Рішення

від 22.04.2013 по справі 919/260/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року справа № 919/260/13-г

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі

(пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008),

Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості

(вул. Курчатова, 7, м. Севастополь, 99015)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант"

(пр. Ген.Острякова, 70, м. Севастополь, 99029)

про стягнення 84427,09 грн, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди ,

за участю представників сторін:

позивача (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м.Севастополі) - Панна О.О., довіреність № 4 від 09.01.2013;

позивача (Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості) - Пешехонов А.С., довіреність № 01/24-288 від 28.02.2013;

відповідача - Терещенко А.С., довіреність б/н від 01.03.2013;

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі та Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості звернулися до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" про розірвання договору оренди №1222 від 03.10.2011, зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі 29777,44 грн, з яких: 24877,47 грн - основний борг, 2010,64 грн - пеня, 2487,75 - штраф, 401,58 грн - 3% річних, а також на користь Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості 29777,44 грн, з яких: 24877,47 грн - основний борг, 2010,64 грн - пеня, 2487,75 - штраф, 401,58 грн - 3% річних.

Позовні вимоги з посиланням на статті 230, 232, 285 Господарського кодексу України, статті 526, 549, 625, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України та положення статей 18, 19, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1222 від 03.10.2011, у зв'язку з чим позивач просить розірвати вказаний договір та повернути об'єкт оренди.

Ухвалою від 04.03.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, призначений розгляд справи у судовому засіданні.

В ході судового розгляду представник позивача, Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся із заявою про збільшення позовних вимог, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" на його користь 35839,03 грн, з яких: 29749,12 грн - основний борг, 2598,03 грн - пеня, 2974,91 грн - штраф, 516,97 грн - 3% річних (вх. №2495/13 від 18.03.2013) (арк.с.34-35).

04.04.2013 представник позивача, Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся із заявою про збільшення позовних вимог, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" на його користь 48588,00 грн, з яких: 42154,64 грн - основний борг, 3565,96 грн - пеня, 2107,73 грн - штраф, 712,71 грн - 3% річних (вх. №3228/13 від0 4.04.2013) (арк.с.68).

Частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З урахуванням викладеного, заяви позивачів про збільшення розміру позовних вимог прийняті судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у ході розгляду справи судом оголошувалися перерви у судовому засіданні в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, а саме: з 04.04.2013 до 22.04.2013, з 22.04.2013 о 16-15 до 22.04.2013 о 17-30.

Представники позивача у судовому засіданні, яке відбулося 04.04.2013, вимоги позовної заяви, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, підтримали повністю та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимогу визнав, заявив усне клопотання про розстрочки виконання рішення суду, але відповідної письмової заяви суду не надав.

У судове засідання 22.04.2013, продовжене після перерви, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та своєчасно.

Представникам сторін в судовому засіданні, яке відбулося 04.04.2013, роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до держаної власності №1222 (далі - Договір) (арк.с.16-18), відповідно до пункту 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар - приймає в термінове платне користування об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення площею 445,6 кв.м (далі - майно) першого поверху учбового корпусу Севастопольського національного університету ядерної енергетики і промисловості (реєстровий номер корпусу 33729375.1.АААЖЖИ668), розташоване за адресою: м.Севастополь, вул. Курчатова, 7, вартість об'єкту нерухомого майна визначена згідно зі звітом про оцінку на 01.10.2010 і становить без урахування ПДВ 527030,00 грн; вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 287,4 кв.м (далі - майно) цокольного поверху в будівлі гуртожитку №1 літ. «В», (реєстровий номер будівлі літ. «В» 33729375.1.АААЖЖИ668), які розташовані за адресою: м.Севастополь, вул. Курчатова, 7, вартість об'єкту нерухомого майна визначена згідно зі звітом про оцінку на 01.11.2010 і становить 428 344,00 грн.

Майно перебуває на балансі Севастопольського національного університету ядерної енергетики і промисловості (далі - балансоутримувач).

Згідно з пунктом 1.2 Договору майно передається в оренду з метою: нежитлові приміщення першого поверху учбового корпусу Севастопольського національного університету ядерної енергетики і промисловості площею 445,6 кв.м. - для організації харчування і обслуговування студентів, курсантів і персоналу університету; вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 287,4 кв.м в будівлі гуртожитку №1 літ. «В», - з метою організації магазину продовольчих товарів з продажем підакцизної групи товарів площею 77.4 кв.м, та кафетерію без продажу підакцизної групи товарів площею 210 кв.м.

Стан майна на момент укладання Договору визначається в акті приймання-передачі за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі орендованого державного майна з боку сторони, яка передає майно, підписується як орендодавцем, так і балансоутримувачем майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 Договору).

05.04.2012 між сторонами укладено додаткову угоду №1/208 до Договору (далі - Додаткова угода) (арк.с.21), відповідно до пункт 1 якої, пункт 1.2 Договору доповнено текстом наступного змісту: «Майно передається в оренду з метою: нежитлові приміщення першого поверху учбового корпусу Севастопольського національного університету ядерної енергетики і промисловості площею 445,6 кв.м. - для організації харчування і обслуговування студентів, курсантів і персоналу університету; вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 287,4 кв.м в будівлі гуртожитку №1 літ. «В», - з метою організації магазину продовольчих товарів без продажу підакцизної групи площею 77.4 кв.м, та кафетерію без продажу підакцизної групи товарів площею 210 кв.м».

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - методика), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди - червень 2011 року - 5969,43 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 Договору).

Пунктом 2 Додаткової угоди від 05.04.2012 пункт 3.1 Договору доповнено наступним змістом: «Орендна плата визначається на підставі Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - методика), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна з 31.03.2012 становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) лютий 2012 року - 4893,75 грн».

Розмір орендної плати, установлений даною Додатковою угодою, підлягає сплаті з 31.03.2012 (пункт 3 Додаткової угоди).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно, при цьому її розмір визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.6 Договору орендна плата перераховується в державний бюджет і балансоутримувачу в співвідношенні 50 % на 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що випливає за звітним.

Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому ніж орендна плата за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди та становить 5969,43 грн (пункт 3.10 Договору).

У пункті 5.3 Договору зазначено, що орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати оренду плату.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Даний договір укладено строком на 2 роки 364 дні, з 03.10.2011 по 01.10.2014 включно (пункт 10.1 Договору).

Актом приймання-передачі від 03.10.2011, орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди (арк.с.20).

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за зазначеним Договором належним чином не виконував, в нього утворилась заборгованість з орендної плати перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі за період з 01.03.2012 по 12.03.2013 у розмірі 29749,12 грн та перед Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості за період з 01.01.2012 по 01.04.2013 у розмірі 42154,64 грн, що і стало підставою для звернення позивачів із даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі та вимоги Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди)

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що відповідач вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати визнав, а докази погашення ним наявної заборгованості у матеріалах справи відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" заборгованості по орендній платі перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі за період з 01.03.2012 по 12.03.2013 у розмірі 29749,12 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості про стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2012 по 01.04.2013 у розмірі 42154,64 грн, то вони підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

З наданого позивачем, Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості, розрахунку позовних вимог, акту звірення взаєморозрахунків з відповідачем за період з 01.01.2012 по 01.04.2013 (арк.с.65) вбачається, що ним до складу орендної плати включені нарахування за перерахунок податку на землю, а саме: 11.10.2012 на суму 1420,32 грн та 20.11.2012 на суму -552,60 грн, в той час як умовами укладеного між сторонами Договору оплата відповідачем податку на землю не передбачена.

Крім того, з пояснень представника Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості вбачається, що ним було здійснено нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" податку на додану вартість (ПДВ) з наданих послуг оренди за Договором, що відповідає пункту 3.2 Договору, яким передбачено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2012 по 01.04.2013 у розмірі 42154,64 грн підлягають задоволенню частково на суму 41286,92 грн. (42154,64 грн - 1420,32 грн. - (-552,60 грн)).

Позивачі також просить стягнути з відповідача пеню, а саме: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі за період з 16.01.2012 по 12.03.2013 у розмірі 2598,03 грн та Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості за період з 15.02.2012 по 01.04.2013 у розмірі 3565,96 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені за несвоєчасну або не в повному обсязі перераховану орендну плату припиняється через один рік від дня, коли орендна плата повинна була бути сплачена.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірені та визнані невірними надані позивачами розрахунки пені у розмірі, оскільки вони складені з невірним визначенням початку періоду, з якого відбувається нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, крім того Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості не враховані здійсненні відповідачем оплати.

Строк та порядок нарахування штрафних санкцій визначені частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, якою встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частина перша статті 251 Цивільного кодексу України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною п'ятою статті 254 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день , що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11.12.2012 по справам №10/065-11, №15/046-11).

З матеріалів справи вбачається, що умовами пункту 3.7 Договору сторони передбачили, що нарахування пені за несвоєчасну або не в повному обсязі перераховану орендну плату припиняється через один рік від дня, коли орендна плата повинна була бути сплачена , але позивачами не були враховані положення статей 251, 253, 254 Цивільного кодексу України щодо визначення строку, який є початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.

Розрахунок пені повинен здійснюватися за формулою: Пеня = Сума боргу (грн..) х Подвійна облікова ставка НБУ (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році /100, з урахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, статей 251, 253, 254 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умов пункту 3.7 Договору, в межах позовних вимог та з використанням наступних даних:

- Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простр.Розмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 3133,46 17.01.2012 - 02.02.2012 17 7.7500 % 0.042 %* 22,56 2951,77 16.02.2012 - 22.03.2012 36 7.7500 % 0.042 %* 45,00 2951,77 23.03.2012 - 09.10.2012 201 7.5000 % 0.041 %* 243,16 2957,68 16.03.2012 - 22.03.2012 7 7.7500 % 0.042 %* 8,77 2957,68 23.03.2012 - 09.10.2012 201 7.5000 % 0.041 %* 243,64 5,91 10.10.2012 - 12.03.2013 154 7.5000 % 0.041 %* 0,37 2950,02 16.04.2012 - 12.03.2013 331 7.5000 % 0.041 %* 400,19 2454,22 16.05.2012 - 12.03.2013 301 7.5000 % 0.041 %* 302,75 2446,85 16.06.2012 - 12.03.2013 270 7.5000 % 0.041 %* 270,76 2439,51 17.07.2012 - 12.03.2013 239 7.5000 % 0.041 %* 238,95 2434,63 16.08.2012 - 12.03.2013 209 7.5000 % 0.041 %* 208,54 2427,33 18.09.2012 - 12.03.2013 176 7.5000 % 0.041 %* 175,09 2429,75 16.10.2012 - 12.03.2013 148 7.5000 % 0.041 %* 147,38 2429,75 16.11.2012 - 12.03.2013 117 7.5000 % 0.041 %* 116,51 2427,32 18.12.2012 - 12.03.2013 85 7.5000 % 0.041 %* 84,56 2432,18 16.01.2013 - 12.03.2013 56 7.5000 % 0.041 %* 55,97 2437,04 16.02.2013 - 12.03.2013 25 7.5000 % 0.041 %* 25,04 Всього: 2589,24

- Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простр.Розмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 3987,27 16.02.2012 - 22.03.2012 36 7.7500 % 0.042 %* 60,79 3987,27 23.03.2012 - 12.04.2012 21 7.5000 % 0.041 %* 34,32 3996,78 16.03.2012 - 22.03.2012 7 7.7500 % 0.042 %* 11,85 3996,78 23.03.2012 - 12.04.2012 21 7.5000 % 0.041 %* 34,40 3987,27 13.04.2012 - 03.10.2012 174 7.5000 % 0.041 %* 284,34 4004,51 16.04.2012 - 03.10.2012 171 7.5000 % 0.041 %* 280,64 1962,61 04.10.2012 - 01.04.2013 180 7.5000 % 0.041 %* 144,78 3566,81 16.05.2012 - 01.04.2013 321 7.5000 % 0.041 %* 469,24 3566,81 16.06.2012 - 01.04.2013 290 7.5000 % 0.041 %* 423,92 3556,5 17.07.2012 - 01.04.2013 259 7.5000 % 0.041 %* 377,51 3546,22 16.08.2012 - 01.04.2013 229 7.5000 % 0.041 %* 332,82 3532,56 16.11.2012 - 01.04.2013 137 7.5000 % 0.041 %* 198,34 3619,15 18.12.2012 - 01.04.2013 105 7.5000 % 0.041 %* 155,74 3615,79 16.01.2013 - 01.04.2013 76 7.5000 % 0.041 %* 112,93 3622,55 16.02.2013 - 01.04.2013 45 7.5000 % 0.041 %* 66,99 3629,36 16.03.2013 - 01.04.2013 17 7.5000 % 0.041 %* 25,36 Всього: 3013,97

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі про стягнення пені за період з 16.01.2012 по 12.03.2013 у розмірі 2598,03 грн підлягають задоволенню частково на суму 2589,24 грн, а вимоги Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості про стягнення пені за період з 15.02.2012 по 01.04.2013 у розмірі 3565,96 грн. - на суму 3013,97 грн.

