Вирок

від 30.04.2013 по справі 520/4221/13-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/4221/13-к

Провадження № 1-кп/520/98/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Губи Є.І.

при секретарі Чупа І.В.

за участю прокурора Волошина А.Д.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 20.12.2012 р. за № 42012170010000041 і угоду про визнання винуватості відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біляївка Одеської обл ., громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ПСП «Південь- Агроконтакт», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального злочину,, передбаченого ст.. 366 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.

Так, на початку травня 2012 року, більш точна дата не встановлена, директор ПСП «Південь-Агроконтакт» (код ЄДРПОУ 33171688) ОСОБА_1, який згідно Статуту підприємства є службовою особою, знаходячись по місцю свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, склав довідку, яка є офіційним документом, в яку вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_2 працює в ПСП «Південь-Агроконтакт» на посаді охоронця з 05.07.2010 року та його заробітна платня у період з 01.11.2011 по 30.04.2012 склала 24000 гривень. Однак, ОСОБА_2 в ПСП «Південь-Агроконтакт» ніколи не працював та заробітну платню не отримував.

14 травня 2012 року ОСОБА_1 видав ОСОБА_2 вищевказану завідомо неправдиву довідку, що надало останньому можливість отримати необхідний кредит у відділені «Таїровське» Одеської регіональної дирекції ПАТ «ВТБ Банк», розташованого по вул.Ак.Корольова, 33 в м.Одесі у розмірі 50000 гривень.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 366 ч. 1 КК України за ознаками: складення, видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей

Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину.

Також ОСОБА_1 погодився із прокурором на призначення йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 3500 гривень.

Перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваного повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили ОСОБА_1 погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд приходить до висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з того, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину невиликої тяжкості.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, враховуючі тяжкість злочину, відсутність потерпілого, та у випадку завдання злочином шкоди лише державним та суспільним інтересам, може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Обвинуваченому суд під розписку відповідно до ст.474 КПК України роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.

Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.

Суд також вважає, що обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, дані про особу ОСОБА_1, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374, 474-475 КПК України, суд

П Р И Г О В О Р И В:

Затвердити угоду від 28/03.2013 року між прокурором Волошиним А.Д. і обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 3500 (Три тисячі п'ятсот) гривень.

Речові докази, зазначені в п. 8 розділу І реєстру матеріалів досудового розслідування, після набрання вироком законної сили, зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення, але лише у випадках, встановлених ст.ст. 473, 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя Губа Є. І.