Постанова

від 16.10.2006 по справі 12898-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12898-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.10.2006Справа №2-31/12898-2006А

14 годин 25 хвилин

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Гамаюнової В.С.

за участю представників сторін:

від позивача – Родє С.В., представник, довіреність від 11.11.06р. №4564/01-5

від відповідача – не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя, м. Сімферополь (м.Сімферополь, вул. Леніна, 17)

до відповідача –  Підприємство “Велміх” (м.Сімферополь, вул. 1Кінної Армії, 21-а, кв. 32)

про стягнення 632,77грн.

ВСТАНОВИВ:       

  Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя звернулось до господарського суду АРК з позовом до Підприємства “Велміх” про стягнення заборгованості у сумі 632,77грн.

  Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи належним чином повідомлений  рекомендованою кореспонденциєю.

 Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІУ від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р. до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

  Суд вважає, що  матеріалів справи  достатньо  для  розгляду справи по суті.

  Розглянувши матеріали справи в порядку п. 6 ст.71 КАС України,  дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд встановив, що Підприємство “Велміх” зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонда України в Центральному районі як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер –15-03-3027).

  Відповідачем у порушення вимог Закону України № 1058 від 09.07.2003р. “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування”, п. 13.10 Інструкції “Про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування в Пенсійний фонд України”, не наданий  у встановлений термін в орган Пенсійного фонду по місцезнаходженню платника розрахунок зобов'язання по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за базисний  податковий період, в якому вказується самостійно обчислені суми зобов'язань.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного пенсійного страхування  визначаються Законом №1058-14 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності  з 01.01.2004 року.          Статтею 1 цього Закону до страхових внесків віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

    Частиною першою статті 5 Закону №1058 встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

    Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону №1058 виключно цім Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 4 статті 18 Закону №1058 страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону №1058-14 страхувальник - платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від фінансового стану платника внесків (частина 12 статті 20 Закону №1058-14).

Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до пенсійного Фонду України,  здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Фонду від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована у Мін'юсті України 16.01.04р. за №64/8663.

Пунктом  11 вказаної Інструкції встановлено порядок обліку та звітності платників внесків до Фонду. Згідно з п.11.11 Інструкції платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за встановленою формою.

Строк сплати відповідних страхових внесків визначено п.6 статті 20 Закону №1058: не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

               Пунктом 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з метою узгодження з страхувальником суми недоїмки, встановлений обов'язок територіальних органів Пенсійного фонду, за формою і у строки визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилати страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

     Позивачем для узгодження суми недоїмки було надіслано відповідачу вимогу №Ю-266 від 03.03.05р. на суму 260,58грн., №320 від 05.04.05р. на суму 256,64грн., №570 від 03.06.05р. на суму 169,90грн.         

     Як свідчать матеріали справи відповідач дані вимоги отримав, не оскаржив в установленому законом порядку, узгодив борг, однак станом на день розгляду справи узгоджену суму 632,77грн. не сплатив

             Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням і поступленням страхових внесків, інших платежів здійснюють органи Пенсійного фонду України  відповідно до Закону №1058.

           Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, передбачено право Пенсійного фонду стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.          

     Відповідно до абзацу 8 пункту 3 статті 106 Закону № 1058 у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначеної у вимозі суму недоїмки або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але  не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10  робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом  порядку  і подає вимогу про   сплату   недоїмки  до   відповідного  підрозділу  державної   виконавчої  служби.  У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.   У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

     Відповідно до ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оскільки позивачем не надано суду доказів узгодження з відповідачем недоїмки в сумі 118,30грн., яка утворилась за не сплату внесків за лютий 2006року, а саме, не надано вимогу про сплату боргу в сумі 118,30грн., у цей частині позов слід залишити без розгляду.

Відповідачем доказів погашення заборгованості також суду не надано.  

    При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню.

    Постанова складена у повному обсязі  19.10.2006року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд  

                                 П О С Т А Н О В И В :

1 Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства “Велміх” (м.Сімферополь, вул. 1Кінної Армії, 21-а, кв. 32, ідентифікаційний код 30825605)  на користь  Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі  (м.Сімферополь, вул. Леніна, 17 на р\р  25607010048701 в КРУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 324805)  заборгованість  в   сумі 632,77грн.

      У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.