Ухвала

від 24.04.2013 по справі 1-53-06

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/992/13Головуючий по 1 інстанції Категорія : 33 Мельник І.О. Доповідач в апеляційній інстанції Захарова А. Ф. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЗахарової А.Ф. суддів , Качана О.В., Скіця М.І. при секретаріФоменко Т.В. з участю прокурора

прокуратури Черкаської області Зубенко В.С.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника Головного управління Державного казначейської служби України, яка підтримала доводи апеляційної скарги, вислухавши представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8, яка заперечувала на доводи апеляційної скарги представника прокуратури Черкаської області, який підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу суду, відмовити ОСОБА_7 в задоволенні заяви, оскільки така повинна розглядатися в кримінальному процесі, судова колегія, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2012 року ОСОБА_7 звернулася до суду із заявою про відшкодування суми, сплаченої за надання правової допомоги.

В обґрунтування своїх вимог вказувала , що 21 грудня 2006 року Соснівський районний суд м. Черкаси постановив виправдувальний вирок відносно ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 03.04.2007 року вирок залишено без змін.

01.02. 2010 року позивачка звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, в якому просила стягнути витрати в зв'язку з наданням їй юридичної допомоги під час розслідування кримінальної справи.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 вересня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22 лютого 2012 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення витрат на правову допомогу скасовано.

В мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанції зазначено, що у разі постановлення виправдувального вироку суд зобов'язаний роз'яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування іншої шкоди. Також зазначено, що визначення розміру відшкодування юридичної допомоги належить до компетенції Соснівського районного суду м. Черкаси, який постановив виправдувальний вирок.

Під час проведення незаконного слідства позивачкою були сплачені суми адвокату ОСОБА_9 за надання правової допомоги в розмірі 50000 грн.

На підставі наведеного, заявник просила суд визначити розмір сум, що виплачені на користь адвоката ОСОБА_9, який надав юридичну допомогу, та визначити загальну суму, що підлягає виплаті їй - ОСОБА_7 в рахунок відшкодування завданої шкоди і порядок її виплати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2012 року задоволено заяву ОСОБА_7 про відшкодування шкоди за рахунок державного бюджету.

Встановлено розмір відшкодування ОСОБА_7 шкоди в сумі 50000 грн. та стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_7 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень), відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства прокуратури і суду".

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що дана ухвала незаконна, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати щодо задоволення вимог ОСОБА_7.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_7 працювала в Державній податковій адміністрації Черкаської області з 04.03 2003 року по 22.02 2005 року. З 29.05.2003 року ОСОБА_7 працювала на посаді заступника голови ДПА. 10.02 2005 року начальником слідчого відділу прокуратури Черкаської області була порушена кримінальна справа за фактом вчинення посадовими особами Державної податкової адміністрації в Черкаській області злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

11.02.2005 року ОСОБА_7 була затримана та поміщена в ізолятор тимчасового тримання Смілянського МРВ УМВС України в Черкаській області. В той же день, 11.02.2005 року було проведено обшук житла, де вона проживає, її особистий обшук по місцю роботи, в саме в ДПА Черкаської області.

13.02.2005 року слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Черкаської області Бондарем Ю.Л. їй було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

21.03.2005 року слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Черкаської області Бондарем Ю.Л. було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.364 ч. 2, 365 ч. 3 КК України.

07.10.2005 року заступником прокурора Черкаської області затверджено обвинувальний висновок за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

21.12.2006 року Соснівський районний суд м. Черкаси постановив виправдувальний вирок відносно ОСОБА_7 у зв'язку з відсутністю в її дях складу злочину.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 03.04.2007 року вирок залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 26.10.2007 року прокурору було відмовлено у витребуванні кримінальної справи відносно ОСОБА_7, згідно матеріалів якої остання незаконно перебувала під слідством та судом протягом 2 років 8 місяців та 15 днів та незаконно утримувалась під вартою 74 години.

Встановлено, що 01 лютого 2010 року ОСОБА_7 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до прокуратури Черкаської області, управління Державного казначейства України в Черкаській області, управління Служби безпеки України в Черкаській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Рішенням Придніпровського райсуду м. Черкаси від 14 вересня 2011 року вимоги ОСОБА_7 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державне казначейство України на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 700000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 22 лютого 2012 року по цій справі зменшено розмір відшкодування моральної шкоди з 700000 грн. до 300000 грн. і стягнуто вказану суму з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_7

Скасовано рішення першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення витрат на правову допомогу, і в цій частині позовні вимоги залишені без розгляду.

В решті рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 14 вересня 2011 року залишено без змін.

Слід зазначити, що при розгляді позовних вимог ОСОБА_7 щодо відшкодування шкоди, суди обґрунтовано керувалися нормами Закону України від 01 грудня 1994 року (з наступними змінами) «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до ст. 1 цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок : 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України, «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених в ч. 1 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Згідно із положеннями ст. 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає в декількох випадках, в тому числі і при постановленні виправдувального вироку суду.

Відповідно до ст. 3 Закону у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) :

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно ( в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них… та інше…), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

Згідно зі ст. ст. 11, 12 Закону від 1 грудня 1994 року та п. п. 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 04 березня 1996 року у разі постановлення виправдувального вироку суд зобов'язаний роз'яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування іншої шкоди. Розмір відшкодування шкоди, зазначеної, зокрема, у п. 1 ст. 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідний суд, який постановив виправдувальний вирок, про що виносять ухвалу. У разі незгоди з винесеною ухвалою про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільно-процесуального законодавства може оскаржити ухвалу до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Виходячи з викладених положень Закону від 01.02.1994 року і Положення про його застосування від 04.03 1996 року, судова палата в своєму рішенні від 22 лютого 2012 року і зазначила, що оскільки по справі ОСОБА_7 виправдувальний вирок відносно неї виносив Соснівський районний суд м. Черкаси, то визначення розміру відшкодування юридичної допомоги належить до компетенції Соснівського районного суду м. Черкаси (який постановив виправдувальний вирок), і у Придніпровського районного суду м. Черкаси не було підстав для відкриття провадження у справі в цій частині. Тому рішення суду першої інстанції - рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 вересня 2011 року, - і було скасовано в частині відмови в позові ОСОБА_7 про стягнення витрат на правову допомогу із залишенням в цій частині позовних вимог без розгляду ( ар. спр. 11, 12).

Після цього, 13 березня 2012 року ОСОБА_7 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою про відшкодування суми, сплаченої громадянином у зв'язку із наданням йому юридичної допомоги, в якій просила визначити загальну суму, що підлягає виплаті їй за рахунок коштів Державного бюджету в рахунок відшкодування оплати нею юридичної допомоги, наданої їй адвокатом ОСОБА_9

Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» громадянину відшкодовуються суми сплачені ним у зв'язку з наданням юридичної допомоги.

Згідно з п. 10 Положення «Про порядок застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» до сум, визначених п. 4 ст. 3 Закону, належать суми, сплачені громадянином адвокатському об'єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної та наглядної скарги, а також внесені ним у рахунок оплати витрат адвоката у зв'язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Виходячи з наведених положень діючого законодавства, враховуючи, що відповідно до пунктів 4, 10 Положення завдана громадянинові шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, враховуючи надані ОСОБА_7 суду докази - договір № 12-02/05 про надання правової допомоги, квитанції, з яких вбачається, що в період незаконного притягнення до кримінальної відповідальності їй надавалась юридична (правова ) допомога адвокатом ОСОБА_9, якому вона сплатила 50000 грн., - суд прийшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_7 щодо надання правової допомоги в повному обсязі заявлених вимог за рахунок коштів Державного бюджету, а саме в обсязі 50000 грн.

При цьому суд зазначив, що діюче законодавство передбачає відшкодування шкоди (збитків) в повному обсязі, що відповідає положенню ст. 22 ЦК України й гарантоване ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом національного права.

Не заперечуючи наведені принципи підходу суду до розгляду поставленого питання, судова палата вважає, однак, що неможливо погодитись з висновком суду про відшкодування заявниці за рахунок державних коштів витрати по оплаті правової допомоги саме в обсязі 50000 грн.

З матеріалів справи встановлено, що згідно договору № 12-02/05 про надання правової допомоги від 12 лютого 2005 року , укладеному між адвокатом ОСОБА_9, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2, затвердженого рішенням Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.06.2004 року № 11011-9, з одного боку, та ОСОБА_11, як представником, що діє в інтересах своєї дружини ОСОБА_7, - з другого боку, захист інтересів ОСОБА_7 ( як підозрюваної, обвинуваченої, підсудної) здійснював адвокат ОСОБА_9 ( ар. спр. 4).

За даною угодою оплата за виконання захисником доручення підзахисного, включаючи витрати організаційно-технічного характеру, визначаються за домовленістю сторін додатковою угодою.

В матеріалах справи є дві додаткові угоди. Перша - від 21 лютого 2005 року, що знаходиться на ар. спр. 5, за якою адвокат брав на себе зобов'язання здійснювати захист інтересів клієнта по кримінальній справі № 2510500012, по якій проводилось досудове слідство прокуратурою Черкаської області. Оплата роботи адвоката на стадії досудового слідства була визначена в обсязі 20000 грн. ( ар. спр. 5).

Друга додаткова угода була укладена 15 листопада 2005 року між адвокатом і ОСОБА_7, згідно якої здійснювався захист інтересів клієнта по кримінальній справі № 2510500012, що слухалась Соснівським райсудом м. Черкаси. За цією угодою робота адвоката на стадії розгляду кримінальної справи судом першої та апеляційної інстанції визначена була в обсязі 20000 грн. ( ар. спр. 6).

Проте в п. 5 даної додаткової угоди зазначено, що в разі позитивного вирішення справи - постановлення судом виправдального вироку, який набере законної сили, клієнт зобов'язується сплатити додатковий гонорар, розмір якого встановлюється в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Однак, згідно з Правилами адвокатської етики заборонено укладати угоду з клієнтом, на підставі якої гонорар ставиться у залежність від результатів справи. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

В матеріали справи ОСОБА_7 представлено 12 квитанцій про сплату нею адвокату ОСОБА_9 сум, загальним обсягом 49500 грн., а не 50000 грн., як вона стверджувала. Копії таких квитанцій знаходяться на ар. спр. 7-9.

В засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_7 стверджувала, що остання, тобто ОСОБА_7, сплатила адвокату гонорар в повному обсязі, включаючи і додатковий гонорар в обсязі 10000 грн., що вимагався в разі позитивного вирішення справи.

Судова колегія вважає, що відповідно до п. 4, 10 Положення «Про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» громадянинові мають повертатися суми, сплачені ним у зв'язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені адвокатському об'єднанню (адвокату), за участь адвоката в справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним у рахунок оплати витрат адвоката у зв'язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанцій.

До таких витрат не можна віднести сплачених ОСОБА_7 адвокату 10000 грн. за «позитивне вирішення справи».

Таким чином, з урахуванням викладеного, відшкодуванню за рахунок державних коштів підлягають витрати ОСОБА_7 на надання юридичної допомоги в обсязі 39500 грн. Тому слід зменшити визначений судом розмір відшкодування заявниці за рахунок коштів Державного бюджету суми оплати за надання юридичної допомоги з 50000 грн. до 39500 грн., що відшкодовуються згідно з Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 317, 318 ЦПК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» та Положенням «Про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», судова палата, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області задоволити частково.

Зменшити визначений судом розмір відшкодування ОСОБА_7 за рахунок коштів Державного бюджету суми оплати за надання юридичної допомоги з 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. до 39500 (тридцяти дев'яти тисяч п'ятсот) грн. і стягнути за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_7 39500 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот) грн. відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :