Постанова

від 29.04.2013 по справі 813/2580/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 року о 10 год., 47 хв. № 813/2580/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/2580/13-а

за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області, представник - Оленич Л.В. доКомунального підприємства «Благоустрій» представник - не прибув простягнення заборгованості в сумі 16 563,35 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області (далі - УПФУ в м. Бориславі Львівської області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Благоустрій» (далі - КП «Благоустрій»), в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 16 563, 35 грн. на користь УПФУ в м. Бориславі Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач є платником єдиного внеску. У відповідності до п.1 ч.2 ст. 6 вищезазначеного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За період вересень - грудень 2012 року заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 16 563,35 грн, що підтверджується поданими УПФУ в м. Бориславі Львівської області розрахунками суми заборгованості, яка в добровільному порядку не сплачена, і саме цю суму позивач просить стягнути в судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, пояснення надала аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, явки уповноваженого представника до суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надходило. За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Згідно поданих звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за вересень - грудень 2012 року КП «Благоустрій» повинно було сплатити 16 563,35 грн.

Управління Пенсійного фонду України у в м. Бориславі Львівської області надіслало відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-147 від 07.03.2013 року. Вказану вимогу відповідач отримав 20.03.2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення. Докази які б підтверджували, що зазначена вимога відповідачем оскаржувалася у справі відсутні, відповідно визначене у ній зобов'язання є узгодженим.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закону), цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, дія даного Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно.п. 1 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 даного Закону, платник єдиного внеску, крім іншого, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ч. 4 ст. 25 цього ж Закону, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 цього ж Закону, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно ч. 6 ст. 25 цього ж Закону, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи становить 16 563, 35 грн, що підтверджується вищевказаними доказами, поданою відповідачем звітністю за вересень - грудень 2012 року, картками особового рахунку за період розрахунку з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, а також розрахунком суми боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості у справі відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16563, 35 грн підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Благоустрій» (ЄДРПОУ 30567388, вул. Шевченка, 67, м. Борислав, Львівська область) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області (ЄДРПОУ 22400800, вул. Чорновола, 2, м. Борислав, Львівська область) в сумі 16 563,35 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 30.04.2013 року.

Суддя Кедик М.В.