Ухвала

від 22.01.2009 по справі 5/175/08-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 5/175/08-АП                                                                                                                      Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку

- 6.6.6                                                                                                              інстанції

-  Проскуряков К.В.  

УХВАЛА

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 січня 2009 року                                                                                    м.

Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого

судді:     

Баранник Н.П.

(доповідач),

суддів: при секретарі:

Юхименка О.В.,

Кожана М.П., Красота А.О., 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу  

 Державної податкової інспекції у

Шевченківському районі м. Запоріжжя

на постанову

господарського суду Запорізької області від 27.05.2008р. у справі №

5/175/08-АП

за  позовом

Державної

податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

до

відповідачів:    про

1) Товариства з

обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1; 2) Приватного підприємства

ІНФОРМАЦІЯ_2  визнання господарського

зобов'язання недійсним,

УХВАЛИЛА:

            22.02.2008р. Державна податкова інспекція у

Шевченківському районі м. Запоріжжя                     (далі по тексту позивач)

звернулася до господарського суду Запорізької

області з позовом                           до Товариства

з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1

(далі по тексту відповідач-1) та Приватного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту відповідач-2) про визнання

господарського зобов'язання недійсним.

Постановою господарського суду Запорізької області від

27.05.2008р. у справі                             №  5/175/08-АП

в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивачем не надано жодного

первинного документу, який би свідчив про фактичне виконання відповідачами

оспорюваної угоди, а зроблено лише припущення     про укладання господарського зобов'язання

з метою, завідомо суперечною інтересам держави                      і суспільства, не

підтверджуючи існування такої мети документально. 

Позивач, не погодившись із вищезазначеною постановою

суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись в апеляційній скарзі на невірну оцінку

доказів судом першої інстанції                        та порушення норм

матеріального права, позивач просить постанову суду від 27.05.2008р. у даній

справі скасувати та винести нову,  якою

задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної

скарги повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі в

судовому засіданні не направили, тому колегія суддів вважає можливим справу

розглянути  без участі представників

сторін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали

справи, колегія суддів вважає,                      що апеляційна скарга

задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В ході планової документальної перевірки ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1

позивачем виявлені факти  взаємовідносин

останнього з ПП ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з серпня по грудень 2005р. з відпущення

останнім товарів та надання послуг ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 на загальну суму 973 800

грн..

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

від 13.12.2005р. у справі           №

2-4717/05 визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав на ПП

ІНФОРМАЦІЯ_2, укладений 23.07.2004р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з моменту його

укладення; визнано недійсними установчі документи ПП ІНФОРМАЦІЯ_2 з

23.07.2004р.: статут, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника

податку на додану вартість; визнано недійсними усі первинні бухгалтерські

документи ПП ІНФОРМАЦІЯ_2 з 23.07.2004р. (а.с. 15).

Судом загальної юрисдикції встановлено, що громадянин

ОСОБА_2, який відповідно                 

до договору купівлі-продажу придбав корпоративні права на ПП

ІНФОРМАЦІЯ_2, на момент укладання такого договору помер, і невідомі особи на

паспорт померлої людини зареєстрували підприємство.

Актом №6 від 11.01.2006р. ДПІ у Орджонікідзевському

районі м. Запоріжжя анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на

додану вартість НОМЕР_1, видане ПП ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний податковий

номер НОМЕР_2. Дата анулювання свідоцтва зазначена - 23.07.2004р..

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається

на те, що діяльність                           

ПП ІНФОРМАЦІЯ_2, складовою частиною якої є укладання та виконання

господарських договорів, була направлена на отримання прибутку особами, що не

бажали легалізувати свою діяльність,                             та приховування

отриманих від угод грошових коштів від оподаткування. Така мета завідомо

суперечить інтересам держави і су­спільства.

Відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України,

учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання,

споживачі, органи державної влади та ор­гани

місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також грома­дяни,

громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господа­рювання

чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі

відносин власності.

Виходячи зі змісту ст. 207

Господарського кодексу України, господарське зобов'язання,                         що не відповідає вимогам закону, або вчинено з

метою, яка завідомо суперечить інтере­сам

держави                            і

суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з пору­шенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із

сторін,                             або

відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю

або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України,

якщо господарське зо­бов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою,

яка завідомо суперечить інтересам держави                          і суспільства, то за

наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами

- в доход держави за рішенням суду стягується все оде­ржане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією

стороною, з другої сторони стягується

в доход держави все одержане нею, а також                    все належне з неї пер­шій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності

наміру лише у однієї із сто­рін, усе

одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або

належне                           їй на

відшкодування виконаного, стягується за рішенням суду в доход дер­жави.

Отже, необхідною умовою для визнання угоди недійсною і

настання відповідних наслідків,          

є наявність умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам

держави  та суспільства.

Доказами спрямованості умислу суб'єктів оспорюваних

зобов'язань на приховування                     від оподаткування прибутків та

доходів, можуть бути надані податковими органа­ми відомості                про відсутність підприємства,

організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресами,               про визнання недійсними в установленому

чинним законодав­ством порядку установчих (статутних) документів, про неподання

податкової звітності до органів державної податкової служби,                      про скасування державної

реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Позивач в своїй позовній заяві просить суд визнати

недійсним господарське зобов'язання           

на суму 973 800грн., яке відбулося між відповідачами в період з серпня

по грудень 2005р..                    

При цьому, як на доказ існування та виконання зобов'язання посилається

на реєстр податкових накладних.  

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої

інстанції про необхідність відмови          

у задоволенні таких вимог  через

їх недоведеність.

Так, позивачем не конкретизовано взагалі характеру такого

зобов'язання, в чому саме воно полягало, не надано жодного первинного

документу, як то договір, податкові та видаткові накладні, акти

приймання-передачі, платіжні документи, які б свідчили про фактичне виконання

сторонами такого зобов'язання.

Реєстри податкових накладних, на які посилається позивач,

як на доказ існування                        

та виконання господарських зобов'язань відповідачами також суду не

надавалися та в матеріалах справи  не

містяться.

Не встановивши фактичних обставин укладення та виконання

спірних зобов'язань                      

між відповідачами,  позивач свої

вимоги ґрунтує лише на припущеннях про укладення господарського зобов'язання та

існування мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства.

Самі по собі факти, встановлені Орджонікідзевським

районним судом, можуть бути підставою для визнання угоди недійсною за умови

надання позивачем вказаних вище доказів фактичного існування і виконання такої

угоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої

інстанції об'єктивно, повно                  

та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення

справи, зробив висновки, які відповідають фактичним обставинам справи і ухвалив

у справі обґрунтоване рішення,                        без порушення норм

матеріального та процесуального права,  а

тому підстави  для його скасування

відсутні.

Доводи,  викладені

позивачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування

правильної по суті, законної постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним

апеляційну скаргу позивача залишити                  без задоволення, а постанову

господарського суду Запорізької області у даній справі залишити              без змін.

            Керуючись ч.3 ст. 160,  п.1 ч.1 ст.

198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити

без задоволення.

            Постанову

господарського  суду Запорізької області

від 27.05.2008р. у справі № 5/175/08-АП

 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту

проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого

адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали складено 27.02.2009р.

Головуючий суддя:                                                                        Н.П.

Баранник

Судді:                                                                                               О.В.

Юхименко

М.П. Кожан