Ухвала

від 18.04.2013 по справі 2а-11281/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р.Справа № 2а-11281/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоніда" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. по справі № 2а-11281/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоніда"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОНІДА" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0000022210 від 11.04.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОНІДА" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року та позов задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОНІДА" пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.03.2006 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова ДПС за № 528/101 та зареєстроване платником ПДВ.

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЛОНІДА" (код ЄДРПОУ 34015266) з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ фірмою "ЛІОН" (код за ЄДРПОУ 30590155), ПП "ХАРМАРТ" (код за ЄДРПОУ 34018183), ПП "ОВД - ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 37091177) за період 01.01.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова було складено Акт "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЛОНІДА" (код ЄДРПОУ 34015266) з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ фірмою "ЛІОН" (код за ЄДРПОУ 30590155), ПП "ХАРМАРТ" (код за ЄДРПОУ 34018183), ПП "ОВД - ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 37091177) за період 01.01.2011 року по 30.09.2011 року № 538/23/34015266 від 27.02.2012 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки ТОВ "ЛОНІДА" порушено:

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в наслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27606 грн. в тому числі за лютий 2011 на суму 7317,00 грн., за березень 2011 на суму 3533,00 грн., за червень 2011 на суму 7692,00 грн., за липень 2011 на суму 124 грн., за серпень 2011 на суму 11171,00 грн. та за вересень 2011 на суму "-" 2231,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова було винесене податкове повідомлення - рішення № 0000022210 від 11.04.2012 року, яким ТОВ "ЛОНІДА" визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 29873,00 грн. в тому числі за основним платежем 27606,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 2267,00 грн.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене ДПІ у Московському районі м. Харкова за результатом аналізу правовідносин ТОВ "ЛОНІДА" з ПП "ОВД - ТРЕЙД", ПП "ХАРМАРТ" та ТОВ фірмою "ЛІОН".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами, оформленими належним чином.

Колегія суддів погоджується з висновками відповідача, що позивачем не доведено реальність господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2011 року між позивачем та ТОВ фірма "ЛІОН" було укладено договір № 121 згідно якого ТОВ "ЛОНІДА" (замовник) доручає, а ТОВ фірма "ЛІОН" (експедитор) бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України.

Також, 04.05.2011 року між позивачем та ПП "ОВД - ТРЕЙД" було укладено договір № 4 згідно умов якого ТОВ "ЛОНІДА" (замовник) доручає, а ПП "ОВД - ТРЕЙД" (експедитор) бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України.

Також, 04.07.2011 року між позивачем та ПП "ХАРМАРТ" було укладено договір № 14 згідно умов якого ТОВ "ЛОНІДА" (замовник) доручає, а ПП "ХАРМАРТ" (експедитор) бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Замовника забезпечити організацію та здійснення перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом в межах території України.

В підтвердження виконання сторонами умов вказаних договорів позивачем було надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, податкові накладні.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між тим, акти приймання виконаних послуг не містять розрахунку вартості послуг, одиниці виміру господарської операції.

Разом з тим, досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з надання послуг транспортного експедирування вантажу замовника має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення товарів у просторі

Відповідно ч. 2 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

За визначенням пункту 11.1, 11.4-11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Згідно п.1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

З урахуванням зазначеного у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, в даному разі - товарно-транспортної накладної, платник податку не має підстав віднести такі витрати до витрат на оплату таких послуг.

Позивачем не було надано документів, які надають можливість встановити фактичне здійснення операцій з надання послуг транспортного експедирування, зокрема, товарно-транспортні накладні.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наявність у позивача податкових накладних за відсутністю доказів на фактичне переміщення вантажу не створює належного права для формування податкового кредиту.

Отже, колегія суддів погоджується з рішенням податкового органу про донарахування позивачу зобов`язання з податку на додану вартість за результатами проведеної перевірки.

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування такого рішення є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоніда" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. по справі № 2а-11281/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.