Постанова

від 28.03.2013 по справі 2а-10930/12/0170/12

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2013 р. 15:55 Справа №2а-10930/12/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське Примор'я»

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.12р. №0000192203, від 03.10.12р. №0000482203 та №0000492203

за участю представників:

позивача - Карпова В.М., довіреність №36 від 25.03.13р.;

Подствнев А.В., довіреність №37 від 25.03.13р.;

відповідача - Антілогова Н.В., довіреність №7 від 06.03.13р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримське Примор'я» (далі - позивач, ТОВ «Кримське Примор'я») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС (далі - відповідач, Феодосійська ОДПІ АР Крим ДПС) про визнання протиправним та скасування наказу від 21.06.12р. №485 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське Примор'я», визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське Примор'я», оформленої Актом від 07.07.12р. №22-03/02651049, на підставі наказу від 21.06.12р. №485, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.12р. №0000192203 та №0000202203, мотивуючи свої вимоги тим, що вони прийняті із порушенням норм податкового законодавства.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.10.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

12.11.12р. позивачем було надано клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просив також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.10.12р. №0000482203, №0000492203.

28.03.13р. позивачем було надано клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого він просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення , від 16.07.12р. №0000192203, від 03.10.12р. №0000482203, №0000492203.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях від 24.10.12р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримське Примор'я» 07.10.04р. зареєстроване Державним реєстратором Виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим у якості юридичної особи (а.с. 73, том 1).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

У період з 22.06.12р. по 02.07.12р. посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кримське Примор'я» з питань правовідносин з ПП «Грандпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Груп», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», КП «Альянс» за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.

За результатами перевірки було складено акт від 07.07.12р. №22-03/02651049 (а.с. 9-44, том 1).

Перевіркою було встановлені, у тому числі, порушення позивачем:

- п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток до сплати в бюджет у сумі 168559,00грн., у т.ч.: за 2 квартал 2009 року - в сумі 21256,00грн., 3 квартал 2009 року - в сумі 95943,00грн., 2 квартал 2010 року - в сумі 20675,00грн., 3 квартал 2010 року - в сумі 30685,00грн.

- п. 1.3, п. 1.4, п. 1.7 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1, п. 7.2.3 п. 7.2, п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення значення рядку 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» у сумі 44930,00грн., у т.ч. по періодах: березень 2009 року - 5000,00грн., квітень 2009 року - 8373,00грн., квітень 2010 року - 4890,00грн., грудень 2011 року - 5000,00грн., березень 2012 року - 21667,00грн.

Заниження суми податку на додану вартість до сплати у бюджету в сумі 164847,00грн., у т.ч. по періодах: травень 2009 року - 10774,00грн., червень 2009 року - 11122,00грн., липень 2009 року - 31510,00грн., серпень 2009 року - 30671,00грн., вересень 2009 року - 9683,00грн., травень 2010 року - 12423,00грн., червень 2010 року - 4117,00грн., липень 2010 року - 12603,00грн., серпень 2010 року - 4654,00грн., вересень 2010 року - 7290,00грн., квітень 2012 року - 30000,00грн.

На підставі зазначених порушень відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 16.07.12р. №0000202203 про донарахування податку на додану вартість у сумі 164847,00грн. та штрафних санкцій у сумі 41211,75грн. (а.с. 46, том 1), №0000192203 про донарахування податку на прибуток у сумі 168559,00грн. та штрафних санкцій у сумі 42139,75грн. (а.с. 45, том 1).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку.

Рішенням ДПС в АР Крим про результати розгляду первинної скарги від 20.09.12р. №8238/10/10-0223, податкове повідомлення-рішення Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС від 16.07.12р. №0000192203 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС від 16.07.12р. №0000202203 скасовано в частині визначення податку на додану вартість в сумі 40774,00грн. та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 10193,50грн., збільшено суму зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року на 21667,00грн. та зобов'язано Феодосійську ОДПІ АР Крим ДПС прийняти стосовно ТОВ «Кримське Примор'я» податкове повідомлення-рішення на вказану суму (а.с. 121-126, том 1).

У зв'язку із чим, Феодосійською ОДПІ АР Крим ДПС винесені податкові повідомлення-рішення від 03.10.12р. №0000492203 про донарахування податку на додану вартість у сумі 124073,00грн. та штрафних санкцій у сумі 31018,25грн. (а.с. 127, том 1), та №0000482203 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 21667,00грн. (а.с. 128, том 1).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.

Відповідачем вказується, що порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, у тому числі, контрагентів позивача - ПП «Грандпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Груп», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», КП «Альянс». Зазначено, що діяльність вказаних контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального товарного характеру. До того ж, зазначені контрагенти не мають основний стан.

Такі висновки відповідач зробив на підставі:

- акту від 06.04.12р. №9/22/35941644 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Габарит-Груп», код за ЄДРПОУ 35941644, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №19/22/36693415 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Укрторгпартнер», код за ЄДРПОУ 36693415, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №22/22/32271261 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Кримторг», код за ЄДРПОУ 32271261, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №24/22/34946788 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Грандпродукт», код за ЄДРПОУ 34946788, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №27/22/37081640 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Сіті Буд», код за ЄДРПОУ 37081640, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.»;

- акту від 06.04.12р. №36/22/32468182 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки КП «Альянс», код за ЄДРПОУ 32468182, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.».

На підставі викладених висновків відповідач зробив висновок про порушення позивачем - ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, внаслідок чого відповідачем було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 396508,00грн. та нараховано штрафних санкцій у сумі 85427,65грн.

Так, відповідач посилається на те, що вказані підприємства є - «вигодо набувачами» у зв'язку з порушенням кримінальної справи № 69-0146, за обвинуваченням директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_1, за ч.3 ст.212 КК України та інших осіб, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

При чому акті перевірки використані матеріали досудового слідства по вказаній кримінальній справі.

У зв'язку з зазначеним, відповідачем правочини між позивачем так контрагентами визнано нікчемними відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 203, ч.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а також моральним засадам суспільства, при цьому як зазначає Відповідач визнання таких правочинів судом не вимагається.

Надаючи оцінку правомірності використання відповідачем при проведені перевірки даних досудового слідства та обов'язковість їх врахування при розгляді адміністративної справи судом, суд зазначає.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже вирок суду по кримінальні справі має набрати законної сили, та стосуватись дій чи бездіяльності особи, правові наслідки яких розглядає адміністративний суд, та у вироку повинно бути надано оцінку питанням, чи мало місце діяння, та чи вчинене воно конкретною особою.

Самі по собі окремі процесуальні документи в кримінальній справі не можуть бути доказами відсутності або наявності будь-яких обставин, які є предметом доказування в адміністративній справі.

Більш того, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Також відповідачем було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 124073,00грн. та штрафних санкцій у сумі 31018,25грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.10.12р. №0000492203, та зменшено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 21667,00грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.10.12р. №0000482203

Перевіряючи доводи відповідача щодо завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ судом зазначається наступне.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

П.п. 5.3.9 п.5.3 т. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже зазначений закон визначає вимоги саме до документів бухгалтерського обліку, а не податкового.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.199р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.11р.) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Кодексу встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Між ТОВ «Кримське примор`я» та КП «Альянс» укладено контракт №692 від 04.06.10р. про виконання капітального ремонту трансфрматорної підстанції с. Курортне на суму 302995,02грн. (а.с. 248-252, том 1).

Відповідно до акту прийомки виконаних будівельних робіт за липень 2010 року ТОВ «Кримське Примор`я» отримано послуги по капітальному ремонту трансформаторній підстанції, загальною вартістю 37729,00грн., в тому числі ПДВ 6288,17грн. (а.с. 256-261, том 1).

Отримані послуги відображено у бухгалтерському обліку підприємства по Дебету рахунку 15 - Кредиту рахунку 631 на суму 31440,83 грн., ПДВ відображено по Дебету рахунку 644 - Кредиту рахунку 631 у сумі 6288,17грн.

