Рішення

від 26.10.2006 по справі 16055-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16055-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2006Справа №2-19/16055-2006

За позовом – Прокурора Центрального району м.Сімферополя в інтересах держави в особі

За позовом – Державної податкової інспекції в м.Сімферополі, м. Сімферополь АР Крим

До відповідача – Приватного підприємства «Максімус», м. Сімферополь АР Крим

Про стягнення 166,61 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Фазлиєва Е.Ф., представник, довіреність № 10083/9/10 від 16.06.2006 року

Від відповідача  – не з'явився

За участю прокурора – Куінджи М.О., прокурор, посвідчення № 05380

Суть спору:  

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 166,61 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен сплатити суму податку на додану вартість та суму штрафних санкцій.  

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористувався, відзив на позовну заяву не представив, повідомлявся належним чином: замовленою кореспонденцією.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратіфікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представника позивача справа розглядалась на російській мові.

Згідно із клопотанням представника позивача фіксація судового процессу технічними засобами не здійснювалась.

Справа розглядалась відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянув матеріали справи,  суд -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Максімус» зареєстроване у якості суб'єкта підприємницької діяльності виконкомом Центральної районної ради м.Сімферополя 27.06.2001 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.11).

Відповідно до наданих документів за відповідачем мається заборгованість з податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафним санкціям, нарахованим за несвоєчасну сплату податків, що підтверджується податковим повідомленням – рішенням № 886/15-2 від 15.04.2005 року.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких находиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) податковий  кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті  (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, що встановлюють порядок погашення зобов'язань юридичних і фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами по податках і зборах ( обов'язковим платежам ), нарахування і сплати пені і штрафних санкцій, вживаних до платників податків контролюючими органами, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями).

Згідно із п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачені у встановлений термін, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових  періодів, що минули.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно із п.1.6 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»  (№ 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) примусове стягнення – це звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Згідно із ч.2 ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» (№ 1251 від 25.06.1991 року із змінами та доповненнями) фінансові  санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами  державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами.

Згідно із п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідач не надав доказів, які б свідчили про те, що він оспорює суму боргу, чи оскаржує прийняті щодо нього рішення, також відповідач не надав доказів, які б свідчили про сплату відповідачем заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно із ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

·          Позов задовольнити.

·          Стягнути з Приватного підприємства «Максімус» (95024, м.Сімферополь, пров. Заводський, буд. 31, кв. 113, код ЄДРПОУ 31553266, р/р 260023867 в КРД АППБ „Аваль” м.Сімферополя, МФО 384021) на користь бюджету (р/р 31117029600002  УДК в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 22301854, код податку 14010100) 166,61 грн.  

·          Стягнути з Приватного підприємства «Максімус» (95024, м.Сімферополь, пров. Заводський, буд. 31, кв. 113, код ЄДРПОУ 31553266, р/р 260023867 в КРД АППБ „Аваль” м.Сімферополя, МФО 384021) в доход Державного бюджету України (р/р №31111095500002, у банку одержувача: Управління Державного казначейства, МФО 824026, ЄДРПОУ 22301854)102 грн. державного мита.

·          Стягнути з Приватного підприємства «Максімус» (95024, м.Сімферополь, пров. Заводський, буд. 31, кв. 113, код ЄДРПОУ 31553266, р/р 260023867 в КРД АППБ „Аваль” м.Сімферополя, МФО 384021) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» (банківські реквізити: розрахунковий рахунок №26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний» м. Львів, МФО 325707, код ОКПО 30045370) 118 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу.

·          Видати накази після набрання чинності рішенням суду.

Рішення оформлено

відповідно до ст.84, 85 ГПК України

29.11.2006 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.