Рішення

від 15.04.2013 по справі 910/5285/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5285/13 15.04.13

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Лізинг»

про стягнення 212 808,50 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Шкатова А.О. - дов. № 127 від 08.01.13 р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Лізинг» про стягнення 85 112,00 грн. заборгованості по кредиту, 76 590,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 2 532,48 грн. заборгованості по строкових процентах, 36 324,60 грн. заборгованості та 12 249,42 грн. заборгованості по пені, у зв'язку з порушенням ТОВ «Пром-Лізинг» зобов'язань за договором про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р.

Ухвалою суду від 22.03.13 р. було порушено провадження у справі № 910/5285/13 та призначено її розгляд на 15.04.13 р.; зобов'язано сторін надати певні документи.

Через службу діловодства суду 12.04.13 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 22.03.13 р., які були залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.04.13 р. представник позивача надав суду виписку з банківського рахунку ТОВ «Пром-Лізинг» та заяву про відмову від позову в частині солідарного стягнення з поручителя ТОВ «Інвест-Лізинг», які прийнято судом до розгляду та залучено до матеріалів справи; підтримав позовні вимоги до ТОВ «Пром-Лізинг» та просив їх задовольнити.

Згідно з 4 частиною статті 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити підставу або предмет позову шляхом подання письмової заяви.

Представник відповідача-2 у судове засідання 15.04.13 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 22.03.13 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 27.03.13 р., згідно з яким ТОВ «Інвест-Лізинг» отримало 02.04.13 р. ухвалу про порушення провадження в даній справі.

Представник відповідача-1 у судове засідання 15.04.13 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 22.03.13 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку - «з інших причин, що не дали змоги виконати».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачів про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк», який було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк», (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг» (позичальник) був укладений договір про надання кредиту № 636.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.1. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. в редакції додаткового договору від 23.12.10 р. до даного договору, банк надає позичальнику кредит на суму 179 668,00 грн. терміном до 02.09.11 р. на придбання трьох автомобілів КрАЗ - 65055-0000054-02 відповідно до договору купівлі-продажу авто техніки № 2-11/07/2007 від 11.07.07 р.

Погашення кредиту здійснюється щомісячно, починаючи з квітня 2011 р., в сумі 35 000,00 грн. Остаточне погашення кредиту в сумі 4 668,00 грн. здійснюється не пізніше 02.09.11 р.

У відповідності до п. 1.2. вищевказаного договору, несплачена позичальником частина кредиту станом на 14.06.11 р. становить 161 702,00 грн., погашення якої здійснюється щомісячно, починаючи з червня 2012 р. в сумі 8 510,00 грн., остаточне погашення кредиту в сумі 8 522,00 грн. здійснюється не пізніше 27.12.13 р.

Пунктом 1.3. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. встановлено плату за користування одержаним кредитом в розмірі 19,5 % річних.

Згідно з п. 2.1. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. в редакції додаткового договору про внесення змін від 14.06.11 р. до даного договору, забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком за цим договором є застава власного майна позичальника (договір застави майна від 06.09.07 р.) та порука ТОВ «Інвест-Лізинг» (договір поруки № 636-1 від 14.06.11 р.).

Згідно з п. 2.1. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., кредитні ресурси, надані банком, забезпечуються всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України, у разі недостатності суми, отриманої від реалізації заставленого майна.

Відповідно до п. 3.1. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., банк зобов'язується відкрити позичковий рахунок № 20739118870636 та перерахувати на поточний рахунок позичальника № 2600411887 , МФО 300205, код СДРПОУ 33494573 в ПАТ «УПБ» грошові кошти в сумі згідно з п. 1.1. цього договору.

На виконання вищезазначених умов договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. позивач перерахував відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 765 600,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 4434688 від 07.09.07 р.

Згідно з п. 4.1. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит в строк у відповідності до п. 1.1 цього договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок № 20739118870636 та рахунок нарахованих процентів № 20784118870636, відповідно до встановлених в п. 7.1. цього договору строків.

Відповідно до п. 4.2. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., позичальник зобов'язаний оплатити комісію за відкриття позичкового рахунку в розмірі 99,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок банку № 611019017 не пізніше трьох банківських днів з дати підписання цього договору.; оплатити комісію за обслуговування /управління/ кредитної заборгованості в розмірі 0,25 % від наданого кредиту, але не менше 300,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок банку № 611 189015 не пізніше трьох банківських днів з дати підписання цього договору; у випадку внесення змін до цього договору шляхом укладання додаткової угоди, спучувати комісію за зміну умов договору в сумі 200,00 грн. за кожну зміну, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок банку № 611979005 не пізніше трьох банківських днів з дати підписання кожної додаткової угоди.

Пунктом 4.3. вищевказаного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний самостійно щоквартально, не пізніше 28 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку бухгалтерський баланс (Форма № 1), звіт про фінансові результати (Форма № 2), інформацію про дебіторську та кредиторську заборгованість, довідку про обіг коштів по рахунках відкритих в інших банках, а також, за вимогою банку, інші матеріали для видачі, перевірки забезпечення кредитів і контролю за їх цільовим використанням та поверненням. Бухгалтерський баланс (Форма № 1) та звіт про фінансові результати (Форма № 2) за рік позичальник зобов'язується надати не пізніше 28 лютого наступного за звітним роком.

Згідно з п. 4.4. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., у разі порушення позичальником умов цього договору, несвоєчасного повернення отриманого кредиту та сплати процентів за його ви використання, встановлення банком факту нецільового використання кредиту, ненадання в строк більше ніж 60 днів після дати, вказаної у п. 4.3. цього договору, документів, вказаних у зазначеному пункті, а також у випадку виникнення обставин, які ставлять під сумнів повернення позичальником отриманого кредиту, відсутності заставленого майна або загрози його втрати, неналежного та недостатнього забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, позичальник зобов'язується на письмову вимогу банку достроково повернути отриманий кредит та проценти за його використання протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку.

Відповідно до п. 5.1. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., банк має право у разі зміни облікової ставки Національного банку України, вартості кредитних ресурсів банку, зміни розміру відрахувань у страховий резерв коригувати плату за кредит, попередньо попередивши про це позичальника за три банківські дні до набуття чинності таких змін. У разі незгоди позичальника на зміну процентної ставки за цим договором він зобов'язаний протягом трьох банківських днів повернути кредит банку та сплатити проценти в розмірі діючої процентної ставки за фактичне користування кредитом.

Згідно з п. 5.2. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., банк має право у разі зміни кредитної політики, чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, а також внутрішніх документів банку вносити за погодженням сторін відповідні зміни в договір з моменту введення нових положень. При розбіжностях сторін, у разі не підписання позичальником відповідної додаткової угоди, банк достроково пред'являє кредит до стягнення. При цьому кредит, а також проценти за користування кредитом, повинні бути сплачені позичальником протягом трьох банківських днів з моменту отримання позичальником письмового повідомлення від банку про дострокове стягнення заборгованості позичальника за цим договором. У разі відсутності у позичальника коштів кредит виноситься на рахунок прострочених кредитів з правом нарахування банком процентів і пені згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.6. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. встановлено, що у разі порушення позичальником черговості направлення платежів визначеної у п. 7.4 цього договору, банк має право самостійно розподілити одержані кошти відповідно до п. 7.4. цього договору.

Відповідно до п. 5.7. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., у разі порушення позичальником умов цього договору, несвоєчасного повернення отриманого кредиту та сплати процентів за його використання, встановлення банком факту нецільового використання кредиту, ненадання в строк більше ніж 60 днів після дати, вказаної у п. 4.3. цього договору, документів, вказаних у зазначеному пункті, ухилення від контролю з боку банку, недостатності та неправильного ведення бухгалтерської звітності, якщо наданий кредит буде з різних обставин незабезпеченим, а також у випадку виникнення обставин, які ставлять під сумнів повернення позичальником отриманого кредиту, відсутності заставленого майна або загрози його втрати, неналежного та недостатнього забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право розірвати цей договір та достроково стягнути наданий кредит, проценти по ньому, можливі штрафні санкції, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення.

Згідно з п. 5.9. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., банк має право у випадку затримки погашення кредиту, сплати процентів по ньому та можливих штрафних санкцій самостійно здійснити списання суми заборгованості з поточного рахунку позичальника в порядку, встановленому чинним законодавством України. Самостійно списувати суми комісій, які підлягають сплаті відповідно до умов цього договору, з поточного рахунку позичальника в порядку, встановленому чинним законодавством України.

У відповідності до п. 7.1. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюються щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредиту, але не пізніше 27.12.13 р. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом.

Сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється позичальником щомісячно в період з 25 числа по останній робочий день місяця та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за кредитом, але не пізніше 27.12.13 р. на рахунок нарахованих процентів № 20784118870636 в банку. При цьому сплаті підлягають проценти, які нараховані на 25 число місяця включно; сплата процентів, які нараховані за період з 26 числа по останній календарний день місяця, здійснюється в наступний період сплати процентів.

Пунктом 7.2. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. передбачено, що при розрахунку процентів за користування кредитними ресурсами приймається метод «факт/факт», при якому до розрахунку приймається фактична кількість днів у місяці та у році.

При розрахунку процентів враховується перший день користування кредитними ресурсами та не враховується останній день користування кредитними ресурсами (день погашення позичкової заборгованості).

Згідно з п. 7.3. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюються у валюті кредиту.