Крім того, позивачі просять стягнути з відповідача 3% річних, а саме: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі за період з 16.01.2012 по 12.03.2013 у розмірі 516,97 грн та Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості за період з 15.02.2012 по 01.04.2013 у розмірі 712,71 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачами розрахунки 3% річних та визнав їх невірними, оскільки вони також складені з невірним визначенням початку періоду, з якого відбувається нарахування 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, тобто без урахуванням положень статей 251, 253, 254 Цивільного кодексу України, а також без врахування Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості здійсненних відповідачем оплат.

Розрахунок 3% річних повинен здійснюватися за формулою: 3% річних = Сума боргу (грн.) х 3 (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році / 100, в межах позовних вимог та з використанням наступних даних:

- Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 3987,27 16.02.2012 - 12.04.2012 57 3% 18,68 3996,78 16.03.2012 - 12.04.2012 28 3% 9,2 3987,27 13.04.2012 - 03.10.2012 174 3% 57,02 4004,51 16.04.2012 - 03.10.2012 171 3% 56,28 1962,61 04.10.2012 - 01.04.2013 180 3% 29,04 3566,81 16.05.2012 - 01.04.2013 321 3% 94,11 3566,81 16.06.2012 - 01.04.2013 290 3% 85,02 3556,5 17.07.2012 - 01.04.2013 259 3% 75,71 3546,22 16.08.2012 - 01.04.2013 229 3% 66,75 3532,56 16.11.2012 - 01.04.2013 137 3% 39,78 3619,15 18.12.2012 - 01.04.2013 105 3% 31,23 3615,79 16.01.2013 - 01.04.2013 76 3% 22,59 3622,55 16.02.2013 - 01.04.2013 45 3% 13,4 3629,36 16.03.2013 - 01.04.2013 17 3% 5,07 Всього: 603,88

Проте, здійснивши розрахунок 3% річних на заборгованість відповідача перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі, судом встановлено, що він перевищує суму 3% річних, заявлену цим позивачем до стягнення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі про стягнення 3% річних за період з 16.01.2012 по 12.03.2013 у розмірі 516,97 грн підлягають задоволенню повністю, а вимоги Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості про стягнення пені за період з 15.02.2012 по 01.04.2013 у розмірі 712,71 грн підлягають задоволенню частково на суму 603,88 грн.

Також позивачі просять стягнути з відповідача штраф за порушення зобов'язань за договором, а саме: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі у розмірі 2974,91 грн та Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості у розмірі 2107,73 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Частиною другою статті 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що у разі, якщо заборгованість з орендної плати становить не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості у співвідношенні визначеному в пункті 3.6 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови договору стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати, у зв'язку з чим перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі за період з 01.03.2012 по 12.03.2013 утворилась заборгованість в сумі 29749,12 грн, а перед Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості за період з 01.01.2012 по 01.04.2013 утворилась заборгованість в сумі 41286,92 грн.

Перевіривши здійснений Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу 10% в сумі 2974,91 грн. підлягають задоволенню.

Проте, перевіривши здійснений Севастопольським національним університетом ядерної енергії та промисловості розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він не вірний, оскільки складений з невірним визначенням боргу з орендній плати, однак, суд, розглядаючи зазначені вимоги у межах заявлених, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню повністю на суму 2107,73 грн.

Отже, враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополя підлягає стягненню 35830,24 грн, з яких: 29749,12 грн - заборгованість з орендній плати за договором, 2589,24 грн - пеня, 516,97 грн - 3% річних, 2974,91 грн - штраф, а на користь Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості підлягає стягненню 47012,50 грн, з яких: 41286,92 грн - заборгованість з орендній плати за договором, 3013,97 грн - пеня, 603,88 грн - 3% річних, 2107,73 грн - штраф.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків щодо оплати за користування орендованим майном протягом тривалого часу, позивачі вимагають розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до держаної власності №1222 від 03.10.2011 та зобов'язання відповідача повернути Севастопольському національному університету ядерної енергії та промисловості орендовані приміщення.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

З матеріалів справи вбачається, що листом за вих.№11-03-02241 від 26.06.2012 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі звернулося до відповідача із вимогою щодо розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до держаної власності №1222 від 03.10.2011, у зв'язку із невиконанням орендатором умов договору (арк.с.23-24).

Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до пункту 10.3 Договору зміни до умов договору, або його розірвання допускається за взаємної згоди сторін і узгодження балансоутримувача.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас, орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 Цивільного кодексу України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Згідно з пунктом 13 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/237 від 25.05.2000 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Однак на вимогу однієї із сторін цей договір може бути достроково розірвано за погодженням сторін, а за наявності спору - за рішенням господарського суду.

Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону або договором оренди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідності із Законом України "Про оренду державного та комунального майна", невиконання відповідачем обов'язку щодо своєчасного внесення орендної плати є достатньою підставою для розірвання договору.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополя про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1222 від 03.10.2011 такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у випадку розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди.

Отже, вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополя про зобов'язання відповідача звільнити та повернути Севастопольському національному університету ядерної енергії та промисловості об'єкт оренди - нежитлове приміщення площею 445,6 кв.м першого поверху учбового корпусу Севастопольського національного університету ядерної енергетики і промисловості, (реєстровий номер корпусу 33729375.1.АААЖЖИ668), розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Курчатова, 7, та вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 287,4 кв.м цокольного поверху в будівлі гуртожитку №1 літ. «В», (реєстровий номер будівлі літ. «В» 33729375.1.АААЖЖИ668), яка, розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Курчатова, 7, є такими, що підлягають задоволенню.

Усне клопотання представника відповідача, заявлене ним у ході судового засідання, яке відбулося 04.04.2013, про розстрочку виконання рішення суду, судом залишено без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Із зазначеного вбачається, що Господарський процесуальний кодекс України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

У пункті 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 (далі - Постанова Пленуму) визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до пункту 7.2 Постанови Пленуму підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Враховуючи, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, слід враховувати закріплені в нормах матеріального права допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на то мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, позбавляє кредитора можливості захистити свої права.

Слід зазначити, що питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, суд повинен досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення зазначеного, відповідачем не надано належних та допустимих доказів існування обставин, які ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

За таких обставин, заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду, задоволенню не підлягає.

Оскільки діюче законодавство не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним з кількох позивачів у справі, витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача на користь Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості, пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" (пр. Ген. Острякова, 70, м. Севастополь, 99029, код ЄДРПОУ 20723700, відомості про рахунки в установах банку відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008, код ЄДРПОУ 20677058, р/р 31114089800008 в ГУ ДКСУ у Нахімовському районі м.Севастополі, МФО 824509, ОКПО 24035606, одержувач - державний бюджет Нахімовського району м. Севастополя) заборгованість у розмірі 35830,24 грн, з яких: 29749,12 грн - заборгованість з орендної плати за договором, 2589,24 грн - пеня, 516,97 грн - 3% річних, 2974,91 грн - штраф.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" (пр. Ген. Острякова, 70, м. Севастополь, 99029, код ЄДРПОУ 20723700, відомості про рахунки в установах банку відсутні) на користь Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості (вул. Курчатова, 7, м. Севастополь, 99015, код ЄДРПОУ 33729375, р/р 35226013000791 у ГУ ДКСУ м. Севастополя, МФО 824509) заборгованість у розмірі 47012,50 грн , з яких: 41286,92 грн - заборгованість з орендної плати за договором, 3013,97 грн - пеня, 603,88 грн - 3% річних, 2107,73 грн - штраф, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2835,21 грн.

4. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до держаної власності №1222 від 03.10.2011, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант".

5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Варіант" (пр. Ген. Острякова, 70, м. Севастополь, 99029, код ЄДРПОУ 20723700, відомості про рахунки в установах банку відсутні) звільнити нежитлове приміщення площею 445,6 кв.м першого поверху учбового корпусу Севастопольського національного університету ядерної енергетики і промисловості, (реєстровий номер корпусу 33729375.1.АААЖЖИ668), розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Курчатова, 7 і вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 287,4 кв.м цокольного поверху в будівлі гуртожитку №1 літ. «В», (реєстровий номер будівлі літ. «В» 33729375.1.АААЖЖИ668), які, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Курчатова, 7 та передати їх по акту прийому-передачі Севастопольському національному університету ядерної енергії та промисловості (вул. Курчатова, 7, м. Севастополь, 99015, код ЄДРПОУ 33729375, р/р 35226013000791 у ГУ ДКСУ м.Севастополя, МФО 824509).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 27.04.2013.

Суддя О.О.Єфременко