Постанова

від 07.12.2006 по справі 470-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

470-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.12.2006Справа №2-4/470-2006А

За позовом Закритого акціонерного товариства „Анна”, м. Керч,

до відповідача Управління пенсійного фонду України в м. Керчі АР Крим, м. Керч,

про визнання нечинною вимоги.

                                                 Суддя Бєлоглазова І.К.

При секретарі Шишовій І.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача -  Синюваєва Я.О., предст., дов. пост. № 293 від 27.11.2006 р.

Від відповідача – Балитнікова І.С., ю\к., дов. пост. № 58\07-14 від 15.11.2006 р.  

Суть спору:

ЗАТ «Анна», м. Керч, звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч, м. Керч, про визнання нечинною вимоги про сплату боргу № Ю-457 від 20.05.2004 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 травня 2004 року відповідач видав вимогу про сплату боргу № Ю-457, згідно з якою вимагає ЗАТ «Анна», м. Керч, сплатити недоїмку з страхових внесків, фінансових санкцій та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 360009,98 грн. При цьому позивач вважає, що вимога про сплату боргу №Ю-457 від 20.05.2004 р. винесена відповідачем з порушенням чинного законодавства і повинна бути визнана нечинною. При виданні вимоги про сплату боргу № Ю-457 відповідач необґрунтовано завищив суми зобов'язань позивача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За даними позивача станом на 1.07.2004 року заборгованість ЗАТ «Анна» перед Управління ПФУ в м. Керч зі сплати страхових внесків на державне загальнообов'язкове пенсійне страхування склала суму 304992,32 грн. Цю заборгованість складає:

- 238247,93 грн. – борг, підтверджений рішенням господарського суду АР Крим від 30.07.2002 року у справі № 2-6\8883-2002 станом на 1.10.2001 р.,

- у період з 1.10.2001 р. по 1.01.2004 р. у ЗАТ «Анна» виник борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 63078,00 грн.

- з 1.01.2004 року по 1.05.2004 р. у ЗАТ «Анна» виник борг зі сплати внесків у сумі 3666,00 грн.

На суму боргу нарахована пеня у сумі 1414,80 грн. Таким чином, загальний борг позивача станом на 1.07.2004 року зі сплати страхових внесків, враховуючи пеню, складає 306407,12 грн.

В той же час у вимозі про сплату боргу № Ю-457 від 20.05.2004 р. загальний борг вказаний у сумі 347052,76 грн., фінансові санкції у сумі 8448,35 грн., пеня 4508,87 грн., а усього 360009,98 грн.

Таким чином, різниця між сумою боргу, фінансових санкцій і пені по розрахункам позивача та  відповідача складає: 360009,98 – 306407,12 = 53602,86 ( гривень).

Відповідач заперечує проти позову та вважає, що заборгованість підприємства перед Управлінням складає 365718,35 грн., у тому числі недоїмка по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 352931,13 грн., пеня – 4508,87 грн., штрафні санкції – 8278,35 грн. У зв'язку з тим, що сума вимог про сплату боргу була узгоджена з Управлінням, і з боку позивача не здійснено ніяких дій в частині оскарження вказаної постанови, сума вимоги є узгодженою і підлягає стягненою.

 Ухвалою від 16.06.2005 р. провадження у справі зупинялося у зв'язку з призначенням судової бухгалтерської експертизи.

Після одержання висновку експерта провадження у справі було поновлено. У зв'язку з прийняттям та набранням чинності Кодекса адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача 19.10.2006 р. ухвалив вести розгляд справи за процедурою, визначеною для здійснення адміністративного судочинства.

Заявами від 24.10.2006 р., від 5.12.2006 р. та від 7.12.2006 р. позивач доповнив ( уточнив) свої позовні вимоги та просить визнати нечинною вимогу № Ю-457 від 20.05.2004 р. у частині сплати недоїмки у сумі 289046,70 грн.( 50798,77 грн. + 238247,93 грн.). Свої додаткові вимоги позивач мотивує тим, що суму недоїмки 238247,93 грн. було стягнено з ЗАТ «Анна» рішенням господарського суду АР Крим від 30.06.2002 р. у справі № 2-6\8883-2002, на підставі якого Управління ПФУ в м. Керч було видано наказ господарського суду АР Крим про примусове виконання рішення. Наказ суду як і вимога про сплату недоїмки є виконавчими документами. Отже на стягнення 238247,93 грн. видано два виконавчих документа, що порушує майнові права позивача. У частині сплати недоїмки у сумі 2804,09 грн. позивач відмовився від позову. Часткова відмова від позову прийнята судом.

Відповідач, заперечує проти додаткових вимог, посилаючись на те, що фактично рішення господарського суду АР Крим від 30.07.2002 р. у справі № 2-6\8883-2002 не виконано, оскільки наказ суду був втрачений, а дублікат не був виданий у зв'язку з закінченням строку для його пред'явлення до виконання. З урахуванням викладеного просить у позові відмовити.

Розглянув матеріали справи, дослідив у порядку, визначеному ст. 138 КАС України, зібрані у справі документи, заслухав пояснення представників сторін відповідно до ст. 139 КАС України, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2004 р. Управлінням пенсійного фонду України в м. Керч направлено на адресу  ЗАТ «Анна» вимогу № Ю-457 про сплату боргу станом на 1.05.2004 р. у сумі 360009,98 грн., у тому числі 347052,76 грн. недоїмки, 8448,35 грн. фінансових санкцій ( штрафів), 4508,87 грн. пені.

Не погодившись з визначеною у вимозі сумою основного боргу, ЗАТ «Анна» звернулося до суду з позовом про визнання частково недійсною цієї вимоги. В частині визначених фінансових санкцій та пені вимога не оскаржується.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400\97-ВР із мінами та доповненнями та ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 р. № 1058-IV із мінами та доповненнями ЗАТ «Анна» з 1.10.2001 р. було платником спочатку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1.10.2004 р. – внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.  

Згідно з п. 1, 2, 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 р. № 1058-IV із змінами та доповненнями у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні  органи  Пенсійного  фонду  за  формою  і  у строки,  визначені   правлінням   Пенсійного   фонду,   надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У звіті про нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування й інших надходжень та витрачання коштів пенсійного фонду за 9 місяців 2001 року позивач відобразив у стр. 59.1 наявність недоїмки у сумі 238247,93 грн.

За позовом прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Керченського управління ПФУ в АР Крим до ЗАТ «Анна» вказана сума боргу стягнута на користь органу ПФУ рішенням ГС АР Крим від 30.07.2002 р. у справі № 2-6\8883-2002 р.

На виконання рішення стягувачеві ГС АР Крим було видано наказ.

За період з жовтня 2001 року по 1.01.2004 року позивач у відповідних звітах ( розрахунках) зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначив зобов'язання у сумі 77008,94 грн., у тому числі за жовтень-грудень 2001 року – 19845,57 грн., за 2002 р. – 38302,20 грн., за 2003 р. – 18861,17 грн.

У період з 1.01.2004 р. по 1.05.2004 р. позивач визначив зобов'язання з страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідних розрахунках на суму 4418,81 грн.

Загальна сума зобов'язань, яка виникла у період з 1.10.2001 р. по 1.05.2004 р., складає 81427,75 грн., що підтверджується також висновком судового експерта від 28.08.2006 р. № 22.

Фактично у зазначеному періоді було сплачено 14683,37 грн. збору ( страхових внесків), у тому числі у жовтні – грудні 2001 р. - 4914,13 грн., у  2002 р. – 7529,00 грн., у 2003 р. – 1487,21 грн., у січні – квітні 2004 р. – 752,53 грн.

Заборгованість, яка виникла за цей період, складає 66744,38 грн.

Відповідно до змісту п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо страхувальник не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган пенсійного фонду має право або звернутися в установленому законом порядку і подати вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, або звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Як убачається з матеріалів справи на момент формування вимоги № Ю-457 від 20.05.2004 р. ЗАТ «Анна» не сплатило борг станом на 1.10.2001 р. у сумі 238247,93 грн. та недоїмку за період з 1.10.2001 р. по 1.05.2004 р. у сумі 66744,38 грн., всього 304992,31 грн.

Але ж сума 238247,93 грн. вже стягнута на користь органа Пенсійного фонду рішенням ГС АР Крим від 30.07.2002 р. у справі № 2-6\8883-2002 р., на виконання якого було видано наказ. Своє право на стягнення суми недоїмки попереднього періоду відповідач вже реалізував. Повторне включення цієї суми до виконавчого документа, яким є вимога про сплату боргу, порушує права ЗАТ «Анна».

Що стосується вимоги позивача про визнання нечинною вимоги № Ю-457 від 20.05.2003 р. у частині стягнення 50798,77 грн. заборгованості, то вона підлягає задоволенню, оскільки відповідач не підтвердив обґрунтованість нарахування цієї суми. З розрахунків зобов'язань позивача убачається, що станом на 1.10.2001 р. недоїмка ЗАТ «Анна» складала 238247,93 грн., що підтверджується також рішенням ГС АР Крим від 30.07.2002 р. За даними відповідача борг ЗАТ «Анна» станом на 1.10.2001 р. складав 289046,70 грн. Але ці дані нічим не підтверджені та суперечать наведеним доказам, зібраним у матеріалах справи. За висновком експерта різниця у сумі 50798,77 грн. виникла внаслідок не проведення контролюючим органом коригування в особовому рахунку ЗАТ «Анна» суми заборгованості платника станом на 1.10.2001 р., встановленої рішенням господарського суду АР Крим.  

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати суд присуджує сторонам відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 94, п. 2 ст. 157, ст. 160-163 Кодексу про адміністративне судочинство України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати нечинною вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Керч від 20.05.2004 р. № Ю-457 у частині нарахування 289045,77 грн. недоїмки.

3.          В решті позову провадження закрити.

4.          Стягнути з Державного бюджету України м. Сімферополя (п\р 31118095600002 УДК в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ОКПО 22301854) на користь Закритого акціонерного товариства «Анна» (98300, АР Крим, м. Керч, вул. М. Єрьоменка, 30, ідентифікаційний код 00309482) понесені судові витрати частково у сумі 3,37 грн. на оплату судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне  оскарження постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.      

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоглазова І.К.