Ухвала

від 18.04.2013 по справі 2а-1442/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 р.Справа № 2а-1442/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Онищенко А.В.

представника позивача Тюмєнцева В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1442/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі по тексту відповідач), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд:

-скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001150854 від 15.08.2011 р., № 0001160854 від 15.08.2011 р. - в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 1002352,00 грн., в тому числі 669631,00 грн. за основним платежем та 332721,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), № 0001170854 від 15.08.2011 р..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001150854 від 15.08.2011 р., № 0001160854 від 15.08.2011 р. - в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 1002352,00 грн.(один мільйон дві тисячі триста п'ятдесят дві гривні 00 копійок), в тому числі 669631,00 грн. за основним платежем та 332721,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), № 0001170854 від 15.08.2011 р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (код 05750295) зареєстроване 18.02.2011 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 18.02.2011 року №14801050016009668.

З 01.09.2000 року підприємство взято на податковий облік у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові була проведена документальна планова перевірка ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" (код ЄДРПОУ 05750295) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 1866/23-1/05750295 від 26.07.2011 р. (а.с. 15-101 т. 1).

За висновками вказаного акту, в діяльності ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" податковим органом виявлено порушення:

1. п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 в наступних податкових періодах: 1 квартал 2009 - на 42512 грн.; 1 півріччя 2009 - на 42868 грн.;

та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 5801737 грн., в тому числі: 2008 рік - 16770 грн.; 3 квартали 2009 року - 226522 грн.; 2009 рік-3317415 грн.; 1 квартал 2010 року - 4254713 грн.; півріччя 2010 року-4343616 грн.; 3 квартали 2010 року - 1026491 грн.; 2010 рік-2108122 грн.; 1 квартал 2011 року - 5784967 грн.

2. п.п. 7.3.6 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4., п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено його заниження на загальну суму 708281 грн., в тому числі по періодах: вересень 2008 року на суму 2218 грн., грудень 2008 року на суму 7189 грн., березень 2009 року на суму 25105 грн., серпень 2009 року на суму 1676 грн., вересень 2009 року на суму 8767 грн., грудень 2009 року на суму 572 685 грн., липень 2010 року на суму 86 453 грн., лютий 2011 року на суму 4 188 грн.

та завищення податку на загальну суму 36 432 грн., в тому числі по періодах: червень 2009 року на суму 30 267 грн., лютий 2010 року на суму 1 523 грн., грудень 2010 року на суму 4 642 грн.

- завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на загальну суму 234 142 грн., в тому числі: за листопад 2008 року на суму 4 428 грн., за лютий 2009 року на суму 37 688 грн., за листопад 2009 року на суму 38 872 грн., за квітень 2010 року на суму 117 877 грн., за травень 2010 року на суму 3 003 грн., за червень 2010 року на суму 9 291 грн., за вересень 2010 року на суму 22 983 грн.

На підставі висновків акту № 1866/23-1/05750295 від 26.07.2011 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові були винесені податкові повідомлення - рішення:

№ 0001150854 від 15.08.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 5801737 грн. (т.1 а.с. 148 -149);

№ 0001160854 від 15.08.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1005618,50 грн., з яких за основним платежем 671849,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 333831,50 грн. (т.1 а.с. 150 -151);

№ 0001170854 від 15.08.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 234142,00 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 77871 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 38935,5 грн. (а.с. 152-153 т. 1).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся зі скаргою № 85-227 від 25.08.2011 р. до Державної податкової адміністрації у Харківській області (а.с. 154-162 т. 1).

21.10.2011 р., за результатами розгляду вищенаведеної скарги на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги № 4650/10/25-103 від 19.10.2011 р., яким скаргу залишено без задоволення (а.с. 163 - 167 т. 1).

28.10.2011 р. позивачем направлено до Державної податкової служби України повторну скаргу № 85-278 від 28.10.2011 р., яка залишена без задоволення рішенням про результати розгляду повторної скарги № 8775/6/10-2115 (а.с. 168-181 т. 1).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад). Відповідач дійшов висновку про неможливість встановити зв'язок понесених витрат позивача в частині взаємовідносин з цими контрагентами з власною господарською діяльністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п.11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій, яка підтверджується первинними документами оформленими належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи висновки податкового органу про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ґрунтуються на тому, що за результатами проведених перевірок контрагентів позивача ТОВ «НТЦ «Сінергія», ТОВ «Позашляхові машини України», ТОВ «ПМК «Укрторгпром», ПП «Укрбуд-ПБК 21», ТОВ «Арка Компані», ТОВ «Хладик-Трейд», ТОВ «Сот плюс», ТОВ «СДТ-СТАЛЬ», ТОВ «Будтех», ТОВ «Електротех» встановлено відсутність можливості для здійснення вказаними контрагентами відповідної господарської діяльності, в зв'язку з чим неможливо встановити зв'язок понесених позивачем витрат з його фінансово-господарською діяльністю.

Крім того, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині господарських операцій з ТОВ «Мирокод» грутувалися на не підтвердженні позивачем документально правомірності понесених витрат за господарськими операціями з вказаним контрагентом.

Крім того, висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині господарських операцій з ТОВ «ТД «ХТЗ Белгород» ґрунтувалися на тому, що позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит за операціями з придбання тракторів у вказаного контрагента у розмірі більшому ніж дохід від їх реалізації, в зв'язку з чим позивачем понесено витрати, які не компенсовані доходом, а тому не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю позивача та мають бути виключені зі складу валових витрат та податкового кредиту.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Хладик-Трейд" (код ЄДРПОУ 34951625) з позивачем укладено договір поставки морозива № 2436 від 19.05.2010 р. (а.с. 223 т. 2).

На виконання вказаного договору позивачем надано рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні.

Сплата отриманого від ТОВ "Хладик-Трейд" товару підтверджується платіжними дорученнями.

Використання морозива здійснювалося позивачем шляхом його реалізації працівникам позивача у їдальні, що підтверджується книгою обліку розрахункових операцій, яка містить Z-звіти.

Також, позивачем укладено договір поставки № 1/1 від 26.01.2011 р. з ТОВ "НТЦ Сінергія" (код ЄДРПОУ 33855229), згідно умов якого ТОВ "НТЦ Сінергія" зобов'язалось поставити, а АТ "ХТЗ" прийняти та сплатити вартість товару.

В підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано специфікацію, рахунок - фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, платіжне доручення.

З ТОВ "Позашляхові машини Україна" (код ЄДРПОУ 36552178) позивачем укладено договір № 26/10 від 26.10.2010 р., згідно умов якого ТОВ "Позашляхові машини Україна" поставляє, а АТ "ХТЗ" приймає та оплачує вартість товару (запчастини та вузли для тракторів).

В підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано специфікацію, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

З ТОВ "ПМК "Укрторгпром" (код ЄДРПОУ 37129027) позивачем укладено договір поставки № 1/01 від 27.01.2011 р., згідно умов якого ТОВ "ПМК "Укрторгпром" зобов'язалось поставити, а АТ "ХТЗ" прийняти та сплатити вартість товару (а.с. 9-11 т. 3).

Виконання умов договору підтверджується специфікацію, рахунком-фактурою, видатковою накладною, податковою накладною, платіжним дорученням.

Матеріали справи свідчать, що ПП "Укрбуд - ПБК 21" (код ЄДРПОУ 33481728) рахунком-фактурою № Б/Н від 11.08.2010 р. надав АТ "ХТЗ" пропозицію щодо купівлі товару (а.с. 6 т. 3). В матеріалах справи наявні видаткова накладна № 1713 від 11.08.2010 р., податкова накладна № 11081 від 11.08.2010 р., платіжне доручення № 4285 від 18.08.2010 р. на загальну суму 347,5 грн. (а.с. 7-8 т. 3).

З ТОВ "Сот Плюс" (код ЄДРПОУ 36015137) позивачем було укладено договір поставки №1/04 від 16.04.2010 р., згідно умов якого ТОВ "Сот Плюс" зобов'язується поставити, а АТ "ХТЗ" прийняти та сплатити вартість товару (сировина для ливарного виробництва) (а.с. 104-106 т. 2).

В підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Між позивачем та ТОВ "СДТ-Сталь" (код ЄДРПОУ 37090550) укладено договір підряду №11/44-01 від 04.01.2011 р., згідно умов якого ТОВ "СДТ-Сталь" зобов'язується виконати демонтаж та різку брухту, а АТ "ХТЗ" зобов'язується надати підряднику об'єкт демонтажу, забезпечити своєчасне фінансування демонтажних робіт, прийняти брухт та сплатити вартість виконаних підрядних робіт. (а.с. 171-174 т. 2).

В підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано акти виконаних підрядних робіт, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів до актів, розрахунки загальновиробничих витрат.

Сплата виконаних підрядних робіт відбулась заліком згідно листа від 07.02.2011 р. ТОВ "СДТ-Сталь" № 98 від 31.01.2011 р.. АТ "ХТЗ" відвантажено лом чорних металів на суму 122 491,04 грн. Операція по заліку зазначена в акті звірки розрахунків за період з 01.01.2011 р. по 29.04.2011 р.

З ТОВ "Будтех" (код ЄДРПОУ 32715267) позивачем укладено договір підряду №73000/08/0001 від 24.03.2008 р. (а.с. 205-209 т. 1).

В підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано акти виконаних підрядних робіт, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів до актів, розрахунки загальновиробничих витрат.

Крім того, з ТОВ "Будтех" укладено договір підряду № 44000/10/0004 від 02.03.2010 р. (а.с. 47-51 т. 2).

В підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано акти виконаних підрядних робіт, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів до актів, розрахунки загальновиробничих витрат.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Арка Компани" щодо придбання бензину. В підтвердження виконання господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Крім того, у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Електротех" щодо придбання товару. В підтвердження виконання господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем надано рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Використання товарно-матеріальних цінностей позивачем у власній господарській діяльності, отриманих від ТОВ «Сот Плюс», ТОВ «Позашляхові машини України», ТОВ «Електротех», ТОВ «Арка Компані», ПП «Укрбуд-ПБК 21», ТОВ «ПМК «Укрторгпром», ТОВ «НТЦ Сінергія» підтверджується роздруківкою з КСУ «ІТ-Предприятие», у якій, зокрема, здійснюється облік, оприбуткування та використання матеріальних ресурсів.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ПМК «Укрторгпром», ПП «Укрбуд-ПБК 21», ТОВ «Електротех», частково від ТОВ «Позашляхові машини України», ТОВ «Хладик-Трейд», ТОВ «Сот Плюс» відбувалося транспортом постачальника, що підтверджується журналами контролю ввозу ТМЦ на АТ «ХТЗ» за спірний період. Транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «НТЦ Сінергія» та частково від ТОВ «Позашляхові машини України» здійснювалося автотранспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами та товаротранспортними накладними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "ХТЗ" у 2009 році на підставі договору від 15.05.2008 № 43/09/112 було придбано у ТОВ "ТД ХТЗ Белгород" (м. Бєлгород) 14 тракторів на загальну суму 5 615 573,24 грн., сума ПДВ 1 123 114,65 грн.

В підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано рахунки-фактури, митні декларації.

В подальшому трактори були реалізовані за контрактом № 43/09/02 від 30.12.2008 р. з ТОВ "ТД ВАТ"ХТЗ" (а.с. 38-45 т. 3), договором № 09-05Б/254 від 11.06.2009 р. з ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізінг" (а.с. 48 - 54 т. 3), договором поставки № 43/10/29 від 29.03.2010 р. з ДП "ГазСпецСервіс" (Покупець) (а.с. 55-59 т. 3), контрактом № 43/09/95 від 21.04.2009 року з ТОВ "ТД ХТЗ Белгород".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договір № 68 від 03.11.2009 р. з ТОВ "Миракод" (код ЄДРПОУ 36369586) (а.с. 146-147 т. 2). Згідно умов договору ТОВ "Миракод" зобов'язалось поставити, а АТ "ХТЗ" прийняти та сплатити вартість товару.

В підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Використання товарно-матеріальних цінностей позивачем у власній господарській діяльності, отриманих від ТОВ «Миракод» підтверджується роздруківкою з КСУ «ІТ-Предприятие», у якій, зокрема, здійснюється облік, оприбуткування та використання матеріальних ресурсів.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність здійснення вище вказаних договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України слугували акти перевірок контрагентів позивача в яких викладено висновки податкового органу про нікчемність договорів, укладених цими контрагентами, в зв'язку з відсутністю у них можливості здійснення відповідної господарської діяльності, та як наслідок, відповідач прийшов до висновку про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за вказаними вище господарськими операціями.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

Крім того, доводи податкового органу про те, що позивачем повинна бути виключена зі складу валових витрат та податкового кредиту сума перевищення доходу отриманого від реалізації тракторів придбаних у ТОВ "ТД ХТЗ Белгород" колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно матеріалів справи, у перевіряємий період позивач мав право займатися такими видами діяльності, зокрема, як оптова торгівля сільськогосподарською технікою.

Згідно приписів п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для формування валових витрат безпосередньою умовою є подальше використання товару у власній господарській діяльності.

За приписами Закону України "Про податок на додану вартість" визначальною умовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є реальність здійснення господарських операцій, що відповідачем не заперечується. Відповідно до п.п. 7.2.7. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Отже, враховуючи факт придбання у ТОВ "ТД ХТЗ Белгород" тракторів та факт їх подальшої реалізації, що підтверджує використання придбаних тракторів у власній господарській діяльності позивача, що є безпосередньою умовою за приписами п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для формування валових витрат, та враховуючи при цьому наявність вантажних митних декларацій, що за приписами п.п. 7.2.7. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є підставою для отримання податкового кредиту, колегія суддів вважає протиправними висновки податкового органу про виключення витрат на придбання тракторів з валових витрат та сум ПДВ, сплачених в ціні товару, з податкового кредиту.

Посилання податкового органу на те, що позивач не мав права на віднесення до витрат та до податкового кредиту витрат та сум ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Мирокод», оскільки на думку податкового органу первинні документи які підтверджують здійснення господарської операції підписані не повноважною особою, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідальною за фінансово-господарську діяльність ТОВ «Миракод» була керівник ОСОБА_3.

Податкові накладні видані позивачу від імені ТОВ «Миракод» підписані ОСОБА_3.

Вироком Ілічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року (а.с.115-118 т.4) ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ч.2 КК України.

Між тим, зі змісту вказаного вироку не вбачається, що протиправні дії ОСОБА_3 щодо документального оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів (робіт, послуг) мали місце також при здійсненні договору, укладеного з позивачем.

Враховуючи наявність первинної документації, доказів оплати в підтвердження виконання спірного договору з ТОВ «Миракод», колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту за договором з вказаним контрагентом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1442/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2013 р.