Відповідно до платіжних доручень від 18.06.10р. №265 та від 28.07.10р. №414, позивачем за червень-липень 2010 року загалом сплачено 37729,00грн., у т.ч. ПДВ 6288,17грн., внаслідок чого КП «Альянс» позивачу виписані податкові відповідні накладні від 18.06.10р. №1964 та від 28.07.10р. №2581 (а.с. 254-255, том 1).

Таким чином, ТОВ «Кримське Примор`я» за отримані від КП «Альянс» послуги по капітальному ремонту трансформаторної підстанції, сплачені в повному обсязі на загальну суму 37729,00 грн., в тому числі ПДВ 6288,17 грн.

Проведена господарська операція знайшла своє відображення у податковому обліку підприємства.

Податкові накладні, отримані від КП «Альянс» відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних в червні та липні 2010 року.

Між ТОВ «Кримське Примор'я» та ПП «Габарит-Груп» 01.06.10р. укладено договір поставки продуктів харчування №29 (а.с. 9-10, том 2).

ТОВ «Кримське Примор`я», відповідно до податкових та видаткових накладних від ПП «Габарит-Груп», отримано продуктів харчування та побутової хімії на загальну суму 90518,40грн., в тому числі ПДВ 15086,41грн. (а.с. 31-60, 77-88, том 2).

За період червень-серпень 2010 року позивачем загалом сплачено 89223,96грн., у т.ч. ПДВ 14870,65грн.

Отриманий товар (продукти харчування та побутова хімія) оприбутковано у бухгалтерському обліку підприємства по Дебету рахунків 20, 22 - Кредиту рахунку 631 на суму 74353,31грн., ПДВ відображено по Дебету рахунку 644 - Кредиту рахунку 631 у сумі 14870,65грн.

Податкові накладні, отримані від ПП «Габарит-Груп» відображені ТОВ «Кримське Примор`я» в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних в червні, липні та серпні 2010 року на загальну суму ПДВ - 15086,39грн.

Між ТОВ «Кримське Примор'я» та ПП «Укрторгпартнер» укладено договір постачання продуктів харчування в усній формі.

Умови договору виконані. ТОВ «Кримське Примор`є» відповідно до податкових та видаткових накладних від ПП «Укрторгпартнер» отримано продуктів харчування та побутової хімії на загальну суму 43741,12грн., в тому числі ПДВ 7290,23грн. (а.с. 106-116, том 2).

Отриманий товар (продукти харчування та побутова хімія) оприбутковано у бухгалтерському обліку підприємства по Дебету рахунків 20, 22 - Кредиту рахунку 631 на суму 36451,11грн., ПДВ відображено по Дебету рахунку 644 - Кредиту рахунку 631 у сумі 7290,23грн.

Податкові накладні, отримані від ПП «Укрторгпартнер» відображено ТОВ «Кримське Примор`є» в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у вересні 2010 року на загальну суму ПДВ - 7290,23грн.

Між ТОВ «Кримське Примор'я» та ПП «Кримторг» укладено договір постачання продуктів харчування в усній формі.

Умови договору виконані. ТОВ «Кримське Примор`є» відповідно до податкових та видаткових накладних від ПП «Кримторг» отримано продуктів харчування на загальну суму 31680,38грн., в тому числі ПДВ 5280,06грн. (а.с.13-15, том 2).

Отримані продукти харчування оприбутковано у бухгалтерському обліку підприємства по Дебету рахунку 20 - Кредиту рахунку 631 на суму 26400,32грн., ПДВ відображено по Дебету рахунку 644 - Кредиту рахунку 631 у сумі 5280,06грн.

Податкові накладні, отримані від ПП «Кримторг» відображено ТОВ «Кримське Примор`є» в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у квітні та травні 2010 року на загальну суму ПДВ - 5280,06грн.

Між ТОВ «Кримське Примор`я» та ПП «Сіті-Буд» укладено договір постачання обладнання для очищення води №680 від 27.12.11р. на загальну суму 180000,00грн. (а.с. 1-2, том 2).