У відповідності до п. 7.4. вищевказаного договору, кошти для погашення заборгованості направляються в наступному порядку: на сплату штрафних санкцій, пені, прострочених процентів за кредит, строкових процентів за кредит, на погашення простроченого кредиту та в останню чергу - на погашення строкового кредиту.

Пунктом 7.5. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. встановлено, що за несвоєчасне погашення кредиту позичальник сплачує банку подвійну процентну ставку від встановленої в п. 1.3. даного договору.

Згідно з п. 8.1. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, позичальник сплачує на вимогу банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,2 % від суми простроченої заборгованості за процентами на рахунок банку № 639769433. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний час користування кредитом згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 9.1. договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р., даний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 27.12.13 р., а в частині невиконаних зобов'язань позичальника - до повного та належного їх виконання.

Позивач пояснив суду, що в порушення умов договору про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. позичальник несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує проценти за користування кредитними коштами, не здійснює щомісячне погашення кредиту, простроченої кредитної заборгованості та пені, що підтверджується банківською випискою.

18.05.11 р. позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою (вих. № 27-09/1803 від 18.05.11 р.), в якій просив протягом десяти днів з моменту отримання цієї вимоги погасити прострочену кредитну заборгованість за договором про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р.

Однак зазначена вимога була залишена ТОВ «Пром-Лізинг» без відповіді та реагування.

За таких обставин ПАТ «Український Професійний Банк» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Лізинг» про стягнення 85 112,00 грн. заборгованості по кредиту, 76 590,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 2 532,48 грн. заборгованості по строкових процентах, 36 324,60 грн. заборгованості по прострочених процентах та 12 249,42 грн. заборгованості по пені, у зв'язку з порушенням ТОВ «Пром-Лізинг» зобов'язань за договором про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р.

У судовому засіданні 15.04.13 р. представник позивача надав суду заяву про відмову від позову в частині солідарного стягнення з відповідача-2, згідно з якою, керуючись ст. 22 ГПК України, відмовився від солідарного стягнення з поручителя ТОВ «Інвест-Лізинг» та просив суд стягнути з ТОВ «Пром-Лізинг» на користь ПАТ «Український Професійний Банк» кредитну заборгованість 212 808,50 грн. та судові витрати.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити підставу або предмет позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 4 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, оскільки господарським судом було прийнято заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині солідарного стягнення з поручителя ТОВ «Інвест-Лізинг», то господарський суд припиняє провадження у справі щодо зазначених вимог позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача до ТОВ «Пром-Лізинг» підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши ТОВ «Пром-Інвест» за договором про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. кредитні кошти у розмірі 765 600,00 грн., тоді як відповідач-1 свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином не виконав.

Відповідачем - ТОВ «Пром-Лізинг» не заперечувався факт отримання за договором про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. кредитних коштів в розмірі 765 600,00 грн. терміном до 27.12.13 р., а також не було спростовано обставини щодо заборгованості за даним кредитним договором, викладені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач - ТОВ «Пром-Лізинг» в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ними своїх зобов'язань, то позов ПАТ «Український Професійний Банк» про стягнення з ТОВ «Пром-Лізинг» кредитну заборгованості у розмірі 212 808,50 грн. за договором про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. (в тому числі: 85 112,00 грн. заборгованості по кредиту, 76 590,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 2 532,48 грн. заборгованості по строкових процентах, 36 324,60 грн. заборгованості по прострочених процентах та 12 249,42 грн. заборгованості по пені), визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача - ТОВ «Пром-Лізинг».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 93, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 610, 611, 614, 625,626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження щодо позовних вимог в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Лізинг» кредитної заборгованості у розмірі 212 808,50 грн.

2. Позовні вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг» у розмірі 212 808,50 грн. задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг» (03083, м. Київ, проспект Науки, 63, код ЄДРПОУ 33494573) на користь Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (02660, м. Київ, вулиця Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 19019775) кредитну заборгованості у розмірі 212 808 (двісті дванадцять тисяч вісімсот вісім) грн. 50 коп. за договором про надання кредиту № 636 від 06.09.07 р. з яких:

- 85 112 (вісімдесят п'ять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп. заборгованість по кредиту;

- 76 590 (сімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. заборгованість по простроченому кредиту;

- 2 532 (дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 48 коп. заборгованість по строкових процентах;

- 36 324 (тридцять шість тисяч триста двадцять чотири) грн. 60 коп. заборгованість по прострочених процентах;

- 12 249 (дванадцять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 42 коп. заборгованість по пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг» (03083, м. Київ, проспект Науки, 63, код ЄДРПОУ 33494573) на користь Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (02660, м. Київ, вулиця Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 19019775) витрати на сплату судового збору в розмірі 4 256 (чотири тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 17 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 22.04.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.