Постанова

від 25.04.2013 по справі 910/957/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р. Справа№ 910/957/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Некрасов О.М. - прокурор відділу

від позивача : не з»явився

від відповідача : Нощенко О.Б. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Фірма «Дайленко»

у справі № 910/957/13

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 28.02.2013р. ( суддя Сівакова В.В.)

за позовом Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Олександрівської міської ради в особі виконавчого комітету

до Дочірнього підприємства «Фірма «Дайленко»

про стягнення 182 514, 18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 28.02.2010 року у справі № 910/957/13 позов задоволено повністю. Рішенням суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати в розмірі 182 514 грн. 18 коп. На підставі рішення суду з Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 3 650 грн. 28 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та залишити позов без розгляду, оскільки вважає, що судом порушено норми процесуального права та неповністю з»ясовано обставини с справи, що мають значення для вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що з п.1.1.6 договору оренди нежитлових приміщень № 12 від 15.10.2007р. вбачається, що нежитлові приміщення, які є предметом оренди перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Олександрівськ та знаходяться на балансі виконавчого комітету Олександрівської міської ради. Апелянт вважає, що прокурор діяв поза межами повноважень, наданих йому законом, оскільки звернувся до суду в інтересах територіальної громади, що не передбачено жодним законодавчим актом України. На думку апелянта прокурор є неналежним представником, а тому позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України.

В судове засідання представник позивача не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції № 08870237.

Вислухавши думку представника прокуратури та відповідача, колегія вважає можливим розгляд справи у відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне:

15.10.2007 між виконавчим комітетом Олександрівської міської ради (орендодавець) та Дочірнім підприємством "Фірма "Дайленко" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 12 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування наступну споруду (далі - об'єкт оренди) :

1.1.1. об'єкт оренди, являє собою приміщення, що стоїть окремо, з підсобними (допоміжними) спорудами.

1.1.2. адреса : м. Олександрівськ, Красна площа, 1.

1.1.3. площа приміщення 2 116,6 кв. м.

1.1.4. вартість об'єкта оренди 978 255,00 грн.

1.1.5. стан об'єкта оренди на момент передачі в оренду задовільний.

1.1.6. нежитлові приміщення перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Олександрівська та знаходиться на балансі виконавчого комітету Олександрівської міської ради.

1.1.7. на об'єкт оренди не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.

Згідно п. 2.1. договору об'єкт оренди (літ. А загальною площею 1 005,2 кв. м.) передається в оренду під розміщення оздоровчого комплексу та (літ Б площею 392 кв. м., літ Н площею 45 кв. м., літ Г-1, Г2-1 площею 310,4 кв. м., літ Е площею 76.1 кв. м., літ Л-1 площею 154,3 кв. м., літ М-1 площею 115,4 кв. м., літ Р площею 9,2 кв. м., разом 1 111,4 кв. м.) передаються під розміщення іншого призначення.

Розділом 5 договору передбачено, що приймання-передача об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Об'єкт оренди повинен бути переданий шляхом складання акту здачі-приймання, який є невід'ємною частиною даного договору.

15.10.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нежитлові приміщення загальною площею 2 116,6 кв. м. за адресою : м. Олександрівськ, Красна площа, 1, що підтверджуєтсья відповідним актом прийому-передачі нежитлового приміщення.

Пунктом 3.1. сторонами договору встановлено термін його дії: 5 років з моменту прийняття об'єкта оренди, тобто до 15.10.2012.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 6.1.2. договору орендар зобов'язався своєчасно здійснювати платежі.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розмір орендної плати за весь об'єкт оренди за перший місяць становить 16 508,94 грн., згідно додатку № 2 - розрахунку орендної плати за користування майном, та є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 4.2. договору ставка річної орендної плати за оренду майна становить 25% (за площу 1 005,2 кв. м.) та 15% (за площу 1 111,4 кв. м.) від вартості орендованого майна згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Олександрівська та протоколу конкурсної комісії від 11.10.2007.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції на кожен поточний місяць (п. 4.5. договору).

Рішенням виконавчого комітету Олександрівської міської ради № 60/2 від 15.07.2009 внесені зміни до договору оренди нежитлового приміщення № 12 від 15.10.2007, зокрема визначено, що на період з 01.08.2009 по 31.12.2009 ставка річної орендної плати за оренду майна становить 11,25% (за площу 1 005,2 кв. м.) та 6,75% (за площу 1 111,4 кв. м.) від вартості орендованого майна.

28.02.2011 виконавчого комітету Олександрівської міської ради прийнято рішення № 37 про розірвання договору № 12 від 15.10.2007 оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою : м. Олександрівськ, Красна площа, 1.

20.04.2011 сторонами укладено додаткову угоду до договору, згідно якої договір, на підставі вищевказаного рішення виконавчого комітету Олександрівської міської ради, вважається розірваним з 20.04.2011 за домовленістю сторін.

За умовами п. 7.6 договору об'єкт оренди вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Згідно акту прийому-передачі від 20.04.2011 орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлові приміщення загальною площею 2 116,6 кв. м., що розміщено за адресою: м. Олександрівськ, Красна площа, 1.

Пунктом 4.3. договору сторонни погодили, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов'язку орендаря, орендну плату у період з 01.01.2010 по 20.04.2011 повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками позивача, що не оспорені відповідачем, становить 182 514,18 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 182 514,18 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при виявленні порушень закону має право звертатись до суду в передбачених законом випадках. Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Зокрема, аналогічні положення містяться в ст.ст. 2, 29 ГПК України, де зазначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до нього в інтересах держави та зазначені повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні.

Крім того, рішенням Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 № 3-рп/99 дається визначення «інтересів держави». Встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. В їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Виходячи зі змісту положень вищезазначеного Рішення Конституційного суду, Олександрівської міської ради являється органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і є стороною в процесу.

Позовні вимоги прокурора району про стягнення з ДП «Фірма «Дайленко» на користь Олександрівської міської ради коштів у розмірі 182 514 грн. 18 коп. на відповідний рахунок обґрунтовуються фактом наявності заборгованості перед бюджетом з орендної плати нежитлового приміщення, що є порушеннями умов укладених договорів оренди та всупереч ч. 7 ст. 60 Закону України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» призводить до підривання економічних засад місцевого самоврядування.

Таким чином, представництво прокуратурою інтересів держави в особі органів місцевого самоврядування сприяє захисту інтересів територіальних громад та забезпечує надходження коштів до місцевих бюджетів.

На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про безпідставність заперечень відповідача щодо неправомочності заявлених прокурором вимог в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог та про відсутність заборгованості перед позивачем.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Фірма «Дайленко» у справі № 910/957/13 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.02.2013р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 28.02.2013р. у справі № 910/957/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/957/13 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.