Рішення

від 24.04.2013 по справі 916/897/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2013 р.Справа № 916/897/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Тищенко Г.Г. за довіреністю №20/13 від 05.01.2013р.;

Від відповідача: Чабан О.С. - керівник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006";

до відповідача: Фермерського господарства "НИВА 4";

про стягнення 173880,56 грн., -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2006" ( далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Фермерського господарства "НИВА 4" ( далі - Відповідач) про стягнення 173880,56 грн., посилаючись на наступне.

06.03.2012 року між Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" та Фермерським господарством "НИВА 4" укладено договір поставки пестицидів №ПР-П-046 (далі - договір).

Згідно із п. 1.1. Договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором та Специфікаціями до нього, позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача (покупець за договором) пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (надалі - товар), а відповідач зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його.

Згідно із п. 2.1. Договору, найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами.

Згідно із п. 2.2. Договору, кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору, і не скасовує дію попередніх специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не буде вказано в ній.

Згідно із п. 4.3. Договору, дата (строк) поставки товару вказується в Специфікаціях.

Як зазначає позивач у позові, всього сторонами за Договором було підписано 4 (чотири) Специфікації, за якими передбачалась поставка відповідачу товару на загальну суму 106 990,69 грн., а саме:

- згідно Специфікації № 1 від 06.03.2012 року позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 86 541,89 грн.;

- згідно Специфікації № 2 від 23.05.2012 року позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 11 664,00 грн.;

- згідно Специфікації № 3 від 17.08.2012 року позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 1 208,80 грн.;

- згідно Специфікації № 4 від 04.09.2012 року позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 7 576,00 грн.

Згідно із п. 2 Специфікацій сторони визначили умови та місце поставки (передачі) товару: EXW (склад позивача). Згідно із п. 4.1. Договору, вказана умова поставки (EXW) передбачає вибірку товару Покупцем зі складу Постачальника автомобільним транспортом за свій рахунок.

Згідно із п.п. 7.1.4 Договору, відповідач зобов'язувався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

На виконання Договору Позивач своєчасно передав відповідачеві увесь товар на загальну суму 106 990.69 грн., що підтверджується такими видатковими накладними:

№ ЗП571 від 07.03.2012 року на суму 86 541,89 грн.

№ ЗП8286 від 23.05.2012 року на суму 11 664,00 грн.;

№ ЗП12001 від 17.08.2012 року на суму 1 208,80 грн.;

№ ЗП12717 від 04.09.2012 року на суму 7 576,00 грн.,

та Довіреностями відповідача: серія ААД № 257851 від 07.03.2012 року, № 2 від 23.05.2012 року, № 6 від 17.08.2012 року, № 5 від 04.09.2012 року.

Як зазначає позивач у позові, він належним чином виконав свої договірні зобов'язання та своєчасно передав відповідачеві увесь товар на загальну суму 106 990,69 грн. (86 541,89 + 11 664,00+1 208,80+ 7 576,00).

Згідно із п. 5.1., п.п. 7.1.1. Договору, відповідач зобов'язався оплатити Постачальнику товар у строки та в розмірах, що визначені в Специфікаціях.

Згідно із п. 5.3. Договору, товар вважається (частково, повністю) оплаченим Покупцем, а грошові кошти перерахованими, в момент надходження грошей на поточний рахунок постачальника.

Згідно із п. 3 Специфікацій, товар повинен був оплачений відповідачем в порядку, вказаному в Договорі, та в такі строки:

не пізніше 01.06.2012 року-3 499,20 грн. (Специфікація № 2 від 23.05.2012 року);

не пізніше 01.08.2012 року - 86 541,89 грн. (Специфікація № 1 від 06.03.2012 року);

не пізніше 01.09.2012 року - 1 208,80 грн. (Специфікація № 3 від 17.08.2012 року);

не пізніше 30.09.2012 року - 7 576,00 грн. (Специфікація № 4 від 04.09.2012 року);

не пізніше 01.10.2012 року - 8 164,80 грн. (Специфікація № 2 від 23.05.2012 року). Остаточно та повністю відповідач повинен був розрахуватися не пізніше 01.10.2012 року.

Однак, як зазначає позивач у позові, у встановлені Договором та Специфікаціями строки відповідач не розрахувався, лише частково оплатив товар на загальну суму 4 708,00 грн., перерахувавши її позивачу в такі строки:

25.05.2012 року - 3 499,20 грн.;

22.08.2012 року - 1 208,80 грн.

Дати та суми платежів підтверджуються Банківськими виписками від 25.05.2012 року та від 22.08.2012 року.

Відповідач порушив строк остаточного та повного розрахунку за Договором та Специфікаціями, тим самим прострочив виконання своїх грошових зобов'язань за Договором.

Як зазначає позивач у позові, станом на дату складання цього позову заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу по Договору становить 102 282,69 грн. (106 990,69 грн. (ціна поставленого відповідачу товару) -4 708,00 грн. (сума платежів, сплачених відповідачем в оплату товару) = 102 282,69 грн.)

Позивач вказує, що незважаючи на низку заходів, які були вжиті до відповідача: дзвінки, неодноразові переговори керівника Первомайського підрозділу позивача, відповідач не виконав зобов'язання з оплати товару.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із п. 8.2. Договору, Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням Сторони згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшують до 3 (трьох) років.

Пунктом 8.5. Договору передбачено, що згідно із ч. 3 ст. 692, ч. 5 ст. 694, ст. 536 Цивільного кодексу України, Сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП = (СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті Покупцем Постачальнику; СПП - сума простроченого платежу; Д- кількість календарних днів прострочення платежу.

Сума процентів, нарахованих у розмірі встановленому Договором, становить 40 913,07 грн.

Проценти нараховані тільки на суму основного боргу (102 282,69 грн.) тільки за останні 80 днів прострочення до дати подання позовної заяви: період нарахування процентів - з 08.01.2013 по 28.03.2013 року.

Як зазначає позивач у позові, проценти нараховані в сумі значно меншій, ніж можливо нарахувати за умовами Договору (з першого дня прострочення до дати подачі позову).

Пунктом 8.1.3. Договору передбачено, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,05 % від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30 % від простроченої суми.

На думку позивача, прострочення відповідачем платежів за Договором є підставою для застосування як пені, так і штрафу. Позивач заявляє вимоги зі стягнення штрафу.

Вимог зі стягнення із відповідача пені та втрат від інфляції позивач не заявляє.

Сума штрафу за порушення відповідачем строків сплати платежів за Договором становить 30 684,80 грн.

На думку позивача, враховуючи:

ступінь виконання сторонами договору (позивач зі свого боку виконав належним чином свої зобов'язання, поставивши товар відповідачеві із розстроченням платежів на майже 7 місяців, а відповідач порушив строк оплати товару і до цього часу не розрахувався із позивачем, навіть частково);

суму основного боргу, яка становить 96 % від суми поставленого товару;

строк прострочення, допущений відповідачем;

відсутність будь-яких об'єктивних поважних причин невиконання відповідачем протягом такого строку грошових зобов'язань по Договору;

відсутність вжиття відповідачем заходів на зменшення збитків позивача, ситуацію на грошовому ринку та інфляційні процеси, сума штрафу є розумною та справедливою.

Згідно із п. 9.10. Договору, умови Договору його сторони визначають розумними та справедливими.

Посилаючись на ст. 15, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 612, 625, 629, ч. 3 ст. 692, ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 199, 230 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 102 282 гри. 69 коп. - основного боргу, 30 684 грн. 80 коп. - штрафу, 40 913 грн. 07 коп. - процентів за користування чужими грошовими.

24.04.2013р. відповідач надав до суду відзив, у якому зазначив, що з заявленим ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" згоден повністю.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи приведені Позивачем обставини справи повністю підтверджуються наданими ним доказами, а саме : вказаним Договором поставки пестицидів №ПР-П-046 від 06.03.2012р., специфікаціями, видатковими накладними, довіреностями, виписками банку, розрахунком штрафу, процентів за користування чужими коштами.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вищеприведені норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами вказаного кодексу регулюються правовідносини по даному спору.

Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Підсумовуючи викладене суд вважає вимоги Позивача, законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" - задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "НИВА 4" (адреса: 66700, Одеська область, Фрунзівський район, с.м.т. Фрунзівка, буд.8, вул.Шосейна, код ЄДРПОУ 37564907) на користь Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, 11, код ЄДРПОУ 34216986, п/р №260010230340 в ПАТ «БМ Банк», МФО 380913) заборгованість за Договором поставки пестицидів №ПР-П-046 від 06.03.2012р.у розмірі 102 282 (сто дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 69 коп., штраф у сумі 30684 (тридцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 40 913 (сорок тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 3477 (три тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 61 коп.

Повне рішення складено 29.04.2013р.

Суддя Никифорчук М.І.