Рішення

від 29.04.2013 по справі 913/962/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 квітня 2013 року Справа № 913/962/13

Провадження №3/913/962/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство «ЗІП», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксон трейд», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 533 747 грн. 23 коп.

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Мельник І.О., юрисконсульт, довіреність №33 від 10.01.2013;

від відповідача:

- Вашуткіна С.В. , довіреність б/н від 26.04.2013

- Зарецький С.В., директор, довідка з ЄДР №069124.

В судовому засіданні 29.04.2013 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12 годин 45 хвилин 29.04.2013. Після перерви в судове засідання прибули повноважні представники сторін.

в с т а н о в и в:

Суть спору : Товариством з обмеженою відповідальністю промислове підприємство «ЗІП» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксон трейд» (далі - відповідач) заборгованості в сумі 381 725,75 грн., 24% річних - 139 299,79 грн., пені - 12 721,69 грн. за дистриб'юторським договором №24/02-1д від 24.02.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі дистриб'юторського договору №24/02-1д від 24.02.2011 позивач здійснив поставку відповідачу лакофарбову продукцію, відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті вказаного товару виконав не в повному обсязі у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 381 725,75 грн. Крім того, за порушення строків оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення: пеню у сумі 12721,69 грн., 24% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 139 299,79 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає частково в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 381 725,75 грн. Стосовно стягнення пені та 24% річних, позивач заперечує, посилаючись на те, що вони є надто великими та просить суд застосувати до заявлених позовних вимог норми ст. 551 Цивільного кодексу України.

Крім того, у судовому засіданні представником відповідача було надане клопотання про застосування позовної давності до вимог стосовно стягнення пені, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з відповідними вимогами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

24.02.2011 між сторонами у справі був укладений дистриб'юторський договір № №24/02-1д (далі - договір) відповідно до п.п. 1.1, 1.3 якого, виробник (позивач) передає, а дистриб'ютор (відповідач) приймає та оплачує лакофарбову продукцію на умовах передбачених договором та додатками до нього. Асортимент та вартість товару, що поставлявся зазначається у додатках до договору.

На підставі п.п. 5.1, 5.6 договору розрахунки між дистриб'ютором та виробником за поставлений товар, здійснюється на умовах погоджених сторонами в додатку №2 цього договору. Дистриб'ютор зобов'язується в повному об'ємі в погоджені сторонами строки сплачувати виробнику за поставлений товар.

Відповідно до п. 2.3 Додатка №2 до договору оплата повної вартості поставленого товару, із розрахунку цін з урахуванням базової скидки оговореної сторонами в п.2.1 цього додатку, здійснюється дистриб'ютором на розрахунковий рахунок виробника, на умовах відстрочки платежу 45 календарних днів, з моменту поставки товару (а.с. 22).

Судом встановлено, що на протязі 2011 року на підставі укладеного договору позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме:

- Згідно додатку №4 від 24.02.2011 до договору (а.с. 24): за накладною від 25.02.2011 № ГП-0000462 на суму 77997,60 грн. (а.с. 26);

- Згідно додатку №5 від 22.03.2011 до договору (а.с. 28): за накладною від 23.03.2011 № ГП-0000499 на суму 226 437,26 грн. (а.с. 30);

- Згідно додатку №6 від 30.05.2011 до договору (а.с. 32): за накладною від 03.06.2011 № ГП-0000692 на суму 4475,52 грн. (а.с. 34);

- Згідно додатку №7 від 02.06.2011 до договору (а.с. 35): за накладною від 03.06.2011 № ГП-0000684 на суму 249 182,35 грн. (а.с. 36);

- Згідно додатку №8 від 26.07.2011 до договору (а.с. 38): за накладною від 28.07.2011 № ГП-0000865 на суму 240 402,38 грн. (а.с. 40);

- Згідно додатку №9 від 09.08.2011 до договору (а.с. 42): за накладною від 11.08.2011 № ГП-0000890 на суму 164 028,24 грн. (а.с. 44).

Товар був отриманий відповідачем належним чином, без заперечень, що підтверджується підписами уповноважених осіб за наступними довіреностями: № 1 від 24.02.2011 (а.с. 27); № 3 від 23.03.2011 (а.с. 31); № 10 від 03.06.2011 (а.с. 37); № 13 від 28.07.2011 (а.с. 41); № 11 від 11.08.2011 (а.с. 45).

Таким чином, позивачем відповідачеві за договором №24/02-1д від 24.02.2011 було поставлено товару на загальну суму 962 523,35 грн.

Відповідачем було частково оплачено товар на суму 580 797,60 грн., що підтверджується виписками по поточним рахункам позивача (а.с. 47-74).

Таким чином, заборгованість відповідача за договором на момент звернення з позовом складає 381 725,75 грн.

Відповідна заборгованість також підтверджується актом звірки від 11.04.2013 підписаного між сторонами.

Відповідно до п. 26.2 договору за порушення строків оплати (проведення їх не в повному обсязі) згідно договору, дистриб'ютор зобов'язаний сплатити виробнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, 24% річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на той період, за кожен день прострочки платежу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару за період з 26.09.2011 по 26.03.2012 в розмірі 12 721,69 грн.

На підставі п.26.2 договору та ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 24% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 139 299,79 грн. грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставляв відповідачеві товар, а відповідач не в повному обсязі здійснив оплату поставленого товару у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 381 725,75 грн., яка підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 26.2 договору за порушення строків оплати (проведення їх не в повному обсязі) згідно договору, дистриб'ютор зобов'язаний сплатити виробнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, 24% річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на той період, за кожен день прострочки платежу.

На підставі п. 26.2 договору позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну оплату товару за період з 26.09.2011 по 26.03.2012 в розмірі 12 721,69 грн.

Представником відповідача у відзиві на позовну заяву було заявлене клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Представник позивача заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідачем не було надано суду жодного документу в підтвердження скрутного фінансового становища підприємства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З огляду на те, що відповідачем не було надано жодних доказів, що підтверджували б тяжкість фінансового становища підприємства, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Разом з цим суд враховує заявлене відповідачем клопотання про застосування до вимог позивача про стягнення пені позовної давності, встановленої ст. 258 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Приписами ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Відповідно до п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 2.3 Додатка №2 до договору оплата повної вартості поставленого товару, із розрахунку цін з урахуванням базової скидки оговореної сторонами в п.2.1 цього додатку, здійснюється дистриб'ютором на розрахунковий рахунок виробника, на умовах відстрочки платежу 45 календарних днів, з моменту поставки товару.

Таким чином, перебіг позовної давності за зобов'язаннями, що випливають з договору, починається з 26.09.2011 року.

Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом 26.03.2013, про що свідчить поштовий штемпель на поштовому конверті (а.с.80).

З огляду на наведене, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати за період з 26.09.2011 по 26.03.2012 в розмірі 12 721,69 грн., слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом п. 26.2 договору сторони дійшли згоди, що за порушення строків оплати (проведення їх не в повному обсязі) згідно договору, дистриб'ютор зобов'язаний сплатити виробнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, 24% річних від простроченої суми , а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на той період, за кожен день прострочки платежу.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 24% річних у сумі 139 299,79 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог. В частині відмовлених позовних вимог, судові витрати у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксон трейд», 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Радянський, б. 17, оф. 308, код 33270508, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство «ЗІП», 51901, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107-А, код 21875464, заборгованість за договором №24/02-1д від 24.02.2011 в розмірі 381 725 грн. 75 коп. (триста вісімдесят одна тисяча сімсот двадцять п'ять гривень 75 копійок), 24 % річних в розмірі 139 299 грн. 79 коп. (сто тридцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 79 копійок) та витрати зі сплати судового збору в сумі 10420 грн. 51 коп. (десять тисяч чотириста двадцять гривень 51 копійка), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення пені у сумі 12721 грн. 69 коп. (дванадцять тисяч сімсот двадцять одна гривня 69 копійок) відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2013.

Суддя А.В. Секірський