Рішення

від 22.04.2013 по справі 906/201/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" квітня 2013 р. Справа № 906/201/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Житомирець О.Г., довіреність №1418/1 від 03.04.2013 р.,

Данильчук І.М., довіреність №1418/2 від 03.04.2013 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прима-С" (м.Житомир)

про стягнення 25952,10 грн. (згідно заяви про збільшення позовних вимог)

Квартирно - експлуатаційний відділ міста Житомира звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прима-С" 19048,82 грн., з яких 16039,90 грн. заборгованості по орендній платі за оренду нерухомого військового майна за договором оренди №69/2011 від 01.09.2011 р., 2595,60 грн. компенсації земельного податку та 413,32 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.02.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/201/13-г та призначено розгляд справи на 12.03.2013р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, ухвалою суду від 12.03.2013 р. розгляд справи відкладено на 03.04.2013 р.

29.03.2013р. до господарського суду надійшла заява Квартирно-експлуатаційного відділу за вих.№1328 від 29.03.2013р. про збільшення позовних вимог з доданими до неї документами, згідно наведеного в заяві переліку, за якої позивач просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прима-С" заборгованість по орендній платі за оренду нерухомого війського майна за договором оренди №69/2011 від 01.09.2011р. в сумі 21970,01грн., компенсацію земельного податку в сумі 3568,77грн., штрафу в сумі 413,32 грн., а всього на загальну суму 25952,10 грн., а також, розірвати договір оренди №69/2011 від 01.09.2011р., укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Житомир та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прима-С".

З приводу вказаної заяви суд прийняв до уваги викладене у пункті 30 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи викладене, господарський суд оцінив подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог в частині майнової вимоги як збільшення позовних вимог майнового характеру, а в частині розірвання договору оренди - як подання іншого (ще одного) позову, який має бути розглянуто в окремому провадженні та не може бути предметом розгляду у даній справі.

З огляду на викладене, судом прийнято вищевказану заяву про збільшення позовних вимог в частині майнової вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за оренду нерухомого війського майна за договором оренди №69/2011 від 01.09.2011р. в сумі 21970,01 грн., компенсації земельного податку в сумі 3568,77грн. та штрафу в сумі 413,32 грн., а всього на загальну суму 25952,10 грн., та не прийнято до розгляду вказану заяву в частині розірвання договору оренди №69/2011 від 01.09.2011р., укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Житомир та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прима-С". При цьому, вказану заяву з доданими документами долучено до матеріалів справи (а.с.51-61).

В засіданні суду 03.04.2013р. представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, у зв'язку з подачею заяви про збільшення позовних вимог та неможливістю подачі обгрунтованого розрахунку позовних вимог в день судового засідання 03.04.2013р. (вх.№5388/13 від 03.04.2013 р., а.с.98).

За таких обставин, ухвалою суду від 03.04.2013р. продовжено строк розгляду справи у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України до 22 квітня 2013 року, відкладено розгляд справи та призначено на вказану дату слухання справи.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, з урахуванням збільшення позовних вимог згідно заяви від 29.03.2013р. повністю та просять позов задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки в суд не повідомив.

При цьому, щодо нез'явлення в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги наступне.

21.02.2013р. на адресу суду повернулась неврученою кореспонденція господарського суду - ухвала суду від 11.02.2013р. по справі №906/201/13-г, яка надсилалась відповідачу - ТОВ "Прима-С" за адресою: 10002, м.Житомир, вул.1-го Травня,89, з відміткою у довідці поштового відділення про причину повернення "За закінченням терміну зберігання" (а.с.42-45).

Водночас, ухвала суду про призначення справи на 03.04.2013р., надіслана відповідачу за вищевказаною адресою рекомендованим з повідомленням про вручення листом, отримана відповідачем 22.03.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.65).

Про належне повідомлення відповідача про призначення слухання справи на 22.04.2013р. свідчить наявний у справі реєстр рекомендованої кореспонденції господарського суду за 09.04.2013 р. (а.с.112)

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Судом також враховується, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також з врахуванням того, що строк розгляду позовної заяви, з урахуванням продовження строку відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, сплинув (позовна заява надійшла до суду 07.02.2013 р.), а відповідно до ст.77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутніх представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2011 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Житомира (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прима-С" укладено договір оренди №69/2011 нерухомого військового майна, розташованого в Житомирському гарнізоні за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт.Гуйва, військове містечко №81, нежитлові приміщення буд.інв.№№591,557,454 (а.с.15-19).

У відповідності до п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме війське майно, а саме: нежитлові приміщення караульної (вартової) інв.№591 площею 21,0 кв.м., нежитлові приміщення складу інв.№557 площею 96,1 кв.м., нежитлові приміщення кіно бази, в т.ч. котельня інв.№454 площею 412 кв.м. військового містечка №81 (далі-майно), що знаходяться на балансі КЕВ м.Житомир, розташованих за адресою: Житомирська область, Житомирський район, смт.Гуйва.

Згідно пункту 1.3. договору оренди, назване в п.1.1. нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під лазні загального користування.

В пункті 3.1. договору зазначено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (лютий 2011 року), на рівні 1587,30 грн. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Згідно п.3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

В пункті 3.6. договору оренди визначено, що орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Умовами пунктів 3.7., 3.8. договору оренди сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6. договору у співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до п.3.10. договору, у разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету.

Згідно пункту 5.3. договору, орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Крім того, пунктом 5.15. договору сторони обумовили, що орендар зобов'язався щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також, прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,457 га, на яку орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

В пункті 10.1. договору оренди визначено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 вересня 2011 року до 01 серпня 2014 року включно.

Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у т.ч. у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п.10.2. договору).

В справі наявні також додатки до договору оренди, а саме: додаток №1 "Акт інвентаризації нерухомого військового майна буд.інв.№№591,557,454 загальною площею 529,1 кв.м., в/м 81, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, смт.Гуйва" від 04.04.2011 р. (а.с.20-21); додаток №2 "Акт приймання-передачі нерухомого військового майна інв.№591,557,454, військового містечка №81 Житомирської обл., Житомирського району, смт.Гуйва, загальною площею 529,1 кв.м., що передається в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Прима-С" від 01.09.2011р. (а.с.22); додатки №1а, №1б (плани приміщень, експлікація, а.с.23-25); додаток №3 "Акт оцінки вартості нерухомого військового майна, що підлягає передачі в оренду, розташованого у Житомирській обл., Житомирському районі, смт.Гуйва, в/м №81, буд.інв.№№591,557,454" (а.с.26); додатки №№4а, 4б, 4в "Паспорти-сертифікати" (а.с.26, на звороті, 27, 27 на звороті); додаток №5 "Розрахунок стартової плати за перший місяць оренди державного (військового) нерухомого майна, що знахожиться на балансі КЕВ м.Житомир (а.с.28); додаток №6 "Розрахунок орендної плати державного (військового) нерухомого майна за результатами конкурсу" (а.с.28, на звороті); додаток №7 "Розрахунок комунальних послуг та загально-експлуатаційних витрат на утримання орендованого нерухомого військового майна, нежитлових приміщень інв.№№591,557,454, військового містечка №81, Житомирської обл., Житомирського району, смт.Гуйва, загальною площею 529,1 кв.м." (а.с.29).

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з оренди (найму).

Згідно зі ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За частиною 3 вказаної статті об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Частиною 6 цієї статті встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що у даному випадку йдеться про військове майно, крім Цивільного кодексу України, слід керуватися також і спеціальними нормами.

Так, згідно ч.3 ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Згідно з ч.1 статті 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо сплати платежів за договором оренди - з орендної плати та компенсації земельного податку - КЕВ м.Житомир виставлялись рахунки із зазначенням нарахованих сум. Водночас, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення платежів за договором оренди належним чином відповідно до умов договору не виконав. Щодо сплати заборгованості в сумі 16754,23 грн за період травень-листопад 2012 року позивач звертався до відповідача з претензією за №77 від 09.01.2013р. (а.с.34-36), залишення без задоволення вимоги стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Під час розгляду справи до справи подано платіжні документи, які свідчать про здійснення відповідачем часткового розрахунку з позивачем по договору оренди №69/2011 від 01.09.2011р., після звернення останнього з даним позовом до суду (а.с.91-96).

Згідно довідки позивача за №1666 від 18.04.2013р., станом на 17.04.2013р. заборгованість ТОВ "Прима-С" перед КЕВ м.Житомир по договору оренди №69/2011 від 01.09.2011 р. становить 5952,10 грн.

В засіданні суду 22.04.2013р. позивачем до справи подано квитанції до прибуткового касового ордера №7 від 04.04.2013р. про сплату ТОВ "Прима-С" за оренду 20000,00 грн. (а.с.110) та №12 від 22.04.2013 р. про сплату ТОВ "Прима-С" за оренду приміщення 1000,00 грн. (а.с.111).

За таких обставин, у справі, що розглядається, відсутній предмет спору в частині стягнення стягнення 3568,77грн. компенсації земельного податку та 17431,23 грн. заборгованості по орендній платі.

У відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського кодексу україни, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у даній справі в частині стягнення 3568,77грн. компенсації земельного податку та 17431,23 грн. заборгованості по орендній платі підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення залишку заборгованості з орендної плати, а саме, в сумі 4538,78 грн., то вони є підтверженими поданими до справи належними доказами, повністю законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню господарським судом.

Як уже зазначалось, пунктом 3.8. договору оренди сторони встановили, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

При цьому, вищевикладеними встановленими обставинами справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №69/2011 від 01.09.2011 р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У даному випадку, відповідачем у справі було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за договором оренди понад з місяці.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу, а також перевіривши правильність його нарахування, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 413,32 грн.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у суді першої та апеляційної інстанції. Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В даному випадку, відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів повного погашення боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково: стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 4538,78 грн. заборгованості по орендній платі та 413,32 грн. штрафу; провадження у справі в частині стягнення 3568,77грн. компенсації земельного податку та 17431,23 грн. заборгованості по орендній платі підлягає припиненню.

Крім того, у зв'язку з неприйняттям до розгляду судом вимоги позивача про розірвання договору оренди №69/2011 від 01.09.2011р., укладеного між КЕВ м.Житомир та ТОВ "Прима-С", зазначеної у заяві про збільшення позовних вимог за вих.№1328 від 29.03.2013р., у відповідності до положень ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачений позивачем згідно платіжного доручення №305 від 22.03.2013р. судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

У відповідності до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.49, п.1.-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прима-С" (10002, Житомирська область, м.Житомир, вул.1-Травня, буд.89, ідентифікаційний код 37520681) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (10014, Житомирська область, м.Житомир, вул.Адмірала Щастного, буд.20, ідентифікаційний код 08492505):

- 4538,78 грн. заборгованості по орендній платі,

- 413,32 грн. штрафу,

- 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3568,77 грн. компенсації земельного податку та 17431,23 грн. заборгованості по орендній платі.

4. Повернути Квартирно-експлуатаційному відділу міста Житомир (10014, Житомирська область, м.Житомир, вул.Адмірала Щастного, буд.20, ідентифікаційний код 08492505) з Державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №305 від 22.03.2013 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.04.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу