Рішення

від 25.04.2013 по справі 910/4953/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4953/13 25.04.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ТЕКНОЛОГІЇ»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «СІСТЕМ СОЛЮШИНС»

Про стягнення 8179,76 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Малишев В.О. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ТЕКНОЛОГІЇ» до товариства з обмеженою відповідальністю «СІСТЕМ СОЛЮШИНС» про стягнення 8179,76 грн., з яких: 7627,80 грн. боргу, 451,56 грн. пені, 7,62 грн. інфляційних, 92,78 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 21.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/4953/13, розгляд останньої призначено на 15.04.2013 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи відкладено до 25.04.2013 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представники в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ТЕКНОЛОГІЇ» (продавець) поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю «СІСТЕМ СОЛЮШИНС» (покупець) отримало товар на суму 7627,80 грн. (видаткова накладна № РН-0002077 від 25.07.2012 р. - в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Передача продавцем та прийняття покупцем товару свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

Відповідно до 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним між сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 ЦК України до відповідних відносин не застосовується.

Станом на день розгляду справи 7627,80 грн. відповідачем не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 7627,80 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 92,78 грн. трьох процентів річних.

У період з 01.08.2012 р. по 01.11.2012 р. показник індексу інфляції був від'ємним, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 7,62 грн. інфляційних задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 451,56 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України пеня є одним із видів неустойки, яка, в свою чергу, є одним з видів забезпечення зобов'язань (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Законом передбачена обов'язкова письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань (ч. 1 ст. 547 ЦК України), наслідком недодержання якої є нікчемність правочину (ч. 2 ст. 547 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Сторонами не додержані вимоги закону щодо письмової форми пені. Також відсутні докази про те, що сторони домовились застосовувати Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення для, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р., для регулювання спірних правовідносин. З огляду на це підстави для стягнення пені відсутні.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 7627,80 грн. боргу та 92,78 грн. трьох процентів річних, а загалом 7720,58 грн.. У стягненні 7,62 грн. інфляційних та 451.56 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СІСТЕМ СОЛЮШИНС» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18 літ. «А», код 38150348) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ТЕКНОЛОГІЇ» (04107, м. Київ, вул. Татарська, 21, код 34432273) 7627,80 грн. боргу, 92,78 грн. трьох процентів річних, 1623,92 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 30.04.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун