Рішення

від 18.04.2013 по справі 910/3334/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3334/13 18.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петерсон Системи»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРУМ МЕНЕДЖМЕНТ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

Представники сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

20 лютого 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Петерсон Системи» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 06.02.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРУМ МЕНЕДЖМЕНТ» (відповідач) заборгованості за договором № 1603/12-У1 від 05 квітня 2012 року в сумі 15 431,40 грн. з них основного боргу - 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень), пені - 4 547,56 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок сім гривень 56 копійок) та 3% річних - 883,84 грн. (вісімсот вісімдесят три гривні 84 копійки).

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 1603/12-У1 від 05 квітня 2012 року, зокрема, у визначені відповідним правочином строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Продавцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд в частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити, а в частині стягнення пені в розмірі 299,33 грн. та витрат на оплату послуг адвоката 2 000,000 грн. в позові відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 19.03.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 18.04.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2012 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір № 1603/12-У1 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товар, кількість, асортимент і технічні умови якого зазначені у Специфікації (Додаток № 1 до договору), що складає невід'ємну частину Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 439 999,50 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар в повному обсязі не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 10 000,00 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеним позивачем у позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зауважив на тому, що в квітні 2013 року Покупець перерахував на користь Продавця борг за заявленим позовом в розмірі 10 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 305 від 01.04.2013р., а тому, за переконанням відповідача, Покупець виконав повністю розрахунок з Продавцем за поставлені товари. Окрім того, відповідач не погоджується з наданим позивачем до позовної заяви розрахунком пені та вважає, що розрахунок пені не може перевищувати 4 248,23 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що провадження у даній справі в окремій частині підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 05 квітня 2012 року між сторонами укладено договір № 1603/12-У1 згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товар, кількість, асортимент і технічні умови якого зазначені у Специфікації (Додаток № 1 до договору), що складає невід'ємну частину Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з квітня по червень 2012 року позивач передав товар на загальну суму 439 999,50 грн., що підтверджується видатковими накладними та актом звіряння розрахунків за період з 01.01.12р. по 18.03.13р. (копії документів в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату товару в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, згідно рахунку, який виставляються Продавцем додатково. Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 30% від вартості товару, вказаної в Специфікації (Додаток № 1 до Договору) протягом 3-х банківських днів від дня підписання Договору. Датою попередньої оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Кінцевий розрахунок за отриманий товар Покупець здійснює протягом п'яти календарних днів з дня отримання товару. Дату отримання товару засвідчує накладна, підписана обома сторонами.

З матеріалів справи слідує, що в період з квітня 2012 року по січень 2013 року відповідач перерахував позивача 429 999,50 грн. за товар по Договору, що підтверджується банківськими виписками та актом звіряння розрахунків за період з 01.01.12р. по 18.03.13р. (копії виписок в справі).

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач стверджує, що вартість поставленого Продавцем товару, а саме в розмірі 10 000,00 грн., у передбаченому Договором порядку та строки Покупець в повному обсязі не здійснив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення боргу за Договором, який виник у відповідача внаслідок неоплати поставленого позивачем товару, розмір якого/боргу/ складає 10 000,00 грн.

При цьому, 16.04.2013р. через канцелярію до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній звернув увагу суду на те, що після звернення Продавця до суду ТОВ «МІРУМ МЕНЕДЖМЕНТ» сплатило на користь ТОВ «Петерсон Системи» боргу в розмірі 10 000,00 грн. В додаток до відзиву відповідачем надано, а судом долучено до матеріалів справи докази, які свідчать про сплату ТОВ «МІРУМ МЕНЕДЖМЕНТ» на користь ТОВ «Петерсон Системи» 10 000,00 грн. за товар, а саме: платіжне доручення № 305 від 01.04.2013р.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000,00 грн. підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору у відповідній частині.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що за порушення строків оплати поставленого товару вказаних в підпункті 4.3. договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення строків оплати поставленого товару.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за невиконання Продавцем зобов'язань за Договором щодо оплати поставленого Продавцем товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 203,45 грн. пені за 183 дні прострочення оплати.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та Договором з відшкодуванням завданих збитків/шкоди.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товарів, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 883,84 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000,00 грн. підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 5 087,29 грн. з них пені - 4 203,45 грн. та 3% річних - 883,84 грн.

Щодо господарських витрат у справі № 910/3334/13.

Судом встановлено, що 31 січня 2013 року між позивачем (Замовник) та Коваль Назарієм Григоровичем (Адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги (адвокатських послуг) № 011/13 (пн) (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого відповідно до умов Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати адвокатські послуги, пов'язані із застосуванням законодавства України по справі про стягнення заборгованості з ТзОВ «Міріум Менеджмент» за договором № 1603/12-У1 від 05 квітня 2012 року, на користь ТзОВ «Петерсон Системи».

На виконання зобов'язань по оплаті послуг за вказаним договором Замовник перерахував на користь Адвоката грошові кошти в розмірі 2 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 774 від 11.02.2013р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Дослідивши викладені позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвокат в розмірі - 2 000,00 грн. суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є недоведеними виходячи з наступного.

У відповідності з пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, самостійним вибором позивача конкретного адвоката, який надаватиме йому юридичні послуги та представлятиме його інтереси в суді, зважаючи на тривалість розгляду і складність справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат за послуги адвоката в сумі 2 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 682,13 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРУМ МЕНЕДЖМЕНТ» (ідентифікаційний код: 34696097, адреса: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 55, 6-й поверх, р/р 26001500046293 в центральному відділенні ПАТ «Креді Агріколь Банк» м. Тернопіль, МФО 300614), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петерсон Системи» (ідентифікаційний код: 23888369, адреса: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 75, р/р 26004000003390 в ВАТ «Фольксбанк», МФО 325213), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені - 4 203,45 грн. (чотири тисячі двісті три гривні 45 копійок), 3% річних - 883,84 грн. (вісімсот вісімдесят три гривні 84 копійки) та судові витрати - 1 682,13 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят дві гривні 13 копійок). Видати наказ.

В частині позову б/н від 06.02.2013р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРУМ МЕНЕДЖМЕНТ» (ідентифікаційний код: 34696097, адреса: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 55, 6-й поверх) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петерсон Системи» (ідентифікаційний код: 23888369, адреса: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 75) основного боргу - 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень) провадження у справі № 910/3334/13 - припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/3334/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.04.2013р.

Суддя О.В. Котков