На виконання умов договору ТОВ «Кримське Примор`я» перераховано коштів на загальну суму 180000,00грн., у т.ч. ПДВ 29999,99грн., на підставі чого видана відповідна податкова накладна від 29.12.11р. №151 (а.с.5-7, том 2).

Податкові накладні, отримані від ПП «Сіті-Буд» відображено ТОВ «Кримське Примор`є» в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2011, березень 2012, квітень 2012 років на загальну суму ПДВ - 29999,99грн.

Між ТОВ «Кримське Примор'я» та ПП «Грандпродукт» укладено договір постачання продуктів харчування, господарських товарів, будматеріалів, інвентарю, постільної білизни №28 від 25.03.09р. (а.с. 136, том 2).

Умови договору виконані. ТОВ «Кримське Примор`є» відповідно до податкових та видаткових накладних отримано продуктів харчування та побутової хімії на загальну суму 605414,28грн., в тому числі ПДВ 100902,51грн. (а.с. 137-198, том 2, а.с. 1-27, том 3).

Отриманий товар (продукти харчування та побутова хімія) оприбутковано у бухгалтерському обліку підприємства по Дебету рахунків 20, 22 - Кредиту рахунку 631 на суму 504511,72грн., ПДВ відображено по Дебету рахунку 644 - Кредиту рахунку 631 у сумі 100902,51грн.

Податкові накладні, отримані від ПП «Грандпродукт» відображено ТОВ «Кримське Примор`я» в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2009 року, травень 2010 року, на загальну суму ПДВ - 100902,51грн.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджено формування валових витрат ТОВ «Кримське Примор`є» по взаємовідносинам з ПП «Гранпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Груп», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», КП «Альянс» за період з 01.01.09р. по 31.03.12р. у загальній сумі 824236,03грн., у тому числі:

ПП «Гранпродукт» -504511,77грн.,

ПП «Сіті Буд» - 150000,00грн.,

ПП «Габарит-Груп» - 75431,99грн.,

ПП «Кримторг» - 26400,32грн.,

ПП «Укрторгпартнер»- 36451,12грн.,

КП «Альянс» 31440,83грн.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ судом встановлено наступне.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові накладні, виписані контрагентами, платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на рахунки контрагентів за укладеними договорами, а також надані видаткові накладні.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках) податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках).

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках) визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення викладені в нормах Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11р.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктами 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Судом встановлено, що спірні суми ПДВ включені за фактом отримання від постачальників - ПП «Гранпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Груп», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», КП «Альянс», податкових накладних , які є належним чином оформленими.

Таким чином, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування податкового кредиту у 2009-2010 роках) та Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11р.

Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту у 2009-2010 роках), а саме п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7, єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України також передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Крім того, законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом.

На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

Натомість в судовому засіданні було перевірено факт здійснення господарських операцій та встановлено, що товар від ПП «Гранпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Груп», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», КП «Альянс», позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними сплатив вартість товару, втому числі ПДВ та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, позивачем, під час формування податкового кредиту, булу дотримані положення Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування податкового кредиту у 2009-2010 роках) та Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.11р.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наведеного вище вбачається, що контрагент позивача, як юридична особа, наділений цивільною правоздатністю та дієздатністю, має відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою для здійснення підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч.1 статті 207 ГК України, також до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

У судовому засіданні що на підтвердження господарських операцій, що відбулися у перевіряємий відповідачем період, були надані копії відповідних банківських виписок та інших первинних документів. Всі первинні документи, що підтверджують здійснення між позивачем та контрагентом вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки не надано оцінку первинним документам позивача, натомість суд зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок по ПП «Гранпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Груп», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», КП «Альянс» не є належним доказом відсутності реального виконання господарських операцій між вказаними особами та позивачем.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже вирок суду по кримінальні справі має набрати законної сили, та стосуватись дій чи бездіяльності особи, правові наслідки яких розглядає адміністративний суд, та у вироку повинно бути надано оцінку питанням, чи мало місце діяння, та чи вчинене воно конкретною особою.

