Ухвала

від 24.04.2013 по справі 2а-8882/11/5/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8882/11/5/0170

24.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій Морський" Міністерства охорони здоров'я України"- Панчук Людмила Миколайвна, довіреність № 42 від 23.01.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби- Шилін Віталій Сергійович, довіреність № 1092/10/10-24 від 11.03.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 26.02.13 у справі № 2а-8882/11/5/0170

за позовом Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій Морський" Міністерства охорони здоров'я України" (вул. Чкалова, 42 Б,Заозерне,Євпаторія, місто, Автономна Республіка Крим,97493)

до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (вул. Д.Ульянова, 2 Б,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.13 позовні вимоги Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій Морський" Міністерства охорони здоров'я України" до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним і скасування рішення - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим від 13.07.2011 року №0001192302.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій "Морський" Міністерства охорони здоров'я України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 24.04.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 28.04.1993 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державного закладу "Клінічний реабілітаційний медичний центр" Міністерства охорони здоров'я України (далі по тексту - ДЗ "КРМЦ" МОЗУ), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №149143 від 09.11.2007 року (т.1 а.с.45).

В подальшому, згідно з наказами Міністерства охорони здоров'я України №45-0 від 27.03.2012 року, № 72-0 від 15.05.2012 року, № 114-0 від 06.07.2012 року змінено назву Державного закладу "Клінічний реабілітаційний медичний центр" Міністерства охорони здоров'я України на Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій "Морський" Міністерства охорони здоров'я України (т.4 а.с.186-188).

Згідно з п.1.4 Змін до Статуту Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій "Морський" Міністерства охорони здоров'я України є правонаступником Державного закладу "Клінічний реабілітаційний медичний центр" Міністерства охорони здоров'я України (т.4 а.с.192-199).

Відомості щодо зміни найменування підприємства внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою та довідкою з ЄДРПОУ (т.4 а.с.190-191).

Згідно з довідкою № 153/18-0349 від 13.07.2012 року позивач з 01.07.1994 року взятий на облік в органах державної податкової служби за №01/194 (т.4 а.с.200).

Позивачем 23.07.1997 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість за №200058619.

На підставі наказу начальника Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим № 680 від 11.05.2011 року та направлень від 20.05.2011 року №598 та №602 (т.1 а.с.144-145), посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим проведено планову виїзну перевірку Державного закладу "Клінічний реабілітаційний медичний центр" Міністерства охорони здоров'я України (ЄДРПОУ 04778937) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, у тому числі п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 50327,00 грн. (за серпень 2010 року на суму 9508,00 грн., за листопад 2010 року на суму 40819,00 грн.),

- зменшено від'ємне значення податку на додану вартість всього у сумі 56003,00 грн. за грудень 2010 року.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно листа від 10.05.2011 року № 4946/7/23-01, ДПІ в Болградському районі Одеської області було направлено акт від 06.05.2011 року № 450/2301/35901643 невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року ТОВ "Радіатор Н" (ЄДРПОУ 35901643), яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, у тому числі ДЗ "КРМЦ" МОЗУ. Відповідно до вказаного акту усі операції купівлі-продажу ТОВ "Радіатор Н" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Таким чином, ДЗ "КРМЦ" МОЗУ у листопаді та грудні безпідставно сформовано податковий кредит на загальну суму 96822,00 грн. за рахунок відносин з підприємством постачальником ТОВ "Радіатор Н".

Перевіркою ДЗ "КРМЦ" МОЗУ встановлені взаємовідносини з ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" (ЄДРПОУ 34092508) на загальну суму 70340,40 грн., у тому числі ПДВ -11723,40 грн.

У ході перевірки до ДПІ в м. Сімферополі було надіслано запит щодо проведення зустрічної перевірки ДЗ "КРМЦ" МОЗУ з ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант". У відповідь отримано акт від 08.06.2011 року № 112/23-4/34092508 про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ "БФ "Елєфант".

Таким чином, ДЗ "КРМЦ" МОЗУ безпідставно у червні 2011 року сформовано податковий кредит на загальну суму 9507,68 грн. за рахунок відносин з підприємством-постачальником ТОВ "БФ "Елєфант" за наявності таких обставин:

- ТОВ "БФ "Елєфант" не знаходиться за юридичною адресою (довідка підрозділу податкової міліції в м. Феодосії вх.№11 від 21.06.2010 року, повідомлення Держреєстратору про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням вих.№30/9/29-0 від 21.06.2010 року, в ЄДР зроблено запис про відсутність за місцезнаходженням від 21.07.2010 року №18326),

- порушена кримінальна справа відносно директора ТОВ "БФ "Елєфант" по факту фіктивного підприємництва,

- анульовано свідоцтво платника податку згідно з актом № 8 від 28.07.2010 року,

- господарська операція з виконання поточного ремонту не підтверджується відносно врахування реального часу здійснення операції, наявністю виробничих потужностей та трудових ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарської операції.

Висновки перевірки зафіксовані в акті №1283/23-2/04778937 від 24.06.2011 року (т.1 а.с.10-35).

На акт перевірки позивачем було подано заперечення до податкового органу (т.2 а.с.5-7).

За результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки визначено такими, що відповідають законодавству, є обґрунтованими та правомірними (а.с.8-9).

На підставі даних акту перевірки податковим органом 13.07.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001192302, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 62909,00 грн., у тому числі 50327,00 грн. за основним платежем та 12582,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.38).

Між ДЗ "Клінічний реабілітаційний медичний центр" (покупець) та ТОВ "Радіатор-Н" (постачальник) укладено договори купівлі-продажу (т.2 а.с.16, 18-42):

№ 21 від 22.03.2010 року, предметом якого є купівля-продаж санітарно-технічних виробів, інструментів, електрообладнання,

№ 48 від 12.05.2010 року, предметом якого є купівля-продаж товару за кодом класифікації 01.13.2 "Фрукти, ягоди та горіхи",

№ 49 від 12.05.2010 року, предметом якого є купівля-продаж товару за кодом класифікації 01.12.1 "Овочі свіжі",

№ 84 від 23.06.2010 року, предметом якого є купівля-продаж товару за кодом класифікації 15.11.1 "М'ясо свіже та свіжоморожене",

№ 85 від 23.06.2010 року, предметом якого є купівля-продаж товару за кодом класифікації 15.13.1 "М'ясопродукти",

№ 133 від 23.09.2010 року, предметом якого є купівля-продаж товару за кодом класифікації 01.11.2 "Культури овочеві",

№ 173 від 22.11.2010 року, предметом якого є купівля-продаж обладнання та інвентарю,

№ 174 від 22.11.2010 року, предметом якого є купівля-продаж обладнання та інвентарю,

№ 178 від 06.12.2010 року, предметом якого є купівля-продаж товару за кодом класифікації 29.23.13 "Обладнання холодильне промислове",

№ 180 від 08.12.2010 року, предметом якого є купівля-продаж виробів санітарно-технічних, інструментів, електрообладнання,

№ 181 від 08.12.2010 року, предметом якого є купівля-продаж товару за кодом класифікації 36.11.1 "Крісла для медичних кабінетів".

Крім того, позивачем були укладені договори підряду з ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" № 74 від 01.06.2010 року та № 65 від 01.06.2010 року (т.2 а.с.43-44), предметом яких є здійснення поточного ремонту окремих елементів в будівлях літери "К" та "З".

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

У період до 01.01.2011 року порядок оподаткування податком на додану вартість було визначено нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Вказаним Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст. 7 Закону № 168.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу норм Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як зазначалось вище, висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства засновані на тому, що позивач не мав права оподатковувати господарські операції з контрагентами ТОВ "Радіатор Н" та ТОВ "БФ "Елєфант" внаслідок відсутності за даними правочинами поставки товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що по справі було проведено судово-бухгалтерську експертизу, висновки якої долучені до матеріалів справи.

Експертом 24.12.2012 року було надано Висновок судової економічної експертизи № 616, проведеної за матеріалами справи №2а-8882/11/0170/5 (т.1 а.с.142-152), яким підтверджено:

1) отримання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) від:

- ТОВ "Радіатор Н" (ЄДРПОУ 35901643) у листопаді-грудні 2010 року на загальну суму 581647,99 грн., у тому числі ПДВ - 96822,00 грн. (листопад 2010 року 245631,38 грн., з них ПДВ - 40819,00 грн.; грудень 2010 року - 336016,61 грн., з них ПДВ - 56003,00 грн.) підтверджується видатковими накладними,

- ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" (ЄДРПОУ 34092508) у червні 2010 року на загальну суму 70340,00 грн., у тому числі ПДВ - 9508,00 грн. підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2) та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3);

2) оплата позивачем отриманих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) від ТОВ "Радіатор Н" (ЄДРПОУ 35901643) у листопаді-грудні 2010 року та від ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" (ЄДРПОУ 34092508) у червні 2010 року підтверджується платіжними дорученнями;

3) часткове використання в господарській діяльності позивача продуктів харчування, отриманих від ТОВ "Радіатор Н" (ЄДРПОУ 35901643) у листопаді-грудні 2010 року на суму 313914,30 грн. Невикористані залишки отриманих продуктів харчування від ТОВ "Радіатор Н" (ЄДРПОУ 35901643) у листопаді-грудні 2010 року рахуються на рахунку № 232 "Продукти харчування" станом на 31.12.2010 року.

Матеріали та інвентар, отримані від ТОВ "Радіатор Н" (ЄДРПОУ 35901643) у листопаді-грудні 2010 року на суму 53117,58 грн., були використані за період з 01.11.2010 року по 31.12.2011 року частково. Невикористані залишки отриманих матеріалів та інвентарю від ТОВ "Радіатор Н" (ЄДРПОУ 35901643) у листопаді-грудні 2010 року рахуються на рахунках № 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" та 234 "Господарські матеріали і канцелярське приладдя" станом на 31.12.2011 року.

Основні засоби, отримані від ТОВ "Радіатор Н" (ЄДРПОУ 35901643) у листопаді-грудні 2010 року на суму 117674,94 грн., оприбутковані та значаться в обліку позивача на рахунках 104 "Машини та обладнання" та 106 "Інструменти, прилади та інвентар.

Позивачем товарно-матеріальні цінності у червні 2010 року від ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" не отримувались.

Судова колегія враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку судової економічної експертизи № 616 по адміністративній справі №2а-8882/11/0170/5, як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані у повному обсязі.

Отже, отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Радіатор Н" (ЄДРПОУ 35901643) у листопаді-грудні 2010 року на загальну суму 581647,99 грн., у тому числі ПДВ - 96822,00 грн., їх оплата та подальше використання у господарській діяльності підтверджено.

ТОВ "Радіатор Н" зареєстроване в установленому законом порядку в якості юридичної особи та є платником податку на додану вартість, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи (т.2 а.с.20-21).

Таким чином, ТОВ "Радіатор Н" має всі права юридичної особи, у тому числі щодо вчинення від свого імені правочинів. Крім того, у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Радіатор Н" має право на складення податкових накладних.

З урахуванням викладеного, судова колега вважає вірним висновок суду першої інстанції про помилковість висновків перевірки щодо відсутності настання реальних правових наслідків за правочином, укладеним між позивачем та ТОВ "Радіатор Н".

Також, підтверджено факт щодо отримання позивачем послуг від ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" (ЄДРПОУ 34092508) у червні 2010 року на загальну суму 70340,00 грн., у тому числі ПДВ - 9508,00 грн., а також - їх оплата у повному обсязі.

У висновку № 616 від 24.12.2012 року експертом було вказано на те, що позивачем товарно-матеріальні цінності у червні 2010 року від ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" не отримувались.

Проте, укладення договору підряду й не передбачає отримання товарно-матеріальних цінностей, оскільки його предметом є надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що поточний ремонт на підставі договорів від 01.06.2010 року № 74 та № 75, проведений ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" на об'єктах (будівлі літери "З" та "К"), що належать позивачу на праві власності (т.4 а.с.215).

Щодо висновків перевірки про відсутність у позивача права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Будівельна фірма "Елєфант" внаслідок того, що останній має стан " 9" (відсутній за місцезнаходженням), а також внаслідок анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З акту перевірки №1283/23-2/04778937 від 24.06.2011 року вбачається, що запис в ЄДР про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "БФ "Елєфант" зроблено 21.07.2010 року за №18326. Свідоцтво ТОВ "БФ "Елєфант" про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано на підставі рішення, яке оформлене актом № 8 від 28.07.2010 року.

Отже, судова колегія звертає увагу, що запис до Єдиного державного реєстру, а також анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "БФ "Елєфант" було проведено після отримання позивачем послуг від даного контрагенту.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає правомірними дії позивача щодо формування податкового кредиту за червень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "БФ "Елєфант".

Висновки відповідача, що угоди, укладені позивачем з названими контрагентами мають ознаки "нікчемності", судова колегія вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про неправомірність висновків відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ "БФ "Елєфант" та ТОВ "Радіатор Н".

Враховуючи відсутність порушення з боку позивача вимог податкового законодавства, необґрунтованим є також застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2011 року №0001192302.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.13 у справі № 2а-8882/11/5/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва