Рішення

від 23.04.2013 по справі 910/4911/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4911/13 23.04.13

за позовом Фізичної особи-підприємця Мазура Тимура Васильовича

до Відокремленого підрозділу Приватного акціонерного

товариства "НФСК "Добробут "Регіональне управління"

про стягнення заборгованості у розмірі 10515,50 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Нечипоренко О.Г. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 23.04.13 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фізична особа-підприємець Мазур Тимур Васильович звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Відокремленого підрозділу Приватного акціонерного товариства "НФСК "Добробут "Регіональне управління" 9867,20 грн. заборгованості за договором №1 про надання спортивно-оздоровчих послуг від 01.03.2012р., з яких: 9755,00 грн. - основного боргу, 112,20 грн. - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/4911/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.04.2013р.

Представники позивача - Фізичної особи-підприємця Мазура Тимура Васильовича в судовому засіданні 04.04.2013р. надали суду документи по справі та пояснення щодо заявлених позовних вимог. Також, представники позивача надали суду уточнений розрахунок пені, відповідно до якого зазначено, що розмір пені складає 760,50 грн., а загальна сума, що підлягає стягненню - 10515,50 грн.

Відповідно до п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи зміст розрахунку пені та пояснень до нього, суд дійшов висновку, що вказані пояснення є заявою про збільшення позовних вимог, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в даних поясненнях.

Представник відповідача - Відокремленого підрозділу Приватного акціонерного товариства "НФСК "Добробут "Регіональне управління" у судове засідання 04.04.2013р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/4911/13 від 19.03.2013р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. розгляд справи №910/4911/13 відкладено на 23.04.2013р.

Представник позивача - Фізичної особи-підприємця Мазура Тимура Васильовича в судовому засіданні 23.04.2013р. надав суду документи по справі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача - Відокремленого підрозділу Приватного акціонерного товариства "НФСК "Добробут "Регіональне управління" в судове засідання 23.04.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №23529070.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача, не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 23.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 р. між позивачем - Фізичною особою-підприємцем Мазура Тимура Васильовича (установа) та відповідачем - Відокремленим підрозділом Приватного акціонерного товариства "НФСК "Добробут "Регіональне управління" (страховик) укладено Договір №1 про надання спортивно-оздоровчих послуг (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання надавати спортивно-оздоровчі послуги громадянам, застрахованим за Договором добровільного медичного страхування, які мають страхові поліси відповідача та документу, що посвідчує особу.

Позивач зобов'язаний надавати спортивно-оздоровчі послуги в рамках узгодженої між сторонами програми (п.1.2.).

Відповідач сплачує позивачу за надані застрахованим особам спортивно-оздоровчі послуги відповідно до тарифів на спортивно-оздоровчі послуги в обсязі програми медичного страхування в межах страхової суми, зазначеної в Договорі медичного страхування (страховому полісі), про що належним чином відповідач сповіщає позивача (п. 2.1.).

Розрахунки здійснюються шляхом безготівкової оплати відповідачем рахунків-фактур позивача. Рахунок-фактуру позивач виставляє відповідачу на підставі Акту виконаних робіт. На протязі 20 календарних днів з дня отримання належним чином оформлених документів відповідач зобов'язаний провести оплату за спортивно-оздоровчі послуги (п. 2.3.).

28.12.2012р. позивачем було виставлено відповідачу наступні акти виконаних робіт, що підтверджують надання позивачем відповідачу послуги на загальну суму 9755,00 грн.: №32 від 05.10.2012р. на суму 2695,00 грн., №32 від 05.10.2012р. на суму 1045,00 грн., № 33 від 06.11.2012р. на суму 3740,00 грн., №34 від 10.12.2012р. на суму 2275,00 грн. Також, разом із актами виконаних робіт позивачем було виставлено рахунки на оплату наданих послуг.

Факт отримання вищевказаних актів виконаних робіт та рахунків на оплату наданих послуг підтверджується відмітками відповідача на даних актах та рахунках.

Позивачем, в підтвердження наданих відповідачу послуг, також надано талони-перепустки застрахованих осіб видані відповідачем на відвідування спортивно-оздоровчого закладу фітнес клуб "Тимур GYM", на яких міститься печатка відповідача.

Відповідач, в порушення умов Договору за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 9755,00 грн.

Позивач 30.11.2012р. надіслав на адресу відповідача претензію про оплату наданих послуг. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи наявність заборгованості за Договором №1 про надання спортивно-оздоровчих послуг від 01.03.2012р. у розмірі 9755 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 10515,50 грн. заборгованості, з яких: 9755,00 грн. - основний борг, 760,50 грн. - пені (згідно з збільшенням позовних вимог).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором №1 про надання спортивно-оздоровчих послуг від 01.03.2012р., в строки встановлені даним Договором, відповідач не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним Договором складає 9755,00грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати заборгованості за надані послуги на підставі Договору №1 про надання спортивно-оздоровчих послуг від 01.03.2012р. в розмірі 9755,00 грн. не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 9755,00 грн. за Договором №1 про надання спортивно-оздоровчих послуг від 01.03.2012р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 9755,00 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

Позивач, просить суд стягнути з відповідача 760,50 грн. - пені, нарахованої за загальний період з січня 2013 року по квітень 2013 року.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 4.1. Договору, за прострочення платежів , передбачених цим Договором, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день затримки.

З розрахунку позивача вбачається, що позивач здійснює нарахування пені з 17.01.2013р.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 2.3. Договору, відповідач зобов'язався здійснити оплату наданих позивачем послуг на протязі 20 календарних днів з дня отримання належним чином оформлених актів виконаних робіт та рахунків.

Ст. 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Як встановлено судом, відповідач отримав акти виконаних робіт та рахунки на оплату 28.12.2012 р., а тому оплата мала бути здійснена до 17.01.2013р. включно. Таким чином, нарахування пені повинно здійснюватись з 18.01.2013р.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, беручи до уваги п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням вірного періоду нарахування штрафних санкцій, здійснив перерахунок пені та встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 308,66 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відокремленого підрозділу Приватного акціонерного товариства "НФСК "Добробут "Регіональне управління" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5 А, поштова адреса: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 8, оф. 4, код ЄДРПОУ 33938362, р/р 2650405328001 ВАТ ЕРДЕ Банк, м. Київ, МФО 380667, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця Мазура Тимура Васильовича (юридична адреса: 32351, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Корчівка, поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 16/4, код ЄДРПОУ 2678917657, р/р 26004060835797 Приватбанк, м. Київ, МФО 320649 ) 9755 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. - основного боргу, 308 (триста вісім) грн. 68 коп. - пені, а також 1646 (одну тисячу шістсот сорок шість) грн. 58 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.04.2013р.

Суддя О.В. Гулевець