Рішення

від 18.04.2013 по справі 910/3199/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3199/13 18.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Афіш Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВІН777"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ковальчук М.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 18 квітня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

19 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Афіш Україна" (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 9 від 04.02.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВІН777" (відповідач) заборгованості за договором про виготовлення поліграфічної продукції № 265 від 12 грудня 2012 року в розмірі 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про виготовлення поліграфічної продукції № 265 від 12 грудня 2012 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем, як Продавцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р. N 01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.03.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача, було відкладено до 18.04.2013р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2012 року між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - сторони) було укладено договір № 265 про виготовлення поліграфічної продукції (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець на замовлення Замовника зобов'язується виготовити та передати йому у власність поліграфічну продукцію (далі - Продукція), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити Продукцію на умовах цього Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець виготовив та передав, а Замовник прийняв Продукцію на загальну суму - 25 500,00 грн., при цьому, позивач вказує, що Замовник за Продукцію не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 25 500,00 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 18.01.2013 р. надсилав на адресу відповідача вимогу № 2 від 18.01.2013 р. про погашення заборгованості в сумі 25 500,00 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму заборгованості відповідач на його рахунок не провів, боргу по видатковим накладним не оплатив.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 12 грудня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 265 про виготовлення поліграфічної продукції, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець на замовлення Замовника зобов'язується виготовити та передати йому у власність поліграфічну продукцію, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити Продукцію на умовах цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з 12.12.2012 по 28.12.2012 року позивач виготовив та передав Продукцію на загальну суму 25 500,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-12/12-02, № РН-17/12-05, № РН-20/12-16, № РН-26/12-02 та № РН-28/12-03 і рахунками-фактурами: № СФ-12/12-038, № СФ-17/12-012, № СФ-20/12-021, № СФ-26/12-003 та № СФ-28/12-001 (копії в справі), а відповідач отримав Продукцію, що підтверджується підписом та відбитком печатками Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Продукція оплачується Замовником на протязі (десяти) днів з моменту її відвантаження.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.02.2013р. та від 19.03.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, а також те, що доказів оплати Продукції по Договору, станом на квітень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника заборгованості за Договором в розмірі 25 500,00 грн. (вартість виготовлено, переданої та неоплаченої Продукції).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВІН777» (ідентифікаційний код: 38406357, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, п/р 26001078229001 в ПАТ «Банк Національний Кредит», МФО 320702), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Афіш Україна» (ідентифікаційний код: 37203435, адреса: 02094, м. Київ, пров. Карельський, 8, п/р № 26006000169171 в ПАТ «ФІДОБАНК», МФО 300175), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/3199/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.04.2013р.

Суддя О.В. Котков