Постанова

від 30.04.2013 по справі 812/3802/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2013 року Справа № 812/3802/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Ткаченко О.О. (довіреність від 04.09.2012 № 12672/09),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Дочірнього підприємства «Луганськстальконструкція» Акціонерного товариства закритого типу «Донбасстальконструкція» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 871,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2013 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Луганськстальконструкція» Акціонерного товариства закритого типу «Донбасстальконструкція» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 871,21 грн., в обґрунтування якого наступне. ДП «Луганськстальконструкція» АТЗТ «Донбасстальконструкція» зареєстровано як платник внесків в управлінні ПФУ в Ленінському районі м. Луганська з 24.10.2000, реєстраційний № 05-0457. Станом на 01.04.2013 за відповідачем існує заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 871,21 грн.

Згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, №2464-VІ - суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058. П. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до пенсійного фонду України.

Відповідно до звітів наданих підприємством за червень - серпень 2006 року сплаті підлягали внески у розмірі 268,47 грн. У рахунок погашення заборгованості підприємством сплачено 230,55 грн. Станом на 01.04.2013 залишається невідшкодованою заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 37,92 грн.

За несвоєчасну сплату страхових внесків позивачем було прийнято рішення від 31.08.2006 № 435 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасну сплату) страхових внесків за період з 20.07.2005 по 21.08.2006 на суму 4663,91 грн., у тому числі: 3640,00 грн. - штрафні санкції та 1023,91 грн. - пеня.

У рахунок погашення заборгованості по фінансовим санкціям підприємством сплачено 3830,62 грн. Станом на 01.04.2013 залишається невідшкодованою заборгованість у розмірі 833,29 грн.

Таким чином, станом на 01.04.2013 загальна сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 871,21 грн.

Відповідачеві було надіслано вимогу про сплату боргу від 05.08.2011 № Ю-806 на суму 871,21 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 871,21 грн.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальниками є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Судом встановлено, що відповідач - Дочірнє підприємство «Луганськстальконструкція» Акціонерного товариства закритого типу «Донбасстальконструкція» зареєстровано в якості юридичної особи Луганським обласним управлінням статистики (арк. справи 8).

В Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 24.10.2000, реєстраційний номер № 05-0457 (арк. справи 6).

Відповідачем до Управління ПФУ в Ленінському районі м. Луганська були подані звіти щодо нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень - серпень 2006 року (арк. справи 11-13).

У рахунок погашення заборгованості підприємством було сплачено 230,55 грн.

За несвоєчасну сплату страхових внесків позивачем було прийнято рішення від 31.08.2006 № 435 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.07.2005 по 21.08.2006 на суму 4663,91 грн., у тому числі: 3640,00 грн. - штрафні санкції та 1023,91 грн. - пеня (арк. справи 14).

У рахунок погашення заборгованості по фінансовим санкціям підприємством було сплачено 3830,62 грн.

Таким чином, станом на 01.04.2013 загальна сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 871,21 грн. (арк. справи 15-16).

У зв'язку з тим, що сума страхових внесків відповідачем сплачена не була, УПФУ в Ленінському районі м. Луганська на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 05.08.2011 № Ю-806 на суму 871,21 грн. Вимогу було повернуто на адресу позивача (арк. справи 9-10).

Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу є узгодженою.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Дочірнього підприємства «Луганськстальконструкція» Акціонерного товариства закритого типу «Донбасстальконструкція» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 871,21 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Луганськстальконструкція» Акціонерного товариства закритого типу «Донбасстальконструкція» (код 31196061) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 871,21 грн. (вісімсот сімдесят одна грн. 21 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 30 квітня 2013 року.

Суддя І.О. Свергун