Самі по собі окремі процесуальні документи в кримінальній справі не можуть бути доказами відсутності або наявності будь-яких обставин, які є предметом доказування в адміністративній справі.

Більш того, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Судом також враховано, що у разі коли встановлюється, що правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Суд також враховує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків, що відображено в бухгалтерському обліку платника податків , що під час судового розгляду було доведено позивачем, а саме наданим документами оприбуткування придбаного товару та його подальше використання в господарські діяльності.

Судом було перевірено факт здійснення господарських операцій та встановлено, що товар від контрагентів позивач отримав, що підтверджується видатковими накладними, сплатив вартість товару, в тому числі ПДВ, що підтверджується виписками з банку та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.11.12р. по справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручили ТОВ «Кримське експертне бюро».

На розгляд експерта були поставлені питання:

1) чи підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача висновки Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС за актом перевірки від 07.07.12р. №22-03/02651049 про донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за 2009-2012 роки на суму 365790,00грн.?

2) якими документами підтверджується фактичне придбання позивачем товарів, робіт та послуг у ПП «Гранпродукт» (ЄДРПОУ 34946788), ПП «Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640), ПП «Габарит-Груп» (ЄДРПОУ 359541644), ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261), ПП «Укрторгпартнер» (ЄДРПОУ 36693415), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.?

3) чи здійснювалася оплата за вказані товари, роботи та послуги, у тому числі, ПДВ, в ціні придбаних товарів, робіт та послуг постачальниками і виконавцями, якщо так, то в якому розмірі та якими документами цей факт підтверджується?

4) чи вірно визначено позивачем податковий кредит та податкове зобовязання, податок на прибуток підприємства, валові витрати та валові доходи за придбані товари, роботи та послуги у ПП «Гранпродукт» (ЄДРПОУ 34946788), ПП «Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640), ПП «Габарит-Груп» (ЄДРПОУ 359541644), ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261), ПП «Укрторгпартнер» (ЄДРПОУ 36693415), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.01.09р. по 31.03.12р.?

5) чи використовувалися позивачем у своїй господарській діяльності товари, роботи та послуги, отримані від у ПП «Гранпродукт» (ЄДРПОУ 34946788), ПП «Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640), ПП «Габарит-Груп» (ЄДРПОУ 359541644), ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261), ПП «Укрторгпартнер» (ЄДРПОУ 36693415), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.01.09р. по 31.03.12р., якщо так, то якими документами це підтверджується?

6) чи включено до валових витрат за 3-й квартал 2010 року операції з КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) по капітальному ремонту трансформаторної підстанції, якщо так, то чи дотримано 10% ліміт?

28.02.13р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок судово-економічної експертизи від 25.02.13р. №268/12 (а.с. 78-102, том 3).

Вказаним висновком експерта встановлено:

1) Висновки Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС за актом перевірки від 07.07.12р. №22-03/02651049 про донарахування податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 168559,00грн. та штрафних санкцій у сумі 42139,75грн., та податку з прибутку у сумі 124073,00грн., штрафні санкції 31018,25грн. за 2009-2012 роки, разом зобов'язання у сумі 365790,00грн. первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача не підтверджені.

2) Фактичне придбання ТОВ «Кримське Примор`є» товарів, робіт та послуг у ПП «Гранпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Габаріт-Груп», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», КП «Альянс» за період з 01.01.09р. по 31.03.12р. підтверджено видатковими накладними та актами виконаних робіт, податковими накладними та регістрами бухгалтерсього обліку на загальну суму 809083,35грн., в тому числі ПДВ 134847,36грн.

3) Оплата за вказані товари, роботи та послуги від ПП «Гранпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Габаріт-Груп», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», КП «Альянс» за період з 01.01.09р. по 31.03.12р. підтверджено банківськими виписками та платіжними дорученнями ТОВ «Кримське Примор`є» у загальній сумі 989084,32грн., в тому числі ПДВ 164847,37грн.

4) Формування валових витрат ТОВ «Кримське Примор`я» по взаємовідносинам з ПП «Гранпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Габарит-Груп», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер», КП «Альянс» за період з 01.01.09р. по 31.03.12р. у загальній сумі 824236,03грн., у тому числі:

ПП «Гранпродукт» -504511,77грн.,

ПП «Сіті Буд» - 150000,00грн.,

ПП «Габарит-Груп» - 75431,99грн.,

ПП «Кримторг» - 26400,32грн.,

ПП «Укрторгпартнер»- 36451,12грн.,

КП «Альянс» 31440,83грн.

та формування податкового кредиту у сумі 164847,37грн., а саме:

ПП «Гранпродукт» - 100902,51грн.,

ПП «Сіті Буд» - 30000,00грн.,

ПП «Габарит-Груп» - 15086,41грн.,

ПП «Кримторг» - 5280,06грн.,

ПП «Укрторгпартнер»- 7290,22грн.,

КП «Альянс» 6288,17грн.

первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджено

ТОВ «Кримське Примор`я» податковий кредит та податкове зобов'язання, податок на прибуток підприємства, валові витрати та валові доходи за придбані товари, роботи та послуги у ПП «Гранпродукт», ПП «Сіті Буд», ПП «Грант-Груп». ПП «Кримторг», ПП «Габарит -Групп», ПП «Укрторгпартнер», КП «Альянс» за період з 01.01.09р. по 31.03.12р. визначено вірно.

5) Товари, отримані ТОВ «Кримське Примор`є» від ПП «Гранпродукт», ПП «Габарит-Груп», ПП «Кримторг», ПП «Укрторгпартнер» за період з 01.01.09р. по 31.03.12р. використовувалися в господарській діяльності позивача.

Використання підтверджено товарними звітами, видатковими вимогами харчоблоку, видатковими накладними, картками складського обліку, актами списання.

Послуги, по капітальному ремонту трансформаторної підстанції, загальною вартістю 37729,00грн., в тому числі ПДВ 6288,17грн., отримані від КП «Альянс» підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року.

Від ПП «Сіті Буд» обладнання для очистки води не отримано.

6) Операція з КП «Альянс» по капітальному ремонту трансформаторної підстанції у сумі 31440,83грн. включено до валових витрат ТОВ «Кримське Примор`є» за 3-й квартал 2010 року з дотриманням 10% ліміту.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що аванс в сумі 180000,00грн., в т.ч. ПДВ в сумі 29999,99грн., позивачем на адресу ПП «Сіті-Буд» сплачений. На момент проведення перевірки обладнання не отримано, проте до валових витрат зазначена сума включена.

Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року, березень 2012 року та квітень 2012 року по взаємовідносинам із ПП «Сіті-Буд», суд зазначає, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового Кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, суд вважає, необґрунтованими висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за період, що перевірявся, а також зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 21667,00грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.12р. №0000192203 про донарахування податку на прибуток у сумі 168559,00грн. та штрафних санкцій у сумі 42139,75грн., від 03.10.12р. №0000492203 про донарахування податку на додану вартість у сумі 124073,00грн. та штрафних санкцій у сумі 31018,25грн. та від 03.10.12р. №0000482203 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 21667,00грн.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи майновий характер спору,суд вважає за можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету України 2146,00грн. судових витрат та 23584,00грн. витрат на проведення експертизи.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 28.03.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 02.04.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС від 16.07.12р. №0000192203 про донарахування податку на прибуток у сумі 168559,00грн. та штрафних санкцій у сумі 42139,75грн., від 03.10.12р. №0000492203 про донарахування податку на додану вартість у сумі 124073,00грн. та штрафних санкцій у сумі 31018,25грн. та від 03.10.12р. №0000482203 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 21667,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське Примор'я» (АР Крим, м. Феодосія, смт. Курортне, вул. Морська, 1, ОКПО 02651049) за рахунок коштів на утримання Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС 2146,00грн. судового збору та 23584,00грн. витрат на проведення експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.