Постанова

від 22.04.2013 по справі 826/4538/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2013 року 16:10 № 826/4538/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоктопус»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеоктопус» (надалі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2012р. № 0001352207, № 0001332207, № 0001342207, визнання дій щодо проведення перевірки та винесення наказу про її проведення протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено до валових витрат та податкового кредиту суми, які виникли внаслідок оплати за товари та послуги, придбані у ПП «Автохімзв'язок».

Також представник позивача звертав увагу на протиправність дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової перевірки, оскільки передумови для проведення такої перевірки дотримані не були.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив вказуючи, що суми податкового кредиту та валових витрат, сформовані за наслідками господарської діяльності з ПП «Автохімзв'язок», визначені в податковому обліку Товариства необґрунтовано, оскільки господарські операції між цими підприємствами мають фіктивний характер.

Також відповідач звертав увагу на законність дій по проведенню перевірки, відповідно позовні вимоги в цій частині також вважає необґрунтованими.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

З 30.01.2013 року по 05.02.2013 року на підставі службового посвідчення серії УКМ №062614, наказу від 29.01.2013 року №166 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоктопус», код за ЄДРПОУ 37783169 та пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, відповідно до п. 79.1 п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженням до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС листа ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 06.12.12 №5245/7/07-10/3, заступником начальника відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, інспектором податкової служби І рангу Малько Сергієм Івановичем; проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Телеоктопус» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року при взаємовідносинах з приватним підприємством «Автохімзв'язок», код за ЄДРПОУ 36424002.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №532/22-7/37783169 від 12.02.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоктопус» (код за ЄДРПОУ 37783169) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011р. по 30.09.2012р. при взаємовідносинах з приватним підприємством «Автохімзв'язок» (код за ЄДРПОУ 36424002)», в якому зазначені наступні порушення:

1. пп. 198.3 ст. 198, пп. 198.6 ст. 198, п.п. 201.4 ст. 201, пп. 201.6 ст. 201, пп. 201.10 ст. 201, Податкового кодексу України та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, п 9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 160 260,00 грн., в т. ч. по періодам:

- березень 2012 року на суму 56836,00 грн.;

- квітень 2012 року на суму 8021,00 грн.;.

- травень 2012 року на суму 88182,00 грн.;

- червень 2012 року на суму 3653,00 і рн.;

- липень 2012 року на суму 3568,00 грн.

2. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), в результаті чого:

- занижено податок на прибуток на загальну суму 151 769,00 грн. в т.ч. за 9 міс. 2012 року на суму 151769,00 грн.;

- завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 78592,00 грн., в т.ч. за 9 міс. 2012 року на суму 78592,00 грн.

05.03.2013 року ТОВ «Телеоктопус» отримало податкові повідомлення-рішення від 28.02.2013 року №0001352207, №0001332207, №0001342207, згідно яких ТОВ «Телеоктопус» зобов'язано сплатити 390 036,00 грн. з яких податок на прибуток: основний платіж - 151 769,00 грн., штрафна санкція - 37 942,00 грн.; податок на додану вартість: основний платіж - 160 260,00 грн., штрафна санкція - 40 065,00 грн.; а також зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в розмірі 78 592,00 грн.

Як вбачається із акту перевірки, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України склався у зв'язку відомостями, відображеними в листі ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 06.12.12 №5245/7/01-10/3, в якому йдеться про те, що згідно інформації системи "Аркан" гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 - директор ПП «Автохімзв'язок» не перетинав державний кордон України за період з 01.01.2009р. по теперішній час, а згідно з висновком спеціаліста від 21.09.12 №449 підприємство за юридичною адресою не знаходиться, підписи, вчинені на установчих документах та документах податкової звітності є різними.

Таким чином відповідач прийшов до висновку, що правочини, укладені позивачем з його контрагентом фактично не відбувались, а суми валових витрат та суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту Товариства за цими правочинами є безпідставними.

Проте, суд не може погодитись із такими висновками податкового органу та звертає увагу на наступне.

Як свідчать обставини справи, між Товариством та ПП «Автохімзв'язок» укладено договір купівлі-продажу товарів № 03-1/12 від 17.03.2012 року, відповідно до якого на адресу позивача були передані програмні забезпечення та модулі бібліотек.

На підтвердження виконання цього договору позивачем було надано до суду специфікацію, рахунок-фактуру, видаткову накладну та податкову накладну, а також докази подальшого продажу товарів на користь ТОВ «Науково-технічний Центр «Омніс»: копії рахунків-фактури, копії видаткових накладних та копії податкових накладних.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ПП «Автохімзв'язок» було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ПП «Автохімзв'язок» підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Відповідно до п. 133.1 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товари контрагента на виконання зобов'язань по укладених договорах.

Так, в матеріалах справи наявні специфікація, рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, договір по взаємовідносинах позивача з ПП «Автохімзв'язок», а також докази подальшого продажу куплених Товариством товарів на користь ТОВ «Науково-технічний Центр «Омніс»: копії рахунків-фактури, копії видаткових накладних та копії податкових накладних .

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави вважати підтвердженими факти здійснення господарських операцій між ТОВ «Телеоктопус» та ПП «Автохімзв'язок».

Суд звертає увагу , що доводи податкового органу щодо фіктивності господарських операцій базуються лише на відомостях, відображених в листі ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 06.12.12 №5245/7/01-10/3, згідно якого підприємство за юридичною адресою не знаходиться, а також інформації бази «Аркан», що само по собі є недостатніми для можливості константувати відсутність продажу товарів в реальності.

Щодо позовних вимог про визнання дій щодо проведення документальної позапланової перевірки Товариства та дій по винесенню наказу про її проведення протиправними, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоктопус» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року при взаємовідносинах з приватним підприємством «Автохімзв'язок».

Вказана перевірка була проведена на підставі наказу начальника Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 29.01.2013 року №166 із врахуванням пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 наведеної статті передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення такої перевірки надається лише у випадку, коли до початку перевірки платнику податків вручено під розписку копію наказу про проведення перевірки.

Судом встановлено, а позивачем не заперечується, що запит про надання інформації був вчасно вручений позивачу так само, як і наказ та направлення про проведення перевірки, а тому суд приходить до висновку про дотримання відповідачем всіх передбачених Податковим кодексом вимог щодо проведення спірної перевірки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в заперечення обставин, на яких ґрунтується адміністративний позов, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу позивач не довів неправомірності дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової перевірки та протиправності наказу про проведення такої перевірки, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На розподілі судових витрат позивач не наполягав.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 28.02.2012р. № 0001352207, № 0001332207, № 0001342207.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 29 квітня 2013 року