Постанова
від 02.04.2013 по справі 4492/12/2170
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. 16 год.49 хв.Справа № 2а - 4492/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Кургузовій Т.М.,

за участю представників:

позивача - Довбиш Г.В., Андрєєва Д.В.,

відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плодоовочевий комбінат "Херсон" (далі - позивач, ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.05.2012 року -

- за № 0003572200 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2011 року у розмірі 1499720,00 грн.;

- за №0003562200 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 156622,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 126001,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 30621,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що зменшення податковим органом від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток та податкового кредиту внаслідок визнання нікчемними господарські операції між ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон" та ТОВ "Трейдкепітал - Груп" по придбанню томатів свіжих та з ФОП ОСОБА_4 по перевезенню вантажу є незаконними, оскільки ґрунтуються на суб'єктивній думці ревізора. Позивач вважає, що надані підприємством до перевірки первинні документи відповідають вимогам податкового законодавства та господарській діяльності позивача, та спростовують довід податкового органу щодо безтоварності спірних господарських операцій. При цьому, позивач вказує, що мотивування податкового органу щодо документування вказаних господарських операцій без мети реального їх вчинення з посиланням на недоліки первинних документів, оформлених між ТОВ "Трейдкепітал - Груп" та його постачальниками томатів, а також на висновки акту перевірки ФОП ОСОБА_4 не є належним доказами та законними підставами для виключення зі складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем за придбані томати у ТОВ "Трейдкепітал - Груп" та сум, сплачених за послуги з перевезення скловиробів ФОП ОСОБА_4 Крім того, позивач зазначає про необґрунтоване зменшення податкового кредиту за серпень 2011 року в сумі ПДВ 78051,77 грн., який на думку ДПІ сформований на підставі незареєстрованої в ЄДР податкової накладної, оскільки ревізором в акті перевірки вказано, що підприємство самостійно виправило вказану помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що в результаті проведення планової перевірки позивача податковим органом було встановлено неправомірне включення TOB "Плодоовочевий комбінат „Херсон" до складу валових витрат 1499720,00 грн. та до складу податкового кредиту суми ПДВ 47948,77 грн. внаслідок вчинення позивачем нікчемних угод з контрагентами ТОВ "Трейдкепітал-Груп", ФОП ОСОБА_4, що підтверджується інформацією, отриманою від контрагентів ТОВ «Трейдкепітал-груп», а також результатами перевірки ФОП ОСОБА_4 Крім того, відповідач вважає правомірним зменшення позивачу податкового кредиту за серпень 2011 року в сумі ПДВ 78051,77 грн., оскільки вказана сума сформована за рахунок податкової накладної ДП «Рідна марка» №10 від 10.08.11 р. на суму ПДВ 165125,46 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є порушенням п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи, врахувавши позиції позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон" зареєстровано 31.10.2005 року виконавчим комітетом Херсонської міської ради за №14991020000004113, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Херсоні з 01.11.2005 р. та є платника податку на додану вартість з 11.11.2005 р., що підтверджується свідоцтвом № 30578743.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України податковими ревізорами-інспекторами ДПІ та ДПА у Херсонській області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ " Плодоовочевий комбінат "Херсон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 07.05.2012 року №707/22-1/33824405 (далі - акт перевірки).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем -

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет на суму 126 001,00 грн., в т.ч. за лютий 2011 року - 667,00 грн., за квітень 2011 року - 700,00 грн., за червень 2011 року - 3333,00 грн., за липень 2011 року - 3333,00 грн., за серпень 2011 року - 103485,00 грн., за вересень 2011 року - 11150,00 грн. та за грудень 2011 року - 3333,00 грн.

- п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за результатами 2011 року в сумі 1499 720,000 грн.

Підставою для встановлення вказаних порушень вплинули наступні обставини.

По-перше, нікчемність договору поставки томатів, укладеного між позивачем та TOB «Трейдкепітал- груп» та TOB «Плодоовочевий комбінат «Херсон», оскільки згідно наданим до перевірки сертифікатів про вміст нітратів в продукції (томатів) та товарно-транспортних накладних виробниками та перевізниками вказаних томатів є ФГ «Росток 2006» (Миколаївська область), ФГ «Україна» ( Білозерський район, Херсонської області) та ПП «Руслан-Агро» (Голопристанський район, Херсонської області). На запит ДПІ у м. Херсоні від вказаних контрагентів TOB «Трейдкепітал-груп» ( ІІ ланцюг постачання ) було отримано відповіді, згідно яким було встановлено, що ФГ «Україна» відвантажувало на адресу TOB «Трейдкепітал-групп» томати у кількості 150 тонн у жовтні 2011 року, про що свідчать накладна №16 від 06 жовтня 2011 року, податкова накладна №16/2 від 06.10.11 р., декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011 року від 16.11.2011 р. № 9011125818, договір купівлі - продажу №10-9 від 01.09.11 р., однак товарно-транспортні накладні були оформленні у вересні 2011 року та з порушенням їх заповнення документа. ПП «Руслан-Агро» на підставі договору №04-08 від 15 серпня 2011 року відвантажило на адресу TOB «Трейдкепітал-групп» томати в кількості 59,388 тонн. ФГ "Росток 2006" відмовилось від надання пояснень та матеріалів щодо взаємовідносин з ТОВ "Трейдкепітал-Груп". Фінансові (грошові) потоки, які проходили через TOB «Трейдкепітал-груп» без наявності у TOB «Трейдкепітал-груп» необхідних умов для здійснення господарської діяльності ( відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів) не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п. 1.32 Закону України «Про оподаткування підприємств». При цьому, податковий орган вказує, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні не дають можливості ідентифікувати факт перевезення томатів. Отже, з вищевказаних обставин ДПІ вважає, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2011 року вартість, отриманих від TOB « Трейдкепітал-груп» томатів на загальну суму 1430887,00 грн. та до складу податкового кредиту суму ПДВ 36582,14 грн., яка була задекларована позивачем у перевіряємому періоді.

По-друге, нікчемність господарських взаємовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_4 щодо перевезення скляних банок, оскільки актом перевірки ФОП ОСОБА_4 від 22.12.11 р. № 21/17-208 було встановлено порушення ч. 5 ст.203, ч. І та ч.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП Рудик О,В. при придбанні та продажу товарів (послуг), Отже, податковий орган, вважає, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року вартість отриманих від ФОП ОСОБА_4 послуг з перевезення скляних банок на загальну суму 68833,00 грн. та до складу податкового кредиту суму ПДВ 11366,63 грн.

По-третє, порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України внаслідок неправомірного декларування ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» залишку суми ПДВ у розмірі 78051,77 грн. від складової частини суми ПДВ 165 125,46 грн., яка була віднесена до складу податкового кредиту у серпні 2011 року згідно податкової накладної, не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки іншу частину суми ПДВ 98398,70 грн. підприємство виключило зі складу податкового кредиту за серпень 2011 року згідно уточнюючих розрахунків.

На підставі вказаних висновків податковим органом були прийняті -

- податкове повідомлення - рішення від 21.05.2012 року за №0003572200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2011 року у розмірі 1499720,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 21.05.2012 року за №0003562200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 156622,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 126001,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 30621,50 грн.;

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, єдиною вимогою є здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Щодо правового регулювання питань формування податкового кредиту, то підпунктом 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 вказаного Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України підставами для формування податкового кредиту є у продавця - факт відвантаження товару та отримання коштів від покупця, а у покупця - наявність належно оформленої податкової накладної та фактична сплата грошових коштів продавцю, в сумі визначеній в податковій накладній.

Щодо господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "Трейдкепітал-Груп", то судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки та наданих позивачем до матеріалів справи первинних документів, між ТОВ " Плодоовочевий комбінат "Херсон" (за договором - покупець) та ТОВ "Трейдкепітал-Груп" (за договором - постачальник) було укладено договір постачання №2/12-08 від 12 серпня 2011 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність товар (томати), а покупець прийняти та оплатити товар за кількістю та ціною визначеною в видаткових накладних; об'єм постачання становить 300 т томатів та більше; поставка транспортом за рахунок постачальника на умові DDU (Інкотермс 2000) на склад покупця розташований за адресою: Херсонська область, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Л.Українки, 4, розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування 50% першої частини коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів та 50% коштів протягом 30 календарних днів після останньої поставки товару; термін дії договору до 31.12.2011.

