Рішення

від 22.04.2013 по справі 908/564/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 17/7/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.13 Справа № 908/564/13-г

м. Запоріжжя

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства "Макрохім", 02022, м. Київ, вул. Луначарського, 4

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Унікон ЛТД", 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 113, кв. 56

про стягнення 157 102,73 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Смагіна Г.Ю., довіреність від 22.11.11 № 12-Д

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

11.02.13 до господарського суду Запорізької області звернулось приватне акціонерне товариство "Макрохім" (надалі ПрАТ "Макрохім") з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Унікон ЛТД" (далі ТОВ "Унікон ЛТД") заборгованості в сумі 177 801,37 грн., з якої: 170 000 грн. - основний борг, 3 120,55 грн. - 10% річних та 4 680,82 грн. пені.

У відповідності до ст. 2 1 ГПК України, 11.02.13 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПрАТ "Макрохім" від 28.01.13 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 11.02.13 судом порушено провадження у справі № 908/564/13-г та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 17/7/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 06.03.13.

Ухвалою від 06.03.13 розгляд справи судом відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача на 25.03.13.

У судовому засіданні 25.03.13 судом прийнято до розгляду заяву ПрАТ "Макрохім" від 06.03.13 № 324 про зменшення розміру позовних вимог, проти прийняття якої представник відповідача не заперечив, у п. 2 прохальної частини якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошову суму в розмірі 157 102,73 грн. з урахуванням пені та 10 % річних з простроченої суми.

Також, в судовому засіданні 25.03.13 судом розглянуто клопотання ПрАТ "Макрохім" від 06.03.13 № 325 про витребування письмових доказів, проти якого частково заперечив представник відповідача та, в якому позивач на підставі ст. cт. 22, 32, 38, 65 ГПК України просить суд:

1) направити запит до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо надання:

- інформації про включення відповідачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованих за податковими накладними позивача від 20.11.12 № 1923 та від 22.11.12 № 2198;

- інформації з реєстру отриманих і виданих податкових накладних відповідача;

- копій декларації з ПДВ відповідача з додатком № 5.

2) витребувати у відповідача у якості додаткових письмових доказів:

- оригінал довіреності на одержання цінностей № 104 від 20.11.12;

- оригінал журналу реєстрації довіреностей за 2012 р.;

- книгу реєстрації надходження матеріальних цінностей;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку № 631, № 201 , 281 за відповідний період;

- картки складського обліку по номенклатурі поліпропілен;

- оригінали податкових накладних № 1923 від 20.11.12 та № 2198 від 22.11.12 отриманих від позивача;

- реєстр податкових накладних за відповідний період 2012 року;

- декларації по ПДВ за відповідний період 2012 року з відміткою податкової інспекції;

- довідку за підписами директора та головного бухгалтера ТОВ "Унікон ЛТД" про те, що останнім товар за спірними накладними не оприходувався у складському та бухгалтерському обліку.

Суд розглянувши клопотання від 06.03.13 № 325 про витребування доказів задовольнив його частково, а саме: в частині витребування у відповідача перелічених у п. 3 прохальної частини вказаного клопотання документів. В іншій частині вказаного клопотання судом відмовлено у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Оскільки заявником не надано до зазначеного клопотання доказів того, що він самостійно звертався до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя із відповідним клопотанням (запитом) про надання вказаною інспекцією інформації про включення відповідачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованих за податковими накладними позивача від 20.11.12 № 1923 та від 22.11.12 № 2198, а також інформації з реєстру отриманих і виданих податкових накладних відповідача та копій декларації з ПДВ відповідача з додатком № 5, або доказів того, що позивач не мав можливості звернутись до вказаної податкової інспекції з об'єктивних причин, суд, через необґрунтованість, не вбачає правових підстав для задоволення клопотання в наведеній вище частині.

Ухвалою від 25.03.13 судом за клопотанням представника відповідача продовжено строк вирішення спору до 26.04.13, розгляд справи відкладено на 22.04.13. Крім того, цією ж ухвалою судом зобов'язано відповідача завчасно надати до суду не пізніше 12.04.13 (оригінали - суду для огляду, належним чином посвідчені копії (витяги) до матеріалів справи) наступних документів (доказів): довіреність на тримання цінностей від 20.11.12№ 104; журнал реєстрації довіреностей за 2012 р.; книгу реєстрації надходження матеріальних цінностей; оборотно-сальдову відомість по рахунках №№ 631, 201, 281 за відповідний період; картки складського обліку по номенклатурі пропілен; податкові накладні від 20.11.12 № 1923 та від 22.11.12 № 2198 отриманих від позивача; реєстр податкових накладних за відповідний період 2012 р.; декларації по ПДВ за відповідний період 2012 року з відміткою податкової інспекції; докази на підтвердження того, що ТОВ "Унікон ЛТД" товар за спірними накладними не оприбутковувався у складському та бухгалтерському обліку.

В судовому засіданні 22.04.13 судом, через необґрунтованість, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Унікон ЛТД", проти якого заперечив позивач, про відкладення розгляду справи на інший день через неможливість прибуття в судове засідання уповноваженого представника відповідача.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суд виходив з того, що згідно з вимогами ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців (ч. 1 вказаної статті). … У виняткових випадках, за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів (ч. 3 ст. 69 ГПК України). В ході розгляду цієї справи судом було призначено три судові засідання, а саме: на 06.03.12, на 25.03.13 та на 22.04.13. Враховуючи продовження судом строку вирішення спору, останньою датою цього строку є дата - 26.04.13. Поряд із цим, лише в одному із трьох наведених вище судових засідань у цій справі був присутнім представник відповідача у справі, а саме в засіданні суду 25.03.13. Крім того, суд виходив із того, що неявка в судове засідання призначеного на 22.04.13 того чи іншого уповноваженого представника відповідача не позбавляла можливості керівника відповідача самому особисто з'явитись в судове засідання 22.04.13 або забезпечити явку в судове засідання призначене на зазначену вище дату іншого уповноваженого представника, фахівця в галузі права, для судового захисту оспорюваних у цій справі прав та обов'язків відповідача як сторони за договором поставки від 30.08.12 № ПЭ0086-2012.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 22.04.13, на підставі ст.ст. 82 1 , 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, в письмових поясненнях від 06.03.13 № 326, з урахуванням заяви від 06.03.13 № 324 про зменшення розміру позовних вимог, зазначав наступне. 30.08.12 між сторонами у справі укладено договір поставки № ПЭ0086-2012, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 170 000 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, зобов'язання щодо оплати поставленого товару в строк, визначений у договорі, відповідач виконав частково, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 150 000 грн. За порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 4 261,64 грн. пені та 2 841,09 грн. - 10 % річних. На підставі викладеного, позивач, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача суму загальної заборгованості в розмірі 157 102,73 грн., з якої: 150 000 грн. - основний борг, 4 261,64 грн. - пеня та 2 841,09 грн. - 10 % річних.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив частково, про що зазначив у письмовому відзиві від 25.03.13 на позовну заяву, вказував наступне. Відповідач у відповідності до п. 3.2.1 договору направив позивачу заявку на постачання продукції - поліпропілену у кількості 1 175 кг. Разом з тим, всупереч умовам договору, позивач передав товар в кількості 10 000 кг. Поставки поліпропілену були здійсненні 20 та 22 листопада 2012 р. партіями по 5 000 кг. При цьому, постачальник в порушення п.п. 2.2., 2.3., 3.3., 3.6. не передав покупцю видаткові накладні, сертифікати відповідності товару нормам та специфікації на партію товару. Отже, на думку відповідача, повного пакету первісної бухгалтерської документації відповідно до умов договору на товар не було сформовано. Також, відповідач звертає увагу, що видаткові накладні, надані позивачем до суду не були підписані жодним працівником ТОВ "Унікон ЛТД", в т.ч. і директором оскільки довіреність на отримання товару від ПрАТ "Макрохім" не видавалась, а директор має інший підпис. Відповідач зазначав, що сплатив лише суму в розмірі 20 000 грн. оскільки були відсутні первинні бухгалтерські документи. Водночас, відповідач погоджується з тим, що ТОВ "Унікон ЛТД" було допущено порушення строку оплати отриманого товару. Однак сума штрафних санкцій, на думку відповідача, значно менша, аніж та, що заявлена позивачем, а саме: пеня становить - 575,34 грн. та 10% річних складають 383,56 грн. З огляду на вище викладене, відповідач просить суд позов задовольнити в частині стягнення 575,34 грн. пені та 383,56 грн. - 10% річних. В іншій частині позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.12 між приватним акціонерним товариством "Макрохім" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Унікон ЛТД" (Покупець) укладено договір поставки № ПЭ0086-2012, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Поліетилен ВД, Поліетилен НД, Поліпропілен, Полістирол, пігмент в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Під "Додатками" до цього договору, розуміється підписані сторонами Специфікації (п. 1.2. договору).

Пунктами 2.1., 2.2. договору передбачено, що загальна кількість, асортимент та комплектність продукції, що підлягає поставці, будуть вказані в додатках до цього договору. Фактична кількість, асортимент та комплектність продукції, що підлягає поставці Покупцю, погоджується сторонами шляхом оформлення додатків до договору, на підставі заявок на поставки окремих партій продукції.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2.3., 3.6. договору, поставка продукції здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих Покупцем та погоджених Постачальником заявок на поставку Продукції. Про погодження заявки чи про її відхилення Постачальник сповіщає Покупця шляхом виставлення рахунку. Разом з кожною партією продукції Постачальник передає Покупцю один оригінальний примірник накладної та один оригінальний примірник податкової накладної на таку партію продукції.

Ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) та вказується в додатках до цього договору, які є його невід'ємними частинами (п. 5.1. договору).

Загальна сума договору становить 2 664 000 грн., у т.ч. ПДВ 444 000,00 грн. (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, Покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленої продукції у строк, що не перевищує 1 банківський день з дати поставки продукції.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.13 (п. 13.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/564/13-г, на виконання умов спірного договору поставки від 30.08.12 № ПЭ0086-2012 та у відповідності до умов узгодженої між сторонами специфікації № 2, ПрАТ "Макрохім" 20.11.12 та 22.11.12 поставлено відповідачу продукцію - поліпропілен Tatren НТ 304 на загальну суму 170 000 грн.

Факт здійснення позивачем поставки продукції відповідачу на вказану суму та її отримання ТОВ "Унікон ЛТД" визнається відповідачем повністю, а також підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (від 20.11.12 № МХ032770 та від 22.11.12 № МХ032994), податковими накладними (від 20.11.12 № 1923 та від 22.11.12 № 2198) та виставленим на оплату рахунком-фактурою від 20.11.12 № М0038929.

Зміст вищенаведених документів свідчить, що продукція була отримана відповідачем без жодних претензій та зауважень.

Щодо посилань відповідача на відсутність у спірних видаткових накладних відтиску печатки ТОВ "Унікон ЛТД" суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704 (далі Положення), первинні документи - документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п. 2.2. цього Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.5. Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою .

Обов'язкові реквізити первинних облікових документів визначено ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", за змістом якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1). (…) Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або ін. дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2).

Таким чином, наведені вище положення чинного законодавства України не містять імперативної норми щодо обов'язковості скріплення підпису особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції печаткою підприємства, від імені якого така особа діє. У зв'язку з чим, доводи відповідача в цій частині визнаються судом необґрунтованими.

Твердження відповідача відносно того, що спірні видаткові накладні не підписані жодним працівником ТОВ "Унікон ЛТД", у т.ч. і директором, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Так, за змістом видаткових накладних від 20.11.12 № МХ032770 та від 22.11.12 № МХ032994, продукцію від імені ТОВ "Унікон ЛТД" отримано особою із прізвищем Сагач. Із доданих до матеріалів справи доказів слідує, що Сагач Л.В. є директором ТОВ "Унікон ЛТД".

Отже, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що продукція отримувалась не уповноваженою особою ТОВ "Унікон ЛТД", в т.ч. доказів звернення ТОВ "Унікон ЛТД" до правоохоронних органів з цього приводу, доводи відповідача в цій частині не приймаються судом до уваги через необґрунтованість.

Частиною 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача по суті спору у цій справі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Умовами підписаної між сторонами Специфікації № 2 до договору від 30.08.12 № ПЭ0086-2012 сторони передбачили, що строк оплати за поставку поліпропілену Tatren НТ 304 кількістю 10 000 кг - з відстрочкою платежу протягом 14 календарних днів з дня поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у Специфікації № 2 здійснив частково в сумі 20 000 грн., чим порушив умови договору.

Таким чином, станом на час розгляду справи № 908/564/13-г в суді, основний борг відповідача за поставлену продукцію на підставі вищенаведених накладних за спірним договором поставки складає 150 000 грн.

Факт наявності основної заборгованості в розмірі 150 000 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми заборгованості, або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовна вимога ПрАТ "Макрохім" про стягнення з відповідача 150 000 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 30.08.12 № ПЭ0086-2012 є доведеною, обґрунтованою, підтвердженою доданими документами та такою, що підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Пунктом 10.3. договору поставки від 30.08.12 передбачено, що у випадку порушення строку оплати продукції, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період, за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочки.

З огляду на викладене, позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі 4 261,64 грн. за період з 29.11.12 по 28.01.13, що нарахована на суму простроченого платежу в розмірі 170 000 грн.

Факт прострочення основного зобов'язання матеріалами справи № 908/564/13-г доведено.

Разом з тим, за розрахунком суду розмір пені становить 3 767,83 грн., з яких: 1 918,75 грн. нараховано за період з 05.12.12 по 28.01.13 (з урахуванням умов Специфікації № 2 щодо відстрочки платежу протягом 14 календарних днів ) на суму заборгованості 85 000 грн. за видатковою накладною від 20.11.12 № МХ032770 та 1 849,08 грн., які нараховано за період з 07.12.12 по 28.01.13 (з урахуванням умов Специфікації № 2 щодо відстрочки платежу протягом 14 календарних днів ) на суму основного боргу за видатковою накладною від 22.11.12 № МХ032994 в розмірі 85 000 грн.

Отже, позовні вимоги ПрАТ "Макрохім" в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 3 767,83 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються через необґрунтованість.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Відповідно до п. 10.4. договору, Покупець на вимогу Постачальника, у випадку несвоєчасної оплати Продукції, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 10 % річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 10 % річних в розмірі 2 841,09 грн. за прострочення виконання основного зобов'язання за період з 29.11.12 по 28.01.13.

Згідно із розрахунком суду, розмір 10 % річних становить 2 511,89 грн., з яких: 1 279,17 грн., які нараховано судом за період з 05.12.12 по 28.01.13 на суму основного боргу за видатковою накладною від 20.11.12 № МХ032770 в розмірі 85 000 грн. та 1 232,72 грн., які нараховано судом за період з 07.12.12 по 28.01.13 на суму заборгованості за видатковою накладною від 22.11.12 № МХ032994 в розмірі 85 000 грн.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 10 % річних в сумі 2 511,89 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 10 % річних відхиляються через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 3 125,59 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 32, 33, 34, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Унікон ЛТД" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 113, кв. 56, код ЄДРПОУ 36836240, р/р 26002001342068 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь приватного акціонерного товариства "Макрохім" (02022, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 24720905, п/р 26007925 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 300335) - 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 3 767 (три тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 83 коп. пені, 2 511 (дві тисячі п'ятсот одинадцять) грн. 89 коп. 10 % річних та 3 125 (три тисячі сто двадцять п'ять) грн. 59 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 26.04.13.

Суддя В.Л. Корсун