Рішення

від 30.04.2013 по справі 914/948/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.13 Справа№ 914/948/13-г

за позовною заявою: прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вдача», м.Львів

про стягнення 4169,57грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Якімець Б.Ю.

Представники:

від прокуратури: Телюк Г.В.

від позивача: Магарський М.З. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено прокурором Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вдача», м.Львів про стягнення 4169,57грн., з яких 3970,62грн. боргу та 198,95грн. пені.

Ухвалою суду від 11.03.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.03.2013р. Ухвалою суду від 26.03.2013р. розгляд справи відкладено на 15.04.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 15.04.2013р. розгляд справи відкладено на 30.04.2013р. у зв'язку з неявкою сторін.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх права згідно ст.ст.20, 22, 29 ГПК України.

У судовому засіданні 30.04.2013р. прокурор та представник позивача позов підтримали повністю з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердили, зокрема, що між Департаментом економічної політики Львівської міської ради - Робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, Комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» та відповідачем - ТзОВ «Вдача», укладено договір №187 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, на виконання якого відповідачу надано у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначені в виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами у межах м.Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати згідно умов договору в період з 01.05.2010р. по 31.01.2011р. виникла заборгованість перед позивачем, яка на момент подання позову до суду становила 3970,62грн. Також позивач просить стягнути пеню в розмірі 198,95грн., нараховану відповідно до умов договору.

Представник відповідача в судове засідання 15.04.2013р. повторно не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, поважності причин суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, а саме, на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме - м.Львів, вул.Любінська, буд.101-Б, кв.10 надіслано копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи. Проте, надіслана кореспонденція знаходиться в матеріалах справи, повернута суду підприємством зв'язку з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Департаментом економічної політики Львівської міської ради - Робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами (робочий орган за договором), Комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» (позивач по справі, оператор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вдача» (відповідач по справі, розповсюджувач за договором) 01.02.2013р. укладено договір №187 на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, який набрав чинності з моменту його підписання та діє до 01.02.2015р.

На виконання договірних зобов'язань, на підставі рішення виконкому Львівської міської ради від 07.04.2006р. №524 товариству з обмеженою відповідальністю «Вдача» Львівською міською радою видано дозвіл №4-06-04-102 від 13.04.2006р. на розміщення зовнішньої реклами за адресою місць розташування спеціальної конструкції зовнішньої реклами: м.Львів, пр.Чорновола (парна сторона, навпроти №95) та надано у тимчасове платне користування такі місця за адресою, визначеною у вказаному дозволі.

КП «Адміністративно-технічне управління» повторно надіслано відповідачу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких знаходяться в матеріалах справи, а саме акти №ОУ-0000068 від 31.01.2011р., №ОУ-0000068 від 31.12.2010р., №ОУ-0000104 від 30.11.2010р., №ОУ-0000005 від 29.10.2010р., №ОУ-0000013 від 30.09.2010р., №ОУ-0000109 від 31.08.2010р., №ОУ-0000078 від 30.07.2010р., №ОУ-0000079 від 30.06.2010р. та №ОУ-0000075 від 31.05.2010р., та надано термін для їх повернення до 25.04.2013р. На момент вирішення спору вказані акти позивачу не повернуті. Загальна вартість робіт (послуг) за цими актами становить 5263,65грн.

Внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань по оплаті в повному обсязі, у нього утворилась заборгованість перед позивачем за період з 30.05.2010р. по 31.01.2011р., яка на момент подачі позову до суду становила 3970,62грн. що відображено у довідці КП «Адміністративно-технічне управління» №2410-02-1586 від 28.02.013р.

Відповідно до п.3.2.1 договору, робочий орган зобов'язується надавати розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни, визначеними у виданих дозволах на розміщення зовнішньої реклами в межах м.Львова, згідно з Правилами розміщення зовнішньої реклами у м.Львові.

Згідно з п.3.6.8 договору, розпоряджувач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати плату за тимчасове користування місцями з дати встановлення пріоритету або дозволу на розміщення зовнішньої реклами за діючими на день сплати тарифами, визначеними Порядком надання розповсюджувачам зовнішньої реклами у тимчасове користування місць, що перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій, а п.4.5 договору передбачено, що розповсюджувач здійснює оператору оплату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій щомісячно до 25 числа місяця за тарифними ставками, вказаними у додатку до цього договору. Підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами на поточний рахунок оператора плати за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу є, відповідно до п.4.2 договору, цей договір з додатками до нього.

Як визначено п.4.10 договору, розповсюджувач не звільняється від плати за тимчасове користування місцями при відсутності на них рекламного засобу, дозвіл на розміщення якого виданий у встановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що дозвіл на розміщення зовнішньої реклами №4-06-04-102 діє до 13.04.2011р.

За невчасне внесення плати за користування місцем для розміщення рекламного засобу (або внесення не у повному обсязі), п.5.3 договору встановлено, що розповсюджувач сплачує оператору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договором, а саме п.5.12, визначено, що термін позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим договором складає 3 роки. Сторони у п.5.13 договору дійшли взаємної згоди, що нарахування штрафів та пені за цим договором не припиняється з закінченням 6-місячного терміну з момену виникнення підстав для їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене позивач просить стягнути з відповідача 3970,62грн. основного боргу та 198,95грн. пені, нарахованої відповідно до умов договору.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначено ст.256 та ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

У ч.1 ст.259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вдача» (м.Львів, вул.Любінська, буд.101 Б, кв.10, код ЄДРПОУ 23882391) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (м.Львів, вул.Сахарова, 42, код ЄДРПОУ 13804591) 3970,62грн. основного боргу та 198,95грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вдача» (м.Львів, вул.Любінська, буд.101 Б, кв.10, код ЄДРПОУ 23882391) в доход державного бюджету 1720,50грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 07.05.2013р.

Суддя Щигельська О.І.