Ухвала

від 29.04.2013 по справі 924/58/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

У Х В А Л А

"29" квітня 2013 р.Справа № 924/58/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Яроцький А.М., розглянувши матеріали справи

За заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с. Волиця, Хмельницький район, Хмельницька область

про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.І." м. Хмельницький

Представники:

від заявника: ОСОБА_2 - представник ДПІ у м. Хмельницькому за довіреністю №6943/9/10 від 01.04.2013р.

за участю ліквідатора: арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.01.2013р. порушено провадження у справі №924/58/13-г за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.І.", код 35360975 відповідно до норм ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою суду від 12.02.2013р. визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Б.В.І." (Хмельницька область, м. Хмельницький, вулю Кирпоноса, буд. 1, код 35360975), відкрито ліквідаційну процедуру строком до 12.08.2013р., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича (ліцензія НОМЕР_2 від 21.05.2009р., АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1). Зобов'язано ліквідатора у встановленому порядку повідомити про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.І." усіх відомих кредиторів, вжити заходів до виявлення належного банкруту майна, провести ліквідаційну процедуру банкрута у строк до 12.08.2013р., скласти звіт і ліквідаційний баланс та надати на розгляд суду.

22.03.2013р. на адресу суду надійшла заява Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання кредитором з грошовими вимогами до ТОВ "Б.В.І." у сумі 2334,87 грн. Вищевказана заява призначена судом до розгляду у судовому засіданні, при цьому ліквідатора зобов'язано повідомити суд про результати розгляду заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 25.03.2013р. ліквідатором надіслано суду заперечення на заяву ДПІ у м. Хмельницькому, у яких останній грошові вимоги до боржника не визнає в повному обсязі з огляду на те, що грошові вимоги заявника є авансовими платежами з податку на прибуток, зобов'язання зі сплати яких ще не виникло. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до абз. 2 п. 2 підрозділу 4 ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. З врахуванням наведеної норми, вимоги податкового органу щодо сплати авансового внеску за січень могли б виникнути лише з 21 лютого 2013р., за лютий - лише з 21.03.2013р. Оскільки 12.02.2013р. ТОВ "Б.В.І." визнано банкрутом та підприємницька діяльність вважається припиненою, зобов'язання зі сплати авансового внеску по податку на прибуток не виникає.

Ліквідатор у судовому засіданні письмову позицію від 02.04.2013р. підтримав.

Представник Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому заяву з грошовими вимогами до ТОВ "Б.В.І." підтримав у повному обсязі.

Відповідно до абзаців першого та третього пункту 1 1 розділу Х „Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 22.12.2011р. №4212-VІ положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Судом враховується, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Б.В.І." порушено з застосуванням норм Закону, які регулюють особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема статті 52 (особливості банкрутства відсутнього боржника).

Оскільки нова редакція Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає провадження справи про банкрутство відсутнього боржника в порядку статті 52, господарський суд вважає за необхідне застосувати положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній до 19.01.2013р. Аналогічна позиція викладена в п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013р. "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI).

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013р.) , ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Згідно із ч. 1 ст. 25 цього Закону ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та заявляє у встановленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах кредиторів.

Таким чином, заяви кредиторів з грошовими вимогами розглядає ліквідатор, який їх має визнати або відхилити. У зв'язку з цим, заява кредитора про грошові вимоги повинна бути подана безпосередньо ліквідатору.

Однак, чинним законодавством кредитор не позбавлений права на звернення до суду з заявою про грошові вимоги, зокрема, у разі непогодження з результатами розгляду такої заяви ліквідатором.

Ліквідатором ТОВ "Б.В.І." надано суду письмову позицію, у якій вказано про розгляд заяви Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та не визнання грошових вимог до банкрута у повному обсязі.

З врахуванням того, що ліквідатором відмовлено у визнанні вимог Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до ТОВ "Б.В.І." зазначену заяву належить розглянути суду.

Розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання кредитором з грошовими вимогами до ТОВ "Б.В.І." у сумі 2334,87 грн., судом встановлено:

Звертаючись з заявою про визнання вимог у сумі 2334,87 грн. Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому визначає, що це авансові внески з податку на прибуток підприємства, обов'язок щодо сплати яких настав на підставі п.2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Судом враховано, що відповідно до абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Загальні правила обчислення та порядку сплати податку на прибуток підприємств визначені в розділі ІІІ Податкового кодексу України

Стаття 134 Податкового кодексу України визначає, що платниками податку з числа резидентів є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами; управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту; неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу; відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодексу, за винятком представництв.

Для цілей цього розділу представництво платника податку - відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів.

Відповідно до ст. 134.1.1. Податкового кодексу України об'єкт оподаткування зазначеним податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 149.1. Податкового кодексу України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм Закону дає можливість зробити висновок, що сплата податку на прибуток підприємств можливий лише при отриманні зазначеним підприємством прибутку.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.01.2013р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Б.В.І.", код 35360975 відповідно до норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013р. )

Стаття 52 наведеного Закону визначає особливості банкрутства відсутнього боржника.

За змістом наведеної норми Закону підставою для порушення провадження у справі є наявність ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, зокрема відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявність інших ознак.

Постановою суду від 12.02.2013р. визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Б.В.І." та відкрито ліквідаційну процедуру останнього строком до 12.08.2013р.

Відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, при цьому кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому звертаючись з заявою про визнання кредиторських вимог посилається на податкову декларацію банкрута за 2012р.

Судом також враховано, що авансові платежі це грошові суми, які перераховують наперед у рахунок майбутніх розрахунків.

Оскільки, 12.02.2013р. ТОВ "Б.В.І." визнано банкрутом, підприємницька діяльність останнього припинена та заявником не доведено факту отримання прибутку підприємством у 2013 році, обов'язок щодо сплати податку на прибуток підприємства у банкрута не виникає.

При цьому відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що ДПІ у м. Хмельницькому не доведено наявності в банкрута обов'язку сплачувати авансові платежі по податку на прибуток, суд дійшов висновку, що вимоги кредитора необґрунтовані та безпідставні, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ч.1 ст. 25, ч. 5 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинний до 19.01.2013р. ), розділом Х „Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на дату винесення ухвали ), п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

У х в а л и в:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання кредитором з грошовими вимогами до ТОВ "Б.В.І." (Хмельницька область, м. Хмельницький, вулю Кирпоноса, буд. 1, код 35360975) у сумі 2334,87 грн. (дві тисячі триста тридцять чотири гривні 87 коп.) відмовити.

Копію ухвали надіслати ініціюючому кредитору.

Суддя Яроцький А.М.

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - ініціюючому кредитору - рекомендованим: АДРЕСА_2;

3 - ДПІ у м. Хмельницькому - рекомендованим: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 12 - за заявою надіслати.