ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" квітня 2013 р. Справа № 809/1198/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Куриша Р.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби до Калуської міської організації Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) про стягнення податкового боргу у сумі 2 040,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
17.04.2013 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач, Калуська оДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Калуської міської організації Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) (надалі - відповідач, Калуська міська організація СДПУ (о)) про стягнення податкового боргу у сумі 2 040,00 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0000731501 від 09.02.2012 року за неподання звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за період з 2008 року по ІІІ квартал 2011 року, у сумі 2 040,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.
Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина 6).
За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Калуська міська організація СДПУ (о) 20.04.1999 року зареєстрована виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (а.с.5) та перебуває на податковому обліку як платник податків у Калуській оДПІ.
Судом встановлено, що Калуська міська організація СДПУ (о) є неприбутковою організацією та у відповідності до вимог підпункту 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України являється платником податку на прибуток підприємств.
Суд, у відповідності до вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, зазначає, що до частини правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення. Частина правовідносин з приводу виникнення податкового боргу врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив у дію із 01.01.2011 року.
Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України "Про систему оподаткування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 2 частини 1 статті 9 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Порядок та строки подання податкових декларацій встановлено підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно абзацу 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року -повну.
Аналогічно підпунктом 16.1.3 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 вказаного Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2012 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Калуської оДПІ Данилів Л.І. було проведено камеральну перевірку податкової звітності про використання коштів неприбутковими організаціями платника податку на прибуток - Калуської міської організації СДПУ (о) за звітний податковий з 2008 року по ІІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт за № 245/1501/25767671 від 09.02.2012 року. В даному акті зафіксовано факти неподання відповідачем звітів про використання коштів неприбутковими організаціями, установами за період з 2008 року по ІІІ квартал 2011 року, чим порушено вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (а.с.9).
Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію (підпункт "а").
Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Аналогічно підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначати суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Згідно пункту 120.1 статті 120 цього Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020,00 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Судом встановлено, що позивачем на підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000731501 від 09.02.2012 року, згідно якого Калуській міській організації СДПУ (о) нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 040,00 грн. (а.с.11).
У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000731501 від 09.02.2012 року відповідачем отримано 14.02.2012 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.12), ним не оскаржено, а отже нарахована згідно даного податкового повідомлення-рішення сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 2 040,00 грн. є узгодженою та підлягала сплаті Калуською міською організацією СДПУ (о) у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
Однак, у зв'язку із не виконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку, за Калуською міською організацією СДПУ (о) залишається непогашеними 2 040,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих за неподання звітів про використання коштів неприбутковими організаціями, установами за період з 2008 року по ІІІ квартал 2011 року.
У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано Калуській міській організації СДПУ (о) першу та другу податкову вимогу, які відповідача залишив без реагування (а.с.13).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати з штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих за неподання податкової звітності з податку на прибуток, у сумі 2 040,00 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Наявність податкового боргу підтверджується довідкою Калуської оДПІ від 10.04.2013 року за № 1830/10/190 (а.с.8) та іншими матеріалами справи.
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.
Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.
За таких обставин, податковий борг у сумі 2 040,00 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 статті 95 цього Кодексу встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128 , ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Калуської міської організації Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Величковича, 17/1, код ЄДРПОУ - 25767671) в дохід держави 2 040 (дві тисячі сорок) грн. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Калуській міській організації Соціал-демократичної партії України (об'єднаної).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Главач І.А.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2013 |
Оприлюднено | 08.05.2013 |
Номер документу | 31044639 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Главач І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні