Рішення

від 26.04.2013 по справі 910/5942/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5942/13 26.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Індустрія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ-95»

про стягнення 90 000,00 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Горецький О.В. - за довіреністю;

від відповідача: Жорова Н.В. - за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Індустрія» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ-95» про стягнення 90 000,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару.

Ухвалою від 01.04.13 р. суддею Мельником С.М. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.04.13 р.

23.04.13 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 90 000,00 грн. основного боргу, 2 400,00 грн. судового збору та 8 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

В судовому засіданні 24.04.13 р. було оголошено перерву до 26.04.13 р.

26.04.13 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

Від відповідача 26.04.13 р. через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі та заява про відстрочку виконання рішення.

В судовому засіданні представник відповідача борг визнала та підтримала заяву про відстрочку виконання рішення.

Представник позивача проти відстрочки виконання рішення заперечив.

В судовому засіданні 26.04.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Індустрія» (надалі - позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «МІГ-95» (надалі - відповідач) за видатковими накладними № РН-000404 від 24.07.12 р. та № РН-0000052 від 23.01.13 р. товар на загальну суму 156 045,48 грн.

04.02.13 р. сторони підписали та скріпили печатками акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача складала 120 000,00 грн.

25.02.13 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату грошових коштів у сумі 120 000,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Після порушення провадження у справі відповідачем було частково сплачено заборгованість за поставлений товар.

Станом на час розгляду справи заборгованість становить 90 000,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 13.02.12 р. між позивачем (довіритель) та адвокатом Горецьким Олегом Васильовичем (повірений) було укладено договір № 13-02/13 відповідно до п. 1.1. якого, довіритель доручає, а повірений приймає доручення та зобов'язується провести всі необхідні дії по стягненню суми заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ-95», що виникла на підставі недооплати за поставлений товар, а саме: надавати усні консультації; підготувати позовну заяву та інші матеріали для подачі до суду; підготувати вимогу про повернення грошових коштів; підготувати розрахунок до позовної заяви; підготувати адвокатський договір; брати участь у судових засіданнях; подавати відповідні заяви до державної виконавчої служби, тощо, за винагороду.

Відповідно до п. 3.2. договору. Винагорода за виконання цього доручення встановлюється в розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.).

У відповідності з пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи вартості економних транспортних послуг, вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; а також враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів останнього, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір конкретного адвоката, який представлятиме його інтереси є його особистим правом; беручи до уваги ціну позову, тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 8 000,00 грн. є неспіврозмірними та завищеними.

Співрозмірними, на думку суду, можуть бути витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, відповідач посилається на те, що на даний час він перебуває у складному фінансовому стані, який пов'язаний зі значною дебіторською заборгованістю перед відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333).

Враховуючи складний фінансовий стан відповідача, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача та відстрочити виконання рішення суду у справі до 30.06.2013 р.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ-95» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А; код ЄДРПОУ 22960829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Індустрія» (03179, м. Київ, просп. Перемоги, 125, офіс 3; код ЄДРПОУ 37962823) 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Заяву про відстрочку виконання рішення задовольнити.

5. Відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва № 910/5942/13 від 26.04.13 р. до 30.06.2013 р.

Повне рішення складено 29.04.2013 р.

Суддя С.М. Мельник