Постанова

від 08.04.2013 по справі 809/794/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р. Справа № 809/794/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Кічури Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до колективного підприємства малого підприємства "Рута" про стягнення податкового боргу в сумі 680,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби звернулась в суд з адміністративним позовом до колективного підприємства малого підприємства "Рута" про стягнення податкового боргу в сумі 680,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток підприємств в загальній сумі 680,00 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями згідно податкового повідомлення-рішення № 0005321501/0 від 15.03.2010 року

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча згідно частини 4 статті 33, частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач двічі був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП МП "Рута" 23.10.1990 року зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України (а.с.33) та взяте на облік Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії та Податковим кодексом України.

В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" та підпунктом 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 15.1. статті 15, статті 133 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток підприємств.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств. Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Судом встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську встановлено неподання відповідачем декларацій з податку на прибуток підприємства за наступні податкові періоди: 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік., про що складено акт № 5158/15-1/20553468 від 15.03.2010 року (а.с.6).

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0005321501/0 від 15.03.2010 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 680,00 грн. (а.с.6)

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків також у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

За приписами пункту 17.1. статті 17 вказаного Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно підпункту 17.1.2. пункту 17.1. статті 17 зазначеного Закону 17.1.2. у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкове повідомлення-рішення за № 0005321501/0 від 15.03.2010 року направлялося відповідачу, проте було повернуто на адресу позивача з відміткою поштового зв'язку "за не знаходженням за юридичною адресою", копія конверту якого міститься в матеріалах справи (а.с.7).

Зазначене податкове повідомлення-рішення, у зв'язку з неможливістю його вручення відповідачу, відповідно до абзацу 4 підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вручено КП МП "Рута" шляхом його розміщення на дошці податкових оголошень, що підтверджується актом про неможливість вручення податкового повідомлення за результатами невиїзної документальної перевірки за № 123/15-1/20553468 від 17.03.2010 року (а.с.8).

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі неоскарження платником податків рішення податкового органу за наслідками самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, таке податкове зобов'язання вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура апеляційного (адміністративного) узгодження податкового зобов'язання визначеного зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до висновку, що визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 680,00 грн., є узгодженим.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську надсилалися відповідачу перша податкова вимога форми "Ю1" за № 1/1294/15413/10/24-150/3792 від 01.06.2009 року (а.с.9) та друга податкова вимога форми "Ю2" за № 2/1619/18924/10/24-150/4686 від 09.07.2009 року (а.с.11), які у зв'язку з неможливістю їх вручення розміщені позивачем на дошці податкових оголошень, що підтверджується реєстром податкових вимог на дошку оголошень (а.с.12, 10). На час розгляду справи вищезазначені податкові вимоги є не оскаржені та є невідкликаними.

На час судового розгляду грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на прибуток підприємств в сумі 680,00 грн. застосоване податковим повідомленнями-рішеннями № 0005321501/0 від 15.03.2010 року, відповідачем до бюджету не сплачене.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 статті 1 зазначеного Закону, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума боргу відповідача з податку на прибуток підприємств в сумі 680,00 грн. є узгодженою та несплаченою, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "Р" за № 0005321501/0 від 15.03.2010 року (а.с.6), першою податковою вимогою форми "Ю1" за № 1/1294/15413/10/24-150/3792 від 01.06.2009 року (а.с.9), другою податковою вимогою форми "Ю2" за № 2/1619/18924/10/24-150/4686 від 09.07.2009 року (а.с.11), а також зворотнім боком облікових карток платника, які містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у сумі 680,00 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з колективного підприємства малого підприємства "Рута" податкового боргу в сумі 680,00 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з колективного підприємства малого підприємства "Рута" (ідентифікаційний код 20553468) в дохід бюджету податковий борг в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують КП МП "Рута" та за рахунок його готівки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 12.04.2013 року.