На виконання умов вказаного договору протягом серпня - вересня 2011 року ТОВ "Трейдкепітал-Груп" було поставлено на адресу ТОВ " Плодоовочевий комбінат "Херсон" томатів на загальну суму 1717071,19 грн., в тому числі ПДВ 286178,53 грн., що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, перелік яких наведений у додатку № 9 до акту перевірки. При цьому, податковий орган в додатку № 9 до акту перевірки зазначає, що у перевіряємому періоді з загальної суми ПДВ 286178,53 грн., підприємством задекларовано у податковій звітності лише податкові накладні на загальну суму ПДВ 36582,14 грн.

На підтвердження отримання позивачем у TOB «Трейдкепітал-груп» томатів суду надано витяг із журналу виданих довіреностей та акти прийому томатів.

Оплата здійснювалась в безготівковій формі, при цьому податковим органом в акті перевірки встановлено, що сплачено за отриманий товар 389847,04 грн., кредиторська заборгованість складає в сумі 1327224,15 грн.

Крім того, в акті перевірки податковий орган зазначає, що за даними бухгалтерського обліку суми взаєморозрахунків із TOB „Трейдкепітал-груп" відображені по Д-т рахунку 201 «Сировина», в подальшому К-т 20.1 - Д-т 23.1 «Виробництво».

Судом встановлено, що TOB «Плодоовочевий комбінат «Херсон» є виробником харчової продукції, в тому числі томатної пасти та томатного пюре. TOB «Трейдкепітал-груп» є єдиним постачальником позивача серед інших постачальників томату, який не вирощує томати, а закуповує їх у виробників. Томати, придбані підприємством у TOB «Трейдкепітал-груп» були використані у виробництві томатної пасти та томатного пюре, що підтверджується нормами витрат томатів для виробництва концентрованих томатопродуктів, копії яких додані до матеріалів справи.

Представником позивача в судовому засіданні надано пояснення, що кожного дня на підприємстві складаються виробничі звіти, в яких відображаються діючи обсяги томатів (як залишки так і надходження) та вироблений обсяг томатної пасти, а також обсяги (в тонах) сировини (томату) та виробленої продукції та можливо встановити скільки тон томатів на певний день є у залишку, а скільки надійшло від постачальників, копії яких за період з 23.08.2011 р. по 22.09.2011 року залучені до матеріалів справи. Додатково представник позивача вказав, що оскільки виробництво пов'язано з харчовою продукцією, то відповідно придбані у TOB «Трейдкепітал-груп» томати проходили у власній лабораторії підприємства перевірку на якість, про складено сертифікати про зміст нітратів в продукції (томатів), про наявність яких вказує податковий орган в акті перевірки.

Крім того, щодо подальшого використання придбаних томатів у господарській діяльності підприємства, то позивач надав суду копії договорів та первинних документів щодо реалізації томатної пасти покупцям, зокрема ПП «Вікі», TOB «Морська перлина», ТОВ «Пролів», ЗАТ «Ерлан».

Враховуючи наведе, суду вважає, що позивачем доведено товарність даної господарської операції та правомірність віднесення до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2011 року вартість, отриманих від TOB «Трейдкепітал-груп» томатів на загальну суму 1430887,00 грн., та до складу податкового кредиту суми ПДВ 36582,14 грн., яка була задекларована позивачем у податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємому періоді.

Щодо господарських правовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_4, то судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ " Плодоовочевий комбінат "Херсон" (за договором - відправник) та ФОП ОСОБА_4 (за договором - перевізник) були укладені договори перевезення вантажу від 28.01.2011 №28.01.2011-1, від 28.01.2011 №28.01.2011-2, від 02.02.2011 №02.02.2011-1, від 17.05.2011 №17.05.2011-1, від 21.07.2011 №21.07.2011, від 27.07.2011 №26.07.2011, від 22.06.2011 №22.06.2011-1, від 19.05.2011 №19.05.2011-1, від 28.05.2011 №28.05.2011-1, від 31.05.2011 №31.05.2011-1, від 15.06.2011 №15.60.2011-1, від 15.06.2011 №15.06.2011-2, від 17.06.2011 №17.06.2011-1, від 28.06.2011 №28.06.2011-1, від 30.06.2011 №30.06.2011-1, від 12.07.2011 №12.07.2011-1, від 29.07.2011 №29/07/2011, за умовами яких перевізник зобов'язується за дорученням відправника власним автомобільним транспортом доставити довірені йому товарно-матеріальні цінності за маршрутом: місце відправлення смт. Пісківка, вул. Жовтнева, 1, місце призначення смт. Зеленівка, вул.Л.Українки, 4.

На виконання умов даних договорів протягом лютого, квітня, червня, липня 2011 року ФОП ОСОБА_4 було надано послуги з перевезення скловиробів на загальну суму 68833,00 грн., крім того сума ПДВ 11366,63 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, перелік яких наведений на стор. 20 акту перевірки, податковими накладними, згідно переліку наведеному на стор. 29 акту перевірки, а також копіями вказаних документів додатково наданих позивачем до матеріалів справи.

Представником позивача в судовому засіданні було надано пояснення, що спірні послуги з перевезення скловиробів вчинялись на виконання договору, укладеного між ТОВ "Плодоовочевий комбінат "Херсон" ( покупець за договором) та ДП «Техенерго» ( продавець за договором), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця скло продукцію, виготовлену Пісківським заводом скловиробів, на умовах EXW- склад продавця за адресою Київська область, Бородянський р-н, смт. Пісківка, вул. Жовтнева, 1, ТОВ «Пісківський завод скловиробів».

З досліджених акті здачі-приймання робіт (надання послуг) судом встановлено, що за вказаними актами було виконано ФОП ОСОБА_4 транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Пісків-Херсон, з зазначенням дати перевезення, номерів автомобілів та номерів товарно-транспортних накладних. Крім того, судом встановлено, що вказаний в актах здачі-приймання робіт ( надання послуг) маршрут відповідає адресі складу продавця скловиробів ДП «Техенерго».

Отже, суд приходить до висновку, що загалом акти здачі-приймання робіт (надання послуг) відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для первинних документів та містять всі необхідні реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складені документи, зміст господарських операцій, у них зазначені особи, відповідальні за здійснення господарської операції.

Враховуючи наведе, суду вважає, що позивачем доведено товарність вказаної господарської операції та правомірність віднесення до складу валових витрат у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року вартість, отриманих від ФОП ОСОБА_4 послуг з перевезення скловиробів на загальну суму 68833,00 грн., та до складу податкового кредиту суму ПДВ 11366,63 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту та об'єкту оподаткування позивача податковим органом не констатовано порушень законодавства, що стосуються обставин виконання договірних відносин.

Проте, підставою для встановлення порушень позивачем податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Трейдкепітал-Груп" та ФОП ОСОБА_4 ДПІ вказує про нікчемність угод. Зокрема, висновок про нікчемність та безтоварність договору поставки між позивачем та ТОВ "Трейдкепітал-Груп" ґрунтується на недоведеності поставок томатів від безпосередніх виробників на адресу постачальника позивача ТОВ "Трейдкепітал-Груп" через брак наданої такими виробниками інформації. Підставою щодо нікчемності взаємовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_4 податковий орган визнає акт перевірки ФОП ОСОБА_4 від 22.12.2011 №21/17-208 щодо порушення ним ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, оскільки у підприємця відсутня наймана праця та необхідні умови для здійснення господарської діяльності, тому діяльність ФОП ОСОБА_4 спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, оскільки вважає, що будь - яка інформація податкового органу повинна бути підтверджена належними доказами, зокрема документально. Адже, згідно пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року №984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях, є неприпустимою при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки).

При цьому, суд зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту або об'єкту оподаткування з податку на прибуток від податкового обліку (стану) його контрагентів. Вказані спірні питання поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

На думку суду, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України суду податковим органом не надано.

Зокрема, відповідачем суду не було надано належних та допустимих доказів нікчемності вищевказаних договорів або фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача.

Щодо визнання нікчемною угодою позивача з ТОВ "Трейдкепітал-Груп" на підставі отриманої або неотриманої інформації від контрагентів ТОВ "Трейдкепітал-Груп", то суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Таким чином, суд приходить до висновку, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, виписаними позивачу його контрагентами, в той же час, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт надання послуг та поставки товарів позивачеві зі сторони його контрагента, а також факт перевезень вантажу з боку перевізника документально підтверджуються. Твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг та поставки товарів та перевезень вантажу не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції

Щодо висновку ДПІ про неправомірне завищення ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» суми податкового кредиту у серпні 2011 року у розмірі 78051,77 грн., то суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки (стор. 29), то вказаний висновок податкового органу вмотивований порушенням п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, оскільки ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» включено до складу податкового кредиту в серпні 2011 року податкову накладну №10 від 10.08.2011 р. ДП «Маркетс лайф» (правонаступник ДП «Рідна марка», м. Київ код 32378225) на суму ПДВ 165125,46 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, ДПІ вказує, що оскільки у вересні 2011 року дана сума ПДВ була відкоригована ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» згідно Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість» (№9009272762 від 20.10.11) на суму 87073,69 грн., тому залишок суми податку на додану вартість у розмірі 78051,77 грн. підлягає виключенню зі складу податкового кредиту за серпень 2011 року.

Як встановлено судом, згідно додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року підприємство відобразило податковий кредит в сумі ПДВ 165125,46 грн. згідно податкової накладної №10 від 10.08.2011 р., про що свідчить виписка з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 року. Проте, позивач стверджує, що до вказаного реєстру отриманих податкових накладних підприємством було помилково внесено податкову накладну №10 від 10.08.2011 р. на суму ПДВ 165125,46 грн. (рядок 43 податкового кредиту). На підтвердження зазначеного, вказує, що у вересні 2011 року в реєстрі отриманих податкових накладних (рядки 132-134) підприємство виправило методом «сторно» помилку відносно податкової накладної №10 від 10.08.2011 р. на суму ПДВ 165125,46 грн., замінивши її двома податковими накладними, зокрема податковою накладною від 10.08.2011 року №20 на суму ПДВ 66726,76 грн. та податковою накладною від 10.08.2011 року №2 на суму ПДВ 98398,70 грн., що загалом сума ПДВ складає 165125,46 грн. Крім того, у жовтні 2011 року в реєстрі отриманих накладних підприємство остаточно виправило помилку, допущену в вересні 2011 року при оформлені податкової накладної, зокрема було змінено номер податкової накладної з №2 на №19. Представник позивача зазначив, що виправлення вказаних помилок не вплинуло на загальну суму ПДВ 165125,46 грн., сформовану у складі податкового кредиту за серпень 2011 року згідно вищеописаних платежів.

З метою з'ясування причин вказаної помилки, то на вимогу суду позивач надав письмові пояснення, згідно яким встановлено, що між ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» та ДП «Рідна марка» було укладено два договори, зокрема -

- договір поставки №24/03/11 від 18.03.2011р. на поставку томатної пасти та пюре яблуневого;

- договір поставки №1/09-08 від 09.08.2011р. на поставку томатів.

На виконання умов вказаних договорів щодо здійснення розрахунків, 10.08.2011 р. підприємством було перераховано платежі, зокрема -

- 618 360,54 грн., в тому числі ПДВ 103 060,52 грн. за товар згідно договору поставки товару № 24/03/11 від 18.03.2011 р., що підтверджується копією платіжного доручення від 10.08.2011 р. № 277.

Щодо даного платіжного документу, то представником позивача було вказано, що у вказаному платіжному дорученні підприємством було помилково вказано щодо призначення платежу «за товар згідно договору поставки товару №24/03/11 від 18.03.2011 р., про що було повідомлено ДП «Рідна марка» згідно листа від 10.08.2011 р. № 287/1 та змінено призначення платежу на суму 618360,54 грн., у т.ч. ПДВ 103060,52 грн., зокрема платіж в сумі 218000,00 грн., у т.ч. ПДВ 36333,33 грн., здійснений за договором №24/03/11 від 18.03.2011р. та платіж в сумі 400360,54 грн., у т.ч. ПДВ 66726,76 грн., здійснений за договором № 1/09-08 від 09.08.2011 р.;

- 163597,00 грн., у т.ч. ПДВ 27266,17 грн. за товар згідно №24/03/11 від 18.03.2011 р., що підтверджується банківською випискою;

- 2000000,00 грн., у т.ч. ПДВ 333333,33 грн. за товар згідно №24/03/11 від 18.03.2011 р. При цьому, представник позивача вказав, що вказаним платіжним дорученням сплачувалась частина за поставлений товар, а також сума 208790,22 грн., у т.ч. ПДВ 34798,37 грн. в якості передоплати за договором поставки томатної пасти №24/03/11 від 18.03.2011 р.

Враховуючи, що вказані платежі були вчинені по двох договорах, проте в один день, ДП «Рідна марка» було виписано податкові накладні, зокрема податкова накладна №19 від 10.08.2011 р. на суму 590392,25 грн., у тому числі ПДВ 98398,72 грн., та податкова накладна №20 від 10.08.2011р. на суму 400360,54 грн., у тому числі ПДВ 66726,76 грн.

Представник позивача з посиланням на п. 11 Підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України стосовно того, що з 01.07.2011 року реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцями підлягали податкові накладні, сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100 тис., стверджує що вказані податкові накладні не підлягають у Єдиному реєстрі і тому позивач мав право на їх віднесення до податкового кредиту в серпні 2011 року.

Крім того, у вересні 2011 року ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» подає до ДПІ розрахунок № 52 від 30.09.2011 року щодо коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №20 від 10.08.2011 року за договором №1/09-08 від 09.08.2011 р., згідно якому підприємством відкориговано суму ПДВ шляхом її зменшення на 708,07 грн., а також розрахунок №53 від 30.09.2011 року щодо коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №19 від 10.08.2011 року за договором №24/03/11 від 18.03.2011 р., згідно якому підприємством відкориговано суму ПДВ шляхом її зменшення на 86365,62 грн., що загалом складає 87073,69 грн.

Отже, внаслідок вказаних коригувань до податкових накладних від 10.08.2011 року за №20 та від 10.08.2011 року за №19 на загальну суму 87073,69 грн., податковий орган вважає, що залишок не відкоригованої (не зменшеної) позивачем суми ПДВ 78051,77 грн. за вказаними податковими накладними підлягає виключенню з податкового кредиту за серпень 2011 року, оскільки спочатку загальна сума ПДВ 165125,48 грн. (87073,69 грн. + 78051,77 грн.) була сформована позивачем згідно податкової накладної за №10 від 10.08.2011 р., яка не була зареєстрована в ЄДР податкових накладних. При цьому, суд звертає увагу, що податковий орган не надав суду докази, що вказана податкова накладна не була зареєстрована в ЄДР податкових накладних, оскільки позивач обґрунтовує свої заперечення, які не пов'язані зі вказаною обставиною.

Суд не погоджується з вказаною позицією податкового органу, виходячи з наступного.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що позивач з вищеописаних причин помилково вніс до даних реєстру виданих та отриманих податкових накладних податкову накладну за №10 від 10.08.2011 року на суму ПДВ 165125,48 грн., при цьому самостійно виправив вказану помилку шляхом сторно, зокрема замінивши її двома податковими накладними, зокрема податковою накладною від 10.08.2011 року №20 на суму ПДВ 66726,76 грн. та податковою накладною від 10.08.2011 року №2 на суму ПДВ 98398,70 грн., згідно яким загальна сума ПДВ складає 165125,48 грн.

На підтвердження вказаного факту позивачем надано письмові пояснення позивача від 21.03.2013 р., витяги з реєстрів виданих та отриманих податкових накладних від серпня-жовтня 2011 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за №1402/18697 (далі за текстом - Порядок), виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач підтвердив своє право на податковий кредит у серпні 2011 року в сумі 78051,77 грн., оскільки в ході розгляду справи податковим органом не доведено ні підстави, ні факт порушення з боку позивача п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту планової перевірки позивача, тому вважає їх необґрунтованими, з огляду на що, прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення, підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.05.2012 року № 0003562200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 156 622,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 126001,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 30621,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.05.2012 року № 0003572200 щодо зменшення суми від'ємного значення за 4 квартал 2011 року у розмірі 1499720,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 квітня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.6

СудХерсонський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення02.04.2013
Оприлюднено08.05.2013
Номер документу31046560
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —4492/12/2170

Постанова від 02.04.2013

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Дубровна В.А.

Ухвала від 02.11.2012

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Дубровна В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні