Постанова

від 07.05.2013 по справі 825/1280/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №825/1280/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді В.В. Падій,

при секретарі О.В. Кондратенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Козелецького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

03.04.2013 Козелецький районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 599,58 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 19.04.2012 по 27.02.2013 перебував у Козелецькому районному центрі зайнятості як безробітний і отримував соціальні послуги та забезпечення у відповідності до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». При цьому, під час розслідування посадовими особами Козелецького районного центру зайнятості страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, у відповідності до пункту 5 частини 2 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», встановлено, що в період перебування на обліку в Козелецькому районному центрі зайнятості як безробітний ОСОБА_1 працював на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ «Союз-Авто» в період з 22.06.2012 по 04.07.2012 про що в центр зайнятості повідомлено не було. Відповідно даних про виконані платежі Козелецьким районним центром зайнятості, загальна сума матеріального забезпечення виплаченого відповідачу з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати його забезпечення становить 599,58 грн. 27.02.2013 директором Чернігівського міського центру зайнятості винесено наказ № 25 «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1». Листом від 27.02.2013 № 04/170 Козелецький районний центр зайнятості звертався до ОСОБА_1 з пропозицією добровільно повернути заборгованість, але до цього часу кошти повернуті не були.

В судове засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та зазначив, що в трудових відносинах з ТОВ «Союз-Авто» не перебував, немає жодного маршрутного листа, який би підтвердив факт перебування відповідача на маршруті, також відсутні будь-які відмітки лікаря чи механіка. Також, відповідач зазначив, що не отримував від ТОВ «Союз-Авто» ні заробітної плати, ні компенсації за невикористану відпустку.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.04.2012 по 05.10.2012 перебував у Козелецькому районному центрі зайнятості як безробітний і отримував соціальні послуги та забезпечення у відповідності до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується довідкою виплаченого матеріального забезпечення від 19.03.2013 №220 (а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з проведеним Козелецьким районним центром зайнятості інформаційним обміном отримано інформацію, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Козелецькому районному центрі зайнятості як безробітний працював на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ «Союз-Авто» в період з 22.06.2012 по 04.07.2012, що підтверджується копіями наказів ТОВ «Союз-Авто» від 22.06.2012 №156-к та від 04.07.2012 №167-к про призначення та про звільнення ОСОБА_1 з посади водія автотранспортних засобів (а.с.10,11).

Відповідно до довідки виплаченого матеріального забезпечення від 19.03.2013 №220 загальна сума матеріального забезпечення виплаченого ОСОБА_1 з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати його забезпечення становить 599,58 грн. (а.с.15).

27.02.2013 директором Козелецького районного центру зайнятості Воробей Г.С. прийнято наказ №25 «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1» (а.с. 13) та листом від 27.02.2013 № 04/170 запропоновано ОСОБА_1 добровільно повернути незаконно отримані кошти (а.с. 14).

Станом на час звернення Козелецького районного центру зайнятості до суду відповідачем сума незаконно отриманою допомоги по безробіттю позивачу повернута не була.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 01.03.1991 року №803-XII «Про зайнятість населення» (далі - Закон №803-XII) (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. №219 (далі - Порядок №219) до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Згідно пункту 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136 (далі - Порядок №307) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Пунктом 6.14. Порядку №307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно статті 36 Закону України від 02.03.2000 №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 20 Порядку №219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

За таких обставин, відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю, оскільки ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Козелецькому районному центрі зайнятості як безробітний працював на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ «Союз-Авто», про що не повідомив центр зайнятості всупереч статті 36 Закону №1533-III, що свідчить про незаконне отримання останнім допомоги по безробіттю.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що останній не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Союз-Авто», оскільки останнім в судовому засіданні підтвердився факт написання ОСОБА_1 заяви про прийняття на роботу на посаду водія автотранспортних засобів та заяви про його звільнення.

За таких обставин, з урахуванням того, що сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 599,58 грн. відповідачем до Козелецького районного центру зайнятості не повернута, доказів повернення відповідачем зазначеної допомоги станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Козелецького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а незаконно отримана допомога по безробіттю стягненню на користь Козелецького районного центру зайнятості.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Козелецького районного центру зайнятості - задовольнити повністю

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Козелецького районного центру зайнятості (р\р 37173300901163 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 21399561) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 599,58 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 58 коп.

Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.

Суддя: В.В. Падій