Рішення

від 23.04.2013 по справі 301/677/13-ц

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/677/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2013 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

В особі головуючого судді - Марковича І.І.

при секретарі - Чеботарьовій Г.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 26.03. 2013 року з даним позовом, свої позовні вимоги мотивує тим, що 03.01.2012р. між ним та відповідачем було укладено контракт №6 з директором філії «Свалявдержспецлісгосп» на виконання обов'язків директора філії «Свалявдержспецлісгосп» до 31.12.12 року.

24.09.2012 року позивача переведено з посади директора філії «Свалявдержспецлісгосп» на посаду директора філії «Свалявське лісове агропромислове господарство», 28.12.2012 року в зв'язку із закінченням дії контракту призначено виконуючим обов'язки директора філії «Свалявське лісове агропромислове господарство».

19.03.2013 року в конверті, який надійшов на адресу ОСОБА_1, де відправником вказаний відповідач з датою відправки поштою 16.03.2013 року, позивачем отримано наказ № 7-к від 28.02.2013 року, яким ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п. 6 ст. 38 КЗпП України.

З винесеним наказом позивач не погоджується, вважає, що такий винесений незаконно з порушенням норм чинного законодавства України, так як п.6 ст. 38 КЗпП України, який вказаний із наказі №7-к віл 28.02.2013 року як підстава звільнення, в КЗпПУ відсутній.

Крім цього, строк дії контракту №6 з Директором філії «Свалявдержспецлісгосп» від 03.01.2012р. закінчився 31.12.12 року, а тому 28.02.2013 року відповідач не мав права припиняти трудові відносини на підставі контракту, який на момент винесення оскаржуваного наказу припинив свою чинність.

Крім того, згідно листка непрацездатності серії АГБ№115281 від 28.02.2013р. позивач ОСОБА_1 перебував на лікарняному.

Крім того, питання про призначення виконуючим обов»язки за певними посадами для загального кола працівників законодавством України не врегульовано. Разом з тим в абзаці першому пункту 2 роз'яснення Державною комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29 грудня 1965 року №30/39* (далі Роз'яснення) йдеться про те, що призначення працівника виконувачем обов'язків за вакантною посадою не допускається. Таке можливо лише за посадою, призначення на яку здійснюється вищим органом управління. Керівник підприємства, установи, організації (далі підприємство) зобов'язаний не пізніше місячного строку з дня прийняття працівника на роботу надати документи для його призначення на посаду до вищого органу управління. Цей орган в

місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути питання і повідомити керівникові про результати.

Отже, призначення працівника виконувачем обов'язків можливе до затвердження його на цій посаді вищим органом управління на строк не більше двох місяців. Якщо ж працівник виконує обов'язки більше двох місяців, є підстави вважати, що він затверджений на цій посаді, хоча відповідною документа й не було видано. В зв'язку з тим, що хоч наказ №7-к і винесений датою 28.02.2013 року, але станом на 28.02.2013 року його не було в наявності, і він винесений вже після цієї дати.

Наведений вище документ чинний на підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-ХН, в зв»язку з чим просить поновити його на посаді директора філії «Свалявське лісове агропромислове господарство» та стягнути з позивача суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з мотивів, що викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що 28.02. 2013 року в Державному підприємстві «Загатянське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» відбулася виробнича нарада з участю керівництва та директорів відокремлених підрозділів. ОСОБА_1 також був присутній на ній. По останньому питанню генеральним директором був зачитаний наказ № 7-К від 28.02. 2913 року про звільнення ОСОБА_3 та запропоновано ознайомитися та поставити підпис. Однак, ОСОБА_3 проігнорував пропозицію та покинув приміщення. Цього ж дня, після наради працівником відділу кадрів ОСОБА_4 було виявлено допущену помилку та видано уточнюючий наказ та внесено запис в трудову книжку про звільнення позивача на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України та направлено разом з повідомленням з»явитися до підприємства для отримання трудової книжки на домашню адресу. Щодо перебування ОСОБА_1 на лікарняному в день звільнення, то 28.02. 2013 року ОСОБА_1 був присутнім на нараді , про факт відкриття лікарняного керівництво не інформував, в табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 виставлено 28.02. 2013 року восьмигодинний робочий день та при звільненні отримав розрахунок, в тому числі за останній день роботи 28.02. 2013 року. Крім цього, генеральним директором підприємства був виданий наказ № 70-к від 28.12. 2012 року про призначення ОСОБА_1 виконуючим обов»язків, а 28.02. 2013 року, тобто в день спливу двохмісячного терміну від дня видання наказу було прийнято рішення про не укладення нового контракту і відповідно звільнення його з роботи з підстав закінчення терміну дії контракту, в зв»язку з чим просить відмовити в задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 03.01.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено контракт №6 з директором філії «Свалявдержспецлісгосп» на виконання обов'язків директора філії «Свалявдержспецлісгосп» до 31.12.12 року ( а.с. 9-12)

Наказом від 24.09. 2012 року № 34-к позивача переведено з посади директора філії «Свалявдержспецлісгосп» на посаду директора філії «Свалявське лісове агропромислове господарство» ( а.с. 8)

Наказом № 70-к від 28.12.2012 року в зв'язку із закінченням дії контракту ОСОБА_1 призначено виконуючим обов'язки директора філії «Свалявське лісове агропромислове господарство» з 01.01. 2013 року. (а.с.7)

19.03.2013 року в конверті, який надійшов на адресу ОСОБА_1, де відправником вказаний відповідач з датою відправки поштою 16.03.2013 року, позивачем отримано наказ №7-к від 28.02.2013 року, яким ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п. 6 ст. 38 КЗпП України. ( а.с. 5,6).

Згідно листка непрацездатності серії АГБ №115281 від 28.02.2013р. позивач ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 28.02. 2013 по 06.03. 2013 року.

Отже, звільнення позивача з роботи відбулось без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема, суд вважає, що позивача звільнено в порушення ч.3 ст.40 КЗпП України, де передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Що стосується посилання представника відповідача про те, що ОСОБА_1 був присутній на виробничій нараді 28.02. 2013 року, яка відбувалася з 16.00 по 17.30 год., та був ознайомлений з наказом, а пізніше відкрив листок непрацездатності в амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Довге, суд оцінює критично, оскільки доказів таких тверджень відповідач не надав. Крім цього, акту про відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з наказом про звільнення відповідачем суду не представлено.

Відповідно до Наказу № 7-к від 28.02. 2013 року ОСОБА_5 звільнено з роботи на підставі п.6 ст. 38 КЗпП України, така підстава в КЗпП України - відсутня. Що стосується посилання позивача про те, що працівником відділу кадрів ОСОБА_4 було виявлено допущену помилку та видано уточнюючий наказ (під тим же самим номером) та внесено запис в трудову книжку про звільнення позивача на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України та направлено разом з повідомленням з»явитися до підприємства для отримання трудової книжки на домашню адресу суд оцінює критично, оскільки позивачем надано повідомлення, яке надійшло на його адресу від підприємства від 14.03. 2013 року № 01-11/68, де в додатках вказано наказ від 28.02. 2013 року №7-к на одному аркуші, який позивач представив суду, де підставою звільнення є п.6 ст. 38 КЗпП України.

Згідно п. 2 ст. 232 КЗпПУ безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Таким чином з відповідача слід стягнути в користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.03. 2013 року - закінчення лікарняного по 23.04. 2013 року, тобто дня постановлення рішення про поновлення на роботі, в сумі 4 258,56 грн. Згідно поданої суду довідки про розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням становить 2794,62 грн. Розрахунок здійснено у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати».

Керуючись ст.ст.40, 36-38, ст. 232, 233, 235, КЗпП України.-

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовільнити.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора філії «Свалявське лісове агропромислове господарство» Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» м. Свалява, вул. Машкіна, 16, код ЄДРПОУ 26397348.

Стягнути з Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» 88011, м. Ужгород вул. Гагаріна, 42/1 код. ЄДРПОУ 32434750 на користь ОСОБА_1, інк. НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, 90154 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 11.03. 2013 року по 23.04. 2013 року в сумі 4 258,56 гривень.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді директора філії «Свалявське лісове агропромислове господарство» Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» м. Свалява, вул. Машкіна, 16, та стягнення з Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місць в сумі 2794,62 гривень підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Державного підприємства «Закарпатське обласне управління лісогосподарських агропромислових господарств» судовий збір в розмірі 114 гривень 70 коп. в користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України на рах. 31211206700104 ГУДКСУ в Іршавському районі Закарпатської області, МФО 812016, код ЄДРПОУ 37720989.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : І. І. Маркович