Рішення

від 29.04.2013 по справі 905/2134/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.2013р. Справа № 905/2134/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтостроймонтаж» до Приватного підприємства «Алмаз-Капітал» про стягнення 58583 грн. 24 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача - Ілюхін С.В. за довіреністю

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтостроймонтаж» (далі - ТОВ «Шахтостроймонтаж») звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Алмаз-Капітал» (далі - ПП «Алмаз-Капітал») про стягнення заборгованості за поставку вугільної продукції на суму 58583 грн. 24 коп.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 530, 625 Цивільного Кодексу України.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду від 28.03.2013р. та від 11.04.2013р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

01 жовтня 2012 року ТОВ «Шахтостроймонтаж» (Продавець) та ПП «Алмаз-Капітал» (Покупець) уклали договір №01/10/12 (далі - Договір)про закупівлю вугільної продукції у відповідності до специфікацій. (а.с.7-9).

Пунктами 4.3, 4.4. договору встановлено, що передача товару у власність Покупця відбувається після підписання сторонами видаткової накладної. Продавець зобов'язаний протягом 3-х днів с дати відвантаження надати Покупцю видаткову накладну, податкову накладну та рахунок.

Згідно до пункту 5.1 Договору, покупець оплачує вартість товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 1-3 банківських днів по факту поставки товару, згідно виставленим рахункам.

Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2012 року.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Виконуючи умови договору, позивач у жовтні та листопаді 2012 року здійснив поставку товару відповідачу в кількості 131,68 тон на загальну суму 58583 грн. 24 коп.

Факт поставки вугільної продукції підтверджується:

- 16 жовтня 2012 року на суму 55 156,50 грн.: видатковою накладною № РН-0000116 від 16.10.12 р., довіреністю (типова форма М-2) № 132 від 16.10.2012 р., рахунками-фактурами №№ СФ-0000081, СФ-0000083 від 16.10.2012 р.;

- 22 листопада 2012 року на суму 25 952,00 грн.: видатковою накладною № РН-0000120 від 22.11.2012 р., довіреністю (типова форма М-2) № 12 від 22.11.2012 р., рахунком-фактурою № СФ-0000090 від 22.11.2012 р.;

- 29 листопада 2012 року на суму 27 480,00 грн.: видатковою накладною № РН-0000121 від 29.11.2012 р., довіреністю (типова форма М-2) № 15 від 29.11.2012 р., рахунком-фактурою № СФ-0000092 від 29.11.2012 р. (а.с. 10-14).

Отримання товару за вказаними документами підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних.

Платіжним дорученням № 96 від 16.10.2012 р. Відповідач здійснив часткову оплату поставки вугільної продукції, оплативши рахунок-фактуру № СФ-0000081 від 16.10.2012 року на суму 50 005,26грн.(а.с.15)

07 лютого 2013 р. на адресу Відповідача були надіслані для сплати боргу неоплачені ним рахунки-фактури №СФ-0000083 від 16.10.2012р. на суму 5151,24грн., №СФ-0000090 від 22.11.2012р. на суму 25952,00грн., №СФ-0000092 від 29.11.2012р. на суму 27480,00грн. (повторно, вперше рахунки- фактури надавались Відповідачу разом з видатковими накладними) та платіжна вимога № 0000001 від 05.02.2013 р. на загальну суму боргу 58583,24 грн.

Листом від 25.02.2013р. відповідач повідомив позивача, що зобов'язується сплатити виставлені рахунки протягом березня 2013 року (а.с. 16). Проте, на час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів перерахування позивачу коштів за поставлений по Договору №01/10/12 товар.

Невиконання відповідачем своїх господарських зобов'язань за вищевказаним Договором стало підставою для звернення ТОВ «Шахтостроймонтаж» з позовом до суду.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 58583 грн. 24 коп. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними та обґрунтованими.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Шахтостроймонтаж» до ПП «Алмаз-Капітал» підлягають задоволенню.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтостроймонтаж» до Приватного підприємства «Алмаз-Капітал» про стягнення 58583 грн. 24 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Алмаз-Капітал» (86251, Донецька область, Шахтарський р-н, сел. Садове, вул.Октябрська, б.10, кв.2, код ЄДРПОУ 35438077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтостроймонтаж» (83001, м.Донецьк, пл. Конституції, б.1, код ЄДРПОУ 30555440) заборгованість у сумі 58583 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 24 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Алмаз-Капітал» (86251, Донецька область, Шахтарський р-н, сел. Садове, вул.Октябрська, б.10, кв.2, код ЄДРПОУ 35438077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтостроймонтаж» (83001, м.Донецьк, пл. Конституції, б.1, код ЄДРПОУ 30555440) судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 29 квітня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 30 квітня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов