Постанова

від 05.03.2013 по справі 2а-13622/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 р. (14:35 год.) Справа №2а-13622/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПУТИНА»

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Путина» звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2012р. №0003321502 в частині донарахування ТОВ «Путина» податку на додану вартість в розмірі 55160,00грн., а також стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС судового збору на користь ТОВ «Путина» в розмірі 551,60грн.

Позивач вважає необґрунтованими викладені в акті камеральної перевірки за серпень 2012р. висновки відповідача про заниження суми ПДВ в розмірі 44128,00грн. за серпень 2012р. внаслідок неправомірного включення ТОВ «Путина» до податкового кредиту бухгалтерського звіту з датою отримання 30.11.2011р. та датою виписки 30.11.2009р. по контрагент ТОВ «Залізпром» на суму ПДВ 44128,00грн., тобто із перевищенням встановленого терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, що є порушенням п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

При цьому позивач пояснив, що основним видом його діяльності є морське і прісноводне рибництво, тож він перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість, встановленому ст.209 Податкового кодексу України, та 20.09.2012р. надав відповідачу дві податкові декларації з ПДВ за серпень 2012р.- загальну та скорочену.

У серпні 2012р. ним була здійснена реалізація пеленгасового кільцевого неводу на загальну суму 264768,00грн., в т.ч. ПДВ 44128,00грн. А оскільки така операція не є поставкою сільськогосподарської продукції, то при здійсненні реалізації неводу податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 44128,00грн. нараховане та відображене в податковій декларації з ПДВ (загальній) за серпень 2012р. відповідно до п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України.

В свою чергу, як пояснив позивач, вказаний невід було ним придбано в листопаді 2009р. для здійснення господарської діяльності (вилову риби) у ТОВ «Залізпром» і сплачений при цьому ПДВ було віднесено до складу податкового кредиту на підставі фактично отриманої податкової накладної від 23.11.2009р. № НАЗп-00 у податковій декларації з ПДВ за листопад 2009р., що ґрунтується на податковому законодавстві України.

Вважає, що правомірність віднесення ТОВ «Путина» до складу податкового кредиту у серпні 2012р. ПДВ у сумі 44128,00грн. підтверджується положеннями абз. 3 п.п. «а» п.п.209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, згідно з яким у разі зміни напряму використання товарів (робіт), основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів (послуг), балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

При цьому пояснив, що при складанні податкової звітності по ПДВ за серпень 2012р. на підставі бухгалтерської довідки від 21.08.2012р. ним здійснено коригування податкового кредиту по постачальнику ТОВ «Залізпром» у зв'язку зі здійсненням продажу пеленгасового кільцевого неводу, що є зміною напряму його використання, а саме: у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р. по рядку 10.1 збільшено податковий кредит на суму 44128,00грн., у податковій декларації з ПДВ (скороченій) за серпень 2012р. по рядку 8.1 зменшено податковий кредит на суму 44128,00грн.

Сума податкового кредиту розрахована виходячи з балансової (залишкової) вартості пеленгасового кільцевого неводу станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання, тобто на 01.08.2012р. та склала 44128,00грн., балансова (залишкова) вартість склала - 220640грн.

Позивач пояснив, що відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку може на підставі бухгалтерської довідки включити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів (послуг), необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів (послуг), необоротних активів, у разі якщо такі товари (послуги), необоротні активи починають використовуватись в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Таким чином, позивач зазначив, що в податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р. ним проведено коригування податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки відповідно до п.п.«а» п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 та п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, а не на підставі податкової накладної, отриманої з перевищенням встановленого терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, як зазначено в акті перевірки, так як сама податкова накладна отримана та віднесена до складу податкового кредиту у терміни згідно чинного законодавства.

Як стверджує позивач, при подачі податкових декларацій з ПДВ за серпень 2012р. ТОВ «Путина» направило до ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС лист-пояснення від 02.10.2012р. №108, в якому були описані вищезазначені операції та причини проведення коригування згідно норм чинного законодавства, який податковою інспекцією не враховано, тож посилання податкового органу на встановлення факту перевищення терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної по контрагенту ТОВ «Залізпром» не є доказом порушення ТОВ «Путина» вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4.6.8 п. 4.6 ст. 4 розділу V Порядку № 1492 та не є підставою для виключення зі складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 44128,00грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.12.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі № 2а-13622/12/0170/8, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позов (а.с.73-74)

Зазначив, що в ході камеральної перевірки позивача було встановлено факт порушення абз. 3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами і доповненнями, п.п. 4.6.1, 4.6.8 п. 4.6 ст. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228, а саме: відповідно до наданого Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (вх. № 9057630685 від 20.09.2012р.) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних (вх. № 9057629292 від 20.09.2012р.) встановлено включення платником до складу податкового кредиту бухгалтерського звіту з датою отримання 30.11.2011р. та датою виписки 30.11.2009р. по контрагенту ТОВ «Залізпром» (ІПН 340133918196) на суму ПДВ 44128,00грн., тобто з перевищенням встановленого терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

У зв'язку з цим, відповідач вважає, що позивачем порушений порядок заповнення податкової декларації за серпень 2012р., що вплинуло на розрахунок з бюджетом в частині заниження суми ПДВ на 44128,00грн., яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного податкового періоду (по рядку 25) на суму 44128,00грн., що призвело до винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0003321502 від 01.11.2012р., яке було отримано позивачем 01.11.2012р. без заперечень.

При цьому, зазначив, що бухгалтерська довідка від 21.08.2012р. до ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС надана (вих. № 120 від 07.11.2012р.) вже після підписання акту та податкового повідомлення-рішення, а також у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в колонці «вид документу» дана операція не відображена.

Відповідач вважає, що позивач вже використав право на можливість використання податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ (основна) за податковою накладною від 23.11.2009р., яка відображена у додатку № 5 та не має права знову включати до податкового кредиту у серпні 2012р. до податкової декларації з ПДВ (основна).

За таких обставин, відповідач вважає висновки акту по результатам камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення № 0003321502 від 01.11.2012р. правомірними та обґрунтованими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.12.2012р. провадження у справі було зупинено до 21.01.2013р. та поновлено ухвалою суду від 21.01.2013р.

У судовому засіданні 21.01.2013р. представником позивача були надані письмові пояснення до позову, в яких він пояснив, що виявлене спірною перевіркою порушення позивачем вимог абз. 3 п.п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами і доповненнями, п.п. 4.6.1, 4.6.8 п. 4.6 ст. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р., яке полягає у тому, що відповідно до наданого позивачем Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (вх. № 9057630685 від 20.09.2012р.) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних (вх. № 9057629292 від 20.09.2012р.) встановлено включення платником до складу податкового кредиту бухгалтерського звіту з датою отримання 30.11.2011р. та датою виписки 30.11.2009р. по контрагенту ТОВ «Залізпром» (ІПН 340133918196) на суму ПДВ 44128,00грн., тобто з перевищенням встановленого терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в даному випадку в податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р. ним проведено коригування податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки відповідно до п.п. «а» п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 та п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, а не на підставі податкової накладної, отриманої із перевищенням встановленого терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, як зазначено в акті перевірки, так як сама податкова накладна отримана та віднесена до складу податкового кредиту у терміни згідно законодавства, про що листом за вих. № 108 від 02.10.2012р. позивач повідомив ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС (а.с.98-99).

Позивач зауважив, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У цьому ж судовому засіданні 21.01.2013р. письмові пояснення суду надав також представник відповідача, де пояснив, що згідно з п. 7 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1002 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1402/18697, Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість (а.с. 100-101).

Зазначив, що відповідно до абз. 5 п. 2 Реєстру платники податку на додану вартість - сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до ст. 209 розділу V Кодексу складають окремі реєстри за такими видами діяльності, тож ТОВ «Путина» по операціям за серпень 2012р. надано: Реєстр виданих та отриманих податкових накладних до основної декларації з ПДВ, Реєстр виданих та отриманих податкових накладних до скороченої (відповідно до ст. 209 розділу V Кодексу).

При цьому, позивачем до Реєстрів отриманих накладних було включено 2 документа бухгалтерського обліку, а саме: у Реєстрі до скороченої декларації на суму ПДВ із від'ємним значенням 44128,00грн. включено документ бухгалтерського обліку № 1 від 21.08.2012р., що виписано ТОВ «Залізпром», а також у Реєстрі до звітної декларації на суму ПДВ 44128,00грн. включено документ бухгалтерського обліку №1 від 30.11.2009р., що виписано ТОВ «Залізпром» та отримано підприємством 30.11.2011р.

Таким чином, за висновком ДПІ, до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012р. підприємством до звітної декларації з ПДВ включено документ бухгалтерського обліку, що виписано ТОВ «Залізпром» (БО № 1 від 30.11.2009р.) із датою виписки понад 365 днів. Крім того, згідно даним додатку № 5 до декларації з ПДВ за серпень 2012р. «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» у розділі ІІ підприємством також відображено та узгоджено період виписки документу по взаємовідносинам з ТОВ «Залізпром» «11.2009», тобто листопад 2009р. Також зазначив, що ТОВ «Путина» бухгалтерська довідка № 1 від 30.11.2009р. до ДПІ у м. Керчі надана не була.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.01.2013р. провадження у справі було зупинено до 04.03.2013р. і поновлено ухвалою суду від 04.03.2013р.

У судовому засіданні 04.03.2013р. позивач надав суду додаткові обґрунтування до позову, де зазначив, що перевіркою, на підставі висновків якої було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, було встановлено лише порушення позивачем вимог абз. 3 п.п. 198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами і доповненнями, п.п. 4.6.1, 4.6.8 п. 4.6 ст. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. (а.с. 108-109).

Вказує, що в ході проведення судового засідання було встановлено, що ТОВ «Путина» неправомірно провело коригування податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р. при здійсненні продажу пеленгасового кільцевого неводу відповідно до п.п. «а» п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки на момент здійснення операції з придбання вказаного неводу у листопаді 2009р. ТОВ «Путина» не застосовувало спеціальний режим оподаткування згідно ст. 209 Податкового кодексу України та подавало до ДПІ у м. Керчі АР Крим одну загальну податкову декларацію з ПДВ, в якій і було відображено податковий кредит від вартості придбаного неводу. Проте, при проведенні перевірки відповідачем таке порушення встановлено не було.

Позивач зазначив, що 04.03.2013р. він подав до ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2012р. реєстраційний номер 9010459676 від 01.03.2013р., яким зменшило податковий кредит на суму 44128,00грн., в результаті чого позитивне значення, що підлягає сплаті, визначено в сумі 44128,00грн., при цьому підприємством самостійно застосовано штраф у розмірі 3%, що склав 1324грн. згідно ст.50.1 Податкового кодексу України, а платіжним дорученням № 78 від 01.03.2013р. ПДВ згідно уточнюючого розрахунку за серпень 2012р. в сумі 45452грн. (в т.ч. основний платіж - 44128,00грн. та штрафна санкція 1324грн.) сплачено до бюджету в повному обсязі.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 05.03.2013р.

Заявою від 04.03.2013р. представник позивача просив розглянути справу у його відсутність (а.с. 119).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (який був чинним на час спірних правовідносин) визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у м.Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби у зв'язку з прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Путина» має статус юридичної особи з 16.05.1997р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 444599, довідкою відділу статистики у м. Керчі з ЄДРПОУ від 15.10.2012р. та Статутом ТОВ «Путина» (а.с. 8, 35, 36-48).

Суд зазначає, що позивач взятий на облік платника податків у ДПІ у м. Керчі АР Крим 28.05.1997р. за № 51, а також з 01.11.2010р. є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100321551, виданим ДПІ в м.Керчі (а.с. 49, 50).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Путина» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

18.10.2012р. на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за серпень 2012р. (вх. № 9057629282 від 20.09.2012р.) ТОВ «Путина», за результатами якої складено акт перевірки №225/15-02/248865035 від 18.10.2012р. (а.с. 9-11).

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз. 3 п.п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами і доповненнями, п.п.4.6.1, 4.6.8 п. 4.6 ст. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р., а саме: відповідно до наданого позивачем Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (вх.№9057630685 від 20.09.2012р.) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних (вх.№ 9057629292 від 20.09.2012р.) встановлено включення платником до складу податкового кредиту бухгалтерського звіту з датою отримання 30.11.2011р. та датою виписки 30.11.2009р. по контрагенту ТОВ «Залізпром» (ІПН 340133918196) на суму ПДВ 44128,00грн., тобто з перевищенням встановленого терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, підприємством порушений порядок заповнення податкової декларації за серпень 2012р., що вплинуло на розрахунок з бюджетом в частині заниження суми ПДВ на 44128,00грн., яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного податкового періоду (по рядку 25) на суму 44128,00грн.

Вказані висновки акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення №0003321502 від 01.11.2012р., яким ТОВ «Путина» збільшена сума грошового зобов'язання з ПДВ на 555160,00грн., в тому числі 44128,00грн. основного платежу та 11032грн. штрафних санкцій (а.с. 12).

Проте, суд з даними висновками ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС не погоджується та вважає їх необґрунтованими.

При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 53-ю від 16.11.2009р. ТОВ «Путина» придбало у ТОВ «Залізпром» пеленгасовий кільцевий невід за ціною 570000,0грн., в т.ч. ПДВ 95000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №ОтЗпС-00800 від 23.11.2009р. (а.с. 86, 25).

За вказаною операцією ТОВ «Залізпром» виписало податкову накладну № НАЗп-00 від 23.11.2009р. на суму 570000,0грн., в т.ч. ПДВ 95000,00грн. (а.с. 20), яка була відображена ТОВ «Путина» в реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2009р. та сума ПДВ 95000,00грн. включена до складу податкового кредиту за листопад 2009р., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за листопад 2009р. (а.с. 91).

01.11.2010р. ТОВ «Путина» було зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування за наступним переліком видів діяльності: 05.02.0 - рибництво: морське і прісноводне рибництво; 05.01.0 - надання послуг у рибальстві, рибництві: послуги, пов'язані з рибальством та ін., що підтверджується свідоцтвом № 100321551, виданим ДПІ в м.Керчі. Дата початку дії свідоцтва - 11.02.2011р. (а.с. 50).

Порядок здійснення спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства визначено ст. 209 Податкового кодексу України.

Згідно п.202.1. ст.202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Пункт 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України визначає, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно з п.п. «а» п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит - це товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

Як свідчать матеріали справи, 21.08.2012р. ТОВ «Путина» за договором купівлі-продажу №20-3 продало в числі іншого товару згідно Специфікації вищевказаний невід ТОВ «Залізпром» за ціною 220640,00грн. без ПДВ, що підтверджується також витратною накладною № 1 від 21.08.2012р. (а.с. 87-88, 64) та виписало при цьому податкову накладну № 1 від 21.08.2012р., в т.ч. щодо пеленгасового неводу на суму 264768,00грн. (в т.ч. ПДВ 44128,00грн.) (а.с. 21).

Згідно з п. 5 р. 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12..2011р. за №1490/20228, платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

П. 2 р. VI даного Порядку "Податкові зобов'язання" встановлено, що у рядку 1 вказуються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Беручи до уваги, що операція з продажу неводу не є поставкою сільськогосподарської продукції в розумінні ст. 209 Податкового кодексу України, то при здійсненні реалізації неводу податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 44128,00грн. нараховане та відображене позивачем в податковій декларації з ПДВ (загальній) за серпень 2012р. відповідно до п.209.7 ст.209 Податкового кодексу України, а податкову накладну № 1 від 21.08.2012р. відображено в реєстрі виданих податкових накладних у серпні 2012р. (а.с. 51-55).

Одночасно, при складанні податкової звітності по ПДВ за серпень 2012р. на підставі бухгалтерської довідки від 21.08.2012р. позивачем здійснено коригування податкового кредиту по постачальнику ТОВ «Залізпром» у зв'язку зі здійсненням продажу пеленгасового кільцевого неводу, що є зміною напряму його використання, а саме: у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р. по рядку 10.1 збільшено податковий кредит на суму 44128,00грн., у податковій декларації з ПДВ (скороченій) за серпень 2012р. по рядку 8.1 зменшено податковий кредит на суму 44128,00грн. (а.с. 57-63).

Сума податкового кредиту розрахована виходячи з балансової (залишкової) вартості пеленгасового кільцевого неводу станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання, тобто на 01.08.2012р. та склала 44128,00грн., балансова (залишкова) вартість склала - 220640грн.

П. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, порушення якої у вищевказаних діях позивача виявив відповідач, встановлює, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Проте, як свідчать матеріали справи, позивач включив сплачений у складі вартості спірного неводу ПДВ до податкового кредиту на підставі фактично отриманої податкової накладної від 23.11.2009р. № НАЗп-00 у податковій декларації з ПДВ за листопад 2009р., що спростовує висновки ДПІ про виявлене порушення - віднесення суми ПДВ в розмірі 44128,00грн. до податкового кредиту за серпень 2012р. з перевищенням встановленого терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що виявлене спірною перевіркою порушення позивачем вимог абз. 3 п.п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами і доповненнями, п.п. 4.6.1, 4.6.8 п. 4.6 ст. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р., яке полягає у включенні платником до складу податкового кредиту бухгалтерського звіту з датою отримання 30.11.2011р. та датою виписки 30.11.2009р. по контрагенту ТОВ «Залізпром» (ІПН 340133918196) на суму ПДВ 44128,00грн., тобто з перевищенням встановленого терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, яке стало підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення № 0003321502 від 01.11.2012р., - не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в даному випадку в податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р. позивачем проведено коригування податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки відповідно до п.п. «а» п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, а не на підставі податкової накладної, отриманої із перевищенням встановленого терміну у 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Суд не погоджується з доводами ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС про те, що бухгалтерська довідка від 21.08.2012р. до ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС надана (вих. № 120 від 07.11.2012р.) вже після підписання акту та податкового повідомлення-рішення, адже, як свідчать матеріали справи, інформація про проведене коригування та його підстави була надана позивачем до ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС листом за вих. № 108 від 02.10.2012р. (вх. № 17660 від 02.10.2012р.), в той час як спірна камеральна перевірка позивача була проведена 18.10.2012р. (а.с. 77).

Разом з тим, суд не може визнати обґрунтованими доводи позивача про правомірність проведеного ним коригування у зв'язку зі зміною напрямку використання товару, оскільки, як було встановлено вище, ТОВ «Путина» було зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування лише 01.11.2010р., що підтверджується свідоцтвом №100321551, виданим ДПІ в м.Керчі. Дата початку дії свідоцтва - 11.02.2011р.

Таким чином, на момент здійснення операції з придбання вказаного неводу у листопаді 2009р. ТОВ «Путина» не застосовувало спеціальний режим оподаткування відповідно до вимог ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства».

В силу п. 5.1 Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" № 166 від 30.05.1997р. (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 N 159), з наступними змінами і доповненнями, в редакції, чинній під час придбання позивачем спірного неводу, для платників, які зареєстровані як суб'єкти спеціального режиму оподаткування, у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, інші операції - у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, відповідно до редакції абзацу третього підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону.

Абз. «а» п. 5.7.1 даного Порядку також передбачено, що у податковій декларації (скороченій) відповідно до підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону відображаються товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, оскільки на момент здійснення операції з придбання вказаного неводу у листопаді 2009р. ТОВ «Путина» не застосовувало спеціальний режим оподаткування, то воно подавало до ДПІ у м. Керчі АР Крим одну загальну податкову декларацію з ПДВ, в якій і було відображено податковий кредит від вартості придбаного неводу, тож здійснені позивачем коригування податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012р. при здійсненні продажу пеленгасового кільцевого неводу не можна визнати такими, що вчинені відповідно до п.п. «а» п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Проте, при проведенні перевірки відповідачем таке порушення встановлено не було.

Ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що висновкам відповідача, викладені в акті перевірки, суперечать податковому законодавству та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, тож у суду відсутні підстави вважати спірне податкове повідомлення-рішення правомірно винесеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 01.03.2013р. тобто в процесі судового розгляду цієї справи, позивачем було подано до ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2012 року, яким зменшено податковий кредит на суму 44128,00грн., в результаті чого позитивне значення, що підлягає сплаті, визначено в сумі 44128,00грн., при цьому підприємством самостійно застосовано штраф у розмірі 3%, що склав 1324грн. згідно ст. 50.1 Податкового кодексу України, а платіжним дорученням № 78 від 01.03.2013р. ПДВ згідно уточнюючого розрахунку за серпень 2012р. в сумі -45452грн. (в т.ч. основний платіж - 44128,00грн. та штрафна санкція 1324грн.) сплачено до бюджету в повному обсязі, що листом за вих. № 2938/10/10 від 05.03.2013р. підтвердив і сам відповідач (а.с. 110-118, 122).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Путина» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.03.2013 року були проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 11.03.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 01.11.2012р. № 0003321502 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 55160,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Путина» (код ЄДРПОУ 24865035) судовий збір у сумі 551,60грн. шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.