні спірного Договору, залишилися не врегульованими, доказів звернення до суду із відповідним позовом позивачем не надано, у зв'язку із чим, з урахуванням зазначених вище приписів чинного законодавства України, господарський суд приходить до висновку, що пропозиції відповідача щодо редакції пунктів 3.1 та 3.5 Договору є такими, що прийняті позивачем.

З урахуванням вищевикладеного, згідно перерахунку розміру пені, здійсненого судом та відповідного контррозрахунку, виконаного відповідачем, сума пені за період, визначений позивачем у позові, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, складає 525 грн. 50 коп. і підлягає стягненню з відповідача. В стягненні решти суми пені слід відмовити.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Нева" (52208, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Заводська, б. 12, код ЄДРПОУ 24237221) на користь Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" (52208, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. 8 Березня, 42, код ЄДРПОУ 23645975) 8 248 грн. 41 коп. (вісім тисяч двісті сорок вісім грн. 41 коп.) основного боргу, 525 грн. 50 коп. (п'ятсот двадцять п'ять грн. 50 коп.) пені, 54 грн. 77 коп. (п'ятдесят чотири грн.. 77 коп.) інфляційних втрат, 181 грн. 74 коп. (сто вісімдесят одну грн.. 74 коп.) 3% річних, 1 093 грн. 37 коп. (одну тисячу дев'яносто три грн. 37 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А.Рудь

Повне рішення складено -29.04.13р.