Рішення

від 09.04.2013 по справі 911/705/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. справа №911/705/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консерви», Київська обл., смт. Макарів

про звернення стягнення на заставлене майно

за участю представників:

від позивача: Ільченко К.А. (довіреність №77 від 02.03.2012р.)

від відповідача: Королецька В.А. (довіреність б/н від 25.07.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.02.2013р. Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» (далі-ПАТ «Український професійний банк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консерви» (далі-ТОВ «Консерви»/відповідач) про звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.01.2009р. для погашення 35 588 920,55 грн. заборгованості відповідача за договором №4 від 23.01.2009р., з яких: 35 000 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 586 849,32 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та 2 071,23 грн. пені.

У відповідності до наданих суду пояснень, відповідач позов визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2013р. порушено провадження у справі №911/705/13-г та призначено справу до розгляду на 19.03.2013р.

14.03.2013р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив розмір заявленої до стягнення заборгованості до 35 034 520,55 грн., з яких: 35 000 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту та 34 520,55 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судових засіданнях 19.03.2013р. та 02.04.2013р. оголошувалась перерва до 02.04.2013р. та 09.04.2013р. відповідно.

09.04.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відмову від вимоги про звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання за позивачем права власності на предмети іпотеки за іпотечним договором від 23.01.2009р. для погашення 2 071,23 грн. пені, нарахованої за договором №4 від 23.01.2009р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2009р. між ВАТ «Український професійний банк», яке в подальшому було перейменовано на ПАТ «Український професійний банк» (далі-банк) та ТОВ «Консерви» (далі-позичальник) укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії №4 (далі-Кредитний договір).

Пунктами 1.1 (в редакціях додаткових договорів про внесення змін від 31.08.2011р., 24.01.2013р.), 1.2 Договору передбачено, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відкличну кредитну лінію в межах суми 35 000 000,00 грн. терміном до 22.02.2013р.

Зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з дати укладання сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких додаткових договорах.

17.02.2010р. та 31.10.2011р. сторонами укладено додаткові договори до Договору, відповідно до яких банк надає позичальнику кредит в сумі 23 200 000,00 грн. та 11 800 000,00 грн. терміном до 22.02.2013р. зі сплатою 18% річних.

Крім того, 23.01.2009р. між ВАТ «Український професійний банк», яке в подальшому було перейменовано на ПАТ «Український професійний банк» (далі-іпотекодержатель) та ТОВ «Консерви» (далі-іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання договору про відкриття траншевої кредитної лінії №4, іпотекодавець надав в іпотеку наступне майно:

- земельну ділянку площею 5,322 га, кадастровий номер 3222789200:03:034:0028, що розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Ясногородська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва;

- земельну ділянку площею 4,331 га, кадастровий номер 3222789200:03:022:0018, що розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Ясногородська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва;

- земельну ділянку площею 3,3482 га, кадастровий номер 3222789200:02:015:0051, що розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Ясногородська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва;

- земельну ділянку площею 2,7233 га, кадастровий номер 3222789200:03:017:0035, що розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Ясногородська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва;

- земельну ділянку площею 4,602 га, кадастровий номер 3222789200:03:022:0019, що розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Ясногородська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва. Вказаний договір посвідчено 23.01.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л за реєстровим №420.

Судом встановлено, що банк свої обов'язки за Кредитним договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов Кредитного договору та на підставі заяв відповідача, банк надав останньому кредит у сумі 35 000 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами №8234334 від 17.02.2010р. на суму 23 200 000,00 грн., №12263178 від 31.10.2011р. на суму 11 800 000,00 грн.

Про належне виконання банком своїх зобов'язань за Кредитним договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов Кредитного договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за Кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту, а саме до 22.02.2013р., та сплаті процентів за користування кредитом протягом лютого 2013р. належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 35 034 520,55 грн. сукупної заборгованості.

Факт сплати відповідачем процентів за користування кредитом протягом попереднього періоду, а саме, протягом лютого 2010р.-частково лютого 2013р. підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з відсоткових рахунків відповідача за спірний період.

З метою досудового врегулювання даного спору, 01.02.2013р. позивачем було надіслано відповідачу лист №01-10/322 з нагадуванням про закінчення 22.02.2013р. строку користування наданих за Кредитним договором кредитних ресурсів та про наявність в останнього обов'язку по поверненню отриманого кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначений лист не відповів, свої зобов'язання за Кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитом не виконав, позивач просить суд звернути стягнення на заставлене за іпотечним договором від 23.01.2009р. майно для погашення 35 034 520,55 грн. сукупної заборгованості відповідача за Кредитним договором, з яких: 35 000 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту та 34 520,55 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом лютого 2013р.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 1054, 1049, 1050, 1048, 530 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.1, 1.1 (в редакціях додаткових договорів про внесення змін від 31.08.2011р., 24.01.2013р.), 7.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути одержані кредитні ресурси в строк у відповідності до умов, викладених у відповідних додаткових договорах, які є невід'ємними частинами цього договору, та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичкові рахунки та рахунки нарахованих процентів відповідно до строків, встановлених додатковими договорами.

Банк зобов'язується відкрити позичальнику відкличну кредитну лінію в межах суми 35 000 000,00 грн. терміном до 22.02.2013р.

Сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється позичальником щомісячно в період з 25 числа по останній робочий день місяця та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше строку, обумовленого в кожному додатковому договорі, на рахунок нарахованих процентів.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що станом на день прийняття рішення відповідач суму отриманого кредиту не повернув, проценти за користування кредитом протягом спірного періоду сплатив частково, а також те, що розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем у повному обсязі, суд дійшов висновку про доведеність позивачем наявності у відповідача 35 034 520,55 грн. сукупної заборгованості за Кредитним договором, з яких: 35 000 000,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту та 34 520,55 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом лютого 2013р.

Водночас, приписами статей 1, 3, 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Статтями 1, 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У відповідності до статей 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктами 16.5.1, 22, 25, 11 Іпотечного договору від 23.01.2009р. передбачено, що з метою задоволення своїх вимог іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання строків виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено, зокрема, за рішенням суду.

У разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Сторони погоджуються з тим, що оціночна вартість предмета іпотеки, зазначена в цьому договорі, є приблизною вартістю предмета іпотеки на момент передачі його у іпотеку. Реалізація предмета іпотеки в будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально складуться на ринку нерухомості на момент його реалізації.

У відповідності до висновків про експертну грошову оцінку земельних ділянок, які є предметом Іпотечного договору, складених ТОВ «Українська експертна група», яке діє на підставі сертифікату Фонду державного майна України №9665/10 від 11.06.2010р., сукупна ринкова вартість заставленого майна становить 35 029 161,00 грн. Копії зазначених висновків містяться в матеріалах справи.

У відповідності до наданих суду пояснень, відповідач погоджується із визначеною ринковою вартістю заставленого майна у повному обсязі.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за Кредитним договором і враховуючи передбачене право іпотекодержателя (позивача) на задоволення своїх вимог за Кредитним договором за рахунок заставленого майна, суд дійшов висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на заставлене майно, яке є предметом іпотечного договору від 23.01.2009р. сукупною ринковою вартістю 35 029 161,00 грн. шляхом визнання права власності на таке майно для погашення заборгованості відповідача по сплаті кредиту та процентів за Кредитним договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011р. у справі №3-139гс11 та постанові Вищого господарського суду України від 28.11.2012р. у справі №16/5026/479/2012.

Крім того, 09.04.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про відмову від вимоги про звернення стягнення на заставлене майно шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором для погашення 2 071,23 грн. пені, нарахованої внаслідок неналежного виконання відповідачем Кредитного договору. Зазначена заява підписана представником позивача - Ільченко К.А., яка діє на підставі довіреності №77 від 02.03.2012р.

Приписами статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що відмова позивача від позовних вимог у даній справі в частині стягнення з відповідача 2 71,23 грн. пені не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття зазначеної відмови позивача та припинення провадженні у даній справі в частині зазначених позовних вимог в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

Судом роз'яснено позивачу наслідки відмови від позову.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 1048, 1049, 1050, Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 15, ідентифікаційний код 19019775) право власності на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Консерви» (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Леніна, 59Б, ідентифікаційний код 30160935) майно:

- земельну ділянку площею 5,322 га, кадастровий номер 3222789200:03:034:0028, що розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Ясногородська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва;

- земельну ділянку площею 4,331 га, кадастровий номер 3222789200:03:022:0018, що розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Ясногородська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва;

- земельну ділянку площею 3,3482 га, кадастровий номер 3222789200:02:015:0051, що розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Ясногородська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва;

- земельну ділянку площею 2,7233 га, кадастровий номер 3222789200:03:017:0035, що розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Ясногородська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва;

- земельну ділянку площею 4,602 га, кадастровий номер 3222789200:03:022:0019, що розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Ясногородська сільська рада. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення індивідуального садівництва.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консерви» (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Леніна, 59Б, ідентифікаційний код 30160935) на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 15, ідентифікаційний код 19019775) 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

4. Прийняти заяву Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про відмову від позовних вимог про визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки для погашення 2 071,23 грн. пені.

5. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки для погашення 2 071,23 грн. пені.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено 10.04.2013р.

Суддя В.А. Ярема