Рішення

від 08.12.2006 по справі 6230.2-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6230.2-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 304

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2006Справа №2-11/6230.2-2006

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Транссервіс”, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5)

До відповідача – Ялтинського морського торгівельного порту, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5)

Про стягнення 198 449,28  грн.

                                                                                                Суддя     Цикуренко А.С.

Представники:

Від позивача  –  Ісаєв В.В., дов. від 30.06.2006 р.

Від відповідача –  Романова С.В., дов. у справі

Сутність спору:

     Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про стягнення 54 764,80 грн. збитків,  штрафу в розмірі 43 684,48 грн. та 100 000,00 грн. моральної шкоди, зобов'язати порт представити можливість зберігання на його площах не менше 15 000 тон вантажу, а також стягнути судові витрати.

     Згідно резолюції В.о. Голови Господарського суду АРК Ковтун Л.О. від 25.05.2006 р. у зв'язку із хворобою судді Курапової З.І, справа №2-14/6230.2-2006 за позовом ТОВ “Транссервіс”, м. Ялта,  до відповідача Ялтинського морського торгівельного порту, м. Ялта, про стягнення 198 449,28 грн. передана на розгляд судді Цикуренко А.С.

     Відповідач в своєму відзиві заперечує проти позовних вимог за мотивами викладеними у відзиві, просить суд в задоволенні позову відмовити.

     Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2006 р.  провадження по справі зупинено. По справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої доручено  ТОВ “Кримське експертне бюро”, (м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 44, оф. 20).

     30.10.2006 р. (вх.№2408) до суду надійшов висновок судово-бухгалтерської експертизі.

     Ухвалою ГС АРК від 31.10.2006 р. провадження по справі поновлено.

     Відповідач в судове засідання представив заперечення по проведеної експертизи.

     Справа слуханням відкладалася, в  судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників  сторін, суд

встановив:

     Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Транссервіс”, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5) та Ялтинським морським торгівельним портом, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5) укладений договір №442 від 19.12.2002 р. Предметом договора є здійснення доставки, переробки, зберігання та реалізації в Порту піска. Клієнт - Товариство з обмеженою відповідальністю “Транссервіс”, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5), у свою чергу, набуває та доставляє морським транспортом пісок в порт Ялта. Порт проводить прийом суден і перевалку піску відповідно до технологічних схем.

     Згідно п.п.2.1.3, 2.1.4 договора Клієнт веде облік кількості прийнятого на зберігання і реалізованого піску. Повідомляє Порт про підхід суден не менш, чим за 3 діб і підтверджує підхід суден не менше, чим за 24 години до приходу.

     Пунктом 2.2.2 договора передбачено, що Порт провадить погрузо-разгрузочни роботи з судна на причал і з причалу на автотранспорт.

      Між позивачем та відповідачем 09.01.2004 р. укладена також додаткова угода до договору №442 від 19.12.2002 р., згідно якої сторони досягли наступного, зокрема, пункт 2.2.4 договора викладений у наступній редакції : з метою забезпечення можливості виконання Клієнтом його обов'язків по залученню вантажопотоку, Порт зобов'язується надавати Клієнтові можливість одноразового зберігання вантажу на площах Порту в об'ємі не менш п'ятнадцять тисяч тонн. Цією додатковою угодою розділ 2 договора доповнений пунктами 2.1.10, 2.2.8; пункти 4.1, 4.2, 4.8 договора викладени у нової редакції; розділ 4 доповнений пунктами 4.9, 4.10, 4.11.

     16.05.2003 р. між позивачем та відповідачем до договору №442 від 19.12.2002 р. укладена додаткова угода №2 від 16.05.2003 р., якої п.4.5 договора викладений у нової редакції.

     Матеріали справи свідчать про те, що замовленням №20 від 17.06.2004 р. позивач сповістив відповідача про те, що теплохід „Славутич-17” прибуває в порт Ялта 21.06.2004 р. в 14 г 00 хв.

      Проте, 22.06.2004 р. вивантаження піску було припинене із-за поломки портового крана, у зв'язку з чим на борту судна залишився вантаж у кількості 368 тонн, а теплохід «Славутич-17» з вантажем на борту був вимушений вийти з порту.

     Відповідно до умов договору позивач направив в адресу відповідача 24.06.2004 р. замовлення про прибуття теплохода «Славутич-17» в порт Ялта 27.06.2004 р. з піском морським у кількості 3000 тонн з порту Донузлав в адресу ТОВ «Транссервіс».

     Ялтинський морський торговий порт листом (ісх.№10-1123 від 25.06.2004 р.) сповістив позивача про те, що він не має технічної можливості прийняти судно позивача 27.06.2004 р. для вивантаження морського піску у зв'язку з несправністю двох портальних кранів «Альбатрос», встановлених на причалі №3 і неможливістю використання портального крана «Ганц» на вивантаженні теплохода із-за його поломки. Також повідомив про те, що ремонтні роботи електродвигунів займуть приблизно близько двох тижнів, що позбавляє Ялтинський морський порт через виниклі форс-мажорні обставини виконувати узяті на себе зобов'язання за договором №442 від 19.12.2002 р.

     30.06.2004 р. ТОВ „Транссервіс” направив порту заяву №25 про прибуття у 22.00 годині 29.06.2004 року на розвантаження теплоходу „Славутич-17” з тим же вантажем – 3 000 тонн піску, на що знов отримав відмову (лист №Ю-1137 від 29.06.2004 р.).

     04.01.2004 р. ЗАТ „Південна інвестиційна компанія”, м.Севастополь, і ТОВ „Транссервіс” уклали договір купівлі-продажу піску морського, постачання якого продавець зобов'язався здійснити судном типу „Славутич” з п/п Донузлав і передати у власність на умовах франко-борт судна у м.Ялта, а покупець – прийняти пісок і сплатити за нього договірну ціну згідно з рахунком. Сторони за договором від 04.01.2004 р. також узгодили графік заходу теплоходу „Славутич” до Ялтинського морського торговельного порту в червні 2004 р. Планувалося здійснити 7 заходів.

      Відповідно до листа Севастопольського морського торговельного порту Березіна С.Я. від 24.09.2004 р. №КП-12-40 теплохід „Славутич-17” з вантажем піску в кількості 3 000 тонн заходив до Севастопольського морського торговельного порту 25.06.2004 р. і 29.06.2004 р. Вантажоодержувач – фірма „Сендмаркет”. Агент – „Південна інвестиційна компанія”.

      15.07.2004 р. до Господарського суду АРК надійшла позовна заява ТОВ „Транссервіс”, м.Ялта до Ялтинського морського торговельного порту про стягнення заподіяних йому портом збитків у сумі 54 764,80 грн., штрафу у сумі 43 684,48 грн., моральної шкоди у сумі 100 000 грн. і з вимогою зобов'язати порт представити можливість зберігання на його площах не менше 15 000 тон вантажу. Свої вимоги у частині стягнення грошових сум позивач обґрунтовує тим, що з вини порту він не зміг привернути 6 368 тон вантажу (2 рейси по 3 000 тон піску = 6000 тон і + 368 тонн не вивантаженого піску 21.06.2004 р.).

       Дана справа неодноразово розглядалася Господарським судом АРК, Севастопольським апеляційним господарським судом, а також Вищим господарським судом України.

       Суд, розглянув представлени матеріали справи, прийшов до висновку, що умови договора №442 від 19.12.2002 р., а також додаткової угоди від 09.01.2004 р. до договору №442 від 19.12.2002 р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю “Транссервіс”, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5) та Ялтинським морським торгівельним портом, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5), зі сторони Порта порушени.

       Таким чином, суд вважає що маєть місце господарське правопорушення.

      Згідно ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

        Відповідно до п.1 ст.225 Господарського кодекса України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, у тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною

       Відповідно до ст..22, ч.1 ст.623 ЦК України, ст..224, абз.4 п.1 ст.225 ГК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право їх відшкодування, а особа, яка порушила господарські зобов'язання повинна відшкодувати завдані цим збитки, збитками є також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (втрачена вигода).

      У договорі від 19.12.2002 р. №442 передбачена відповідальність за прями збиткі, однак діюче законодавство не виключає право кредитора на відшкодування збитків, у тому числі неодержаних доходів (втрачена вигода).

      Для стягнення збитку необхідна наявність збитків; протиправна поведінка боржника, що виразилися в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, а також вина боржника.

      Наявність збитків підтверджується висновками судово-економічної експертизи №91/06 від 30.10.2006 р., зокрема, розмір збитків, понесених ТОВ „Транссервіс” у зв'язку з невиконанням Ялтинським морським торговельним портом своїх зобов'язань по прийняттю теплоходів з вантажем піску для ТОВ „Транссевіс” 21.06.2004 р., 27.06.2004 р. та 29.06.2004 р., передбачених договором №442 від 19.12.2002 р., укладеним між ТОВ „Транссервіс” та Ялтинським морським торговельним портом, складає 42 792,96 грн.

      Протиправна поведінка боржника виразилася у невиконанні боржником взятого на себе зобов'язання, а саме : не виконання розвантаження 22.06.2004 р. 368 тонн піску у зв'язку з поломкою портового крану, а також відмова у виконанні зобов'язання 25.06.2004 р. та 29.06.2004 р. (а.с.11, 14 т.1).

       Посилання відповідача на форс-мажорні обставини судом не приймаються до уваги, так як відповідачем відповідно до ст..33 Господарського процесуального кодексу України непредставлено доказів існування форс-мажорних обставин, підтверджених у встановленому законодавством порядку (п.4.3 договору від 19.12.2002 р.)

      Матеріали справи свідчать про наявність причинного зв'язку між збитками, які виникли у кредитора, і протиправною поведінкою боржника (а.с.53-116 т.1)

      Вина відповідача підтверджується його поясненнями, наведеними у відзиві (а.с.40-42 т.1).

      Доводи відповідача щодо позбавлення права на відшкодування збитків у зв'язку зі своєчасним попередженням про невиконання зобов'язання (п.3 ст.226 ГК України) не знайшли підтвердження.

      Відповідно до п.3 ст.226 Господарського кодексу України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

     Так, 04.01.2004 р. ЗАТ „Південна інвестиційна компанія”, м.Севастополь, і ТОВ „Транссервіс” уклали договір купівлі-продажу піску морського, постачання якого продавець зобов'язався здійснити судном типу „Славутич” з п/п Донузлав і передати у власність на умовах франко-борт судна у м.Ялта, а покупець – прийняти пісок і сплатити за нього договірну ціну згідно з рахунком. Сторони за договором від 04.01.2004 р. також узгодили графік заходу теплоходу „Славутич” до Ялтинського морського торговельного порту в червні 2004 р. Згідно графіка заходів т/х „Славутич-17” в Ялтинський морський торговий порт , який підписаний ТОВ „Транссервис” та ЗАТ „Південна інвестиційна компанія”, планувалося здійснити 7 заходів у Порт, а саме : 06.06.2004 р., 09.06.2004 р., 17.06.2004 р., 19.06.2004 р., 21.06.2004 р., 24.06.2004 р., 29.06.2004 р., однак він не був виконаний у зв'язку з відмовою Порту від прийняття судна в терміни, передбачени графіком.

      Таким чином, не зважая на попередження відповідача про невиконання зобов'язання, позивач не зміг запобігти виникненню збитків, так як був пов'язаний зобов'язанням передати пісок на умовах франко-борт судна у м.Ялта в передбачені графіком строки.

      В даній частині позовни вимоги підлягають задоволенню в сумі 42 792,96 грн., в іншій частині стягнення збитків позов не підлягає задоволенню.

      Згідно п.4.2 додаткової угоди до договору, у разі невиконання Портом його обов'язків відносно забезпечення Клієнтові можливості для одноразового зберігання вантажу або у разі невиконання Портом обов'язків за договором відносно постановки суден до причалу або виконання погрузо-розвантажувальних робіт або інших обов'язків Порту, що привели до неможливості перевалки всього об'єму привернутого Клієнтом вантажу, Порт зобов'язаний компенсувати Клієнтові прямі збитки, а також заплатити штраф, розмір якого визначається шляхом множення середньорічної суми винагороди Порту за тонну вантажу, одержаною Портом за наслідками звітного року за виконання погрузо-розвантажувальних робіт відносно фактично привернутого вантажу Клієнта, на кількість тонн вантажу, які не були привернуті Клієнтом в результаті такого невиконання Портом його обов'язків.

      Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №91/06 від 30.10.2006 р., розрахунок суми штрафа, наданий позивачем, відповідає розміру штрафа, передбаченого п.4.2 договора №442 від 19.12.2002 р., укладеному між ТОВ „Транссервіс” та Ялтинським морським торговельним портом в сумі 36424,96 грн.

      Відповідно до п.3 ст.232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.   

    Таким чином, вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню в частині обґрунтовано заявленої суми - 36424,96 грн. В іншій частині штрафні санкції не підлягають задоволенню.

    Позивачем також заявлени вимоги про стягнення 100 000 грн. моральної шкоди, які мотивує наступним : неналежним виконанням умов договору з боку Ялтинського морського торгового порту підривається престиж ТОВ „Транссервис” перед своїми контрагентами за укладеними договорами, по виконанню їх умов, зривається план перевалки вантажів, встановлений Мінтрансом України.

    Позовни вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн. задоволенню не підлягають, так як позивачем не представлено доказів спричинення шкоди його ділової репутації.

    Відповідно до п.3 інформаційного листа ВАСУ України від 27.04.1995 р. №01-8/281 „Про деяки питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при розгляді спорів» підстави для стягнення моральної шкоди при невиконанні або неналежному виконанні боржником договірних зобов'язань у суду відсутні.  

    У частині зобов'язання порта представити можливість зберігання на його площах не менше 15 000 тон вантажу позовни вимоги не підлягають задоволенню, та як позивачем не представлено доказів відмови відповідача в розміщенні 15 000 тонн вантажу.

    Згідно ст..33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по оплаті держмита в доход держбюджету України, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу на користь ГП «Судовий інформаційний центр» (м. Київ), а також витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи, віднести на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.  

 На підставі викладеного, керуючись ст..22, ч.1 ст.623 ЦК України, ч.2 ст. 224, п.1 ст.225, п.3 ст.226, п.3 ст.232 ГК України ст.ст. 33, 44, 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Ялтинського морського торгівельного порту, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5), (п/р 260050173138 в Укрексімбанке м.Ялта, ОКПО 01125591, МФО 324786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транссервіс”, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5), (п/р 26005706 в ЯФ АППБ „Аваль” м.Ялта, ОКПО 32199016, МФО 384340) 42 792,96 грн. збитків, 36 424,96 грн. штрафу.

3.          В іншій частині відмовити.

4.          Стягнути з  Ялтинського морського торгівельного порту, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5), (п/р 260050173138 в Укрексімбанке м.Ялта, ОКПО 01125591, МФО 324786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Транссервіс”, (98600, м. Ялта, вул. Рузвельта, 5), (п/р 26005706 в ЯФ АППБ „Аваль” м.Ялта, ОКПО 32199016, МФО 384340) 678,61 грн. держмита, 118 грн. витрат за інформаційно-техничне забезпечення судового процесу.  

     Накази видати після вступу рішення в законну чинність.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Цикуренко А.С.