Постанова

від 30.04.2013 по справі б-19/131-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 22» квітня 2013 року Справа №Б-19/131-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників:

ініціюючого кредитора - не з'явився,

ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Корольов В.В., ліцензія НОМЕР_3 від 17.11.2009р.,

апелянта - ОСОБА_2 - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх.№1146Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.02.2013р. у справі № Б-19/131-10

за заявою Куп'янської ОДПІ Харківської області, м.Куп'янськ,

до Приватного підприємства «Агрохімія», м.Куп'янськ,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.02.2013р. (суддя Міньковський С.В.) визнано недійсним договір купівлі-продажу реєстровий №1-01/11 від 10.01.2011р. з продажу кормозбирального комбайну CLASS Jaguar SL, 1995 р.в., реєстровий НОМЕР_2 (а.с. 105-108, т.3).

ОСОБА_2 з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та провадження по заяві арбітражного керуючого припинити, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (а.с. 144-145, т.3).

Апелянт вказує, що ним, як колишнім ліквідатором ПП «Агрохімія», 07.03.2012р. до місцевого господарського суду було направлено висновок про вартість майна банкрута з договором на проведення незалежної оцінки; договір на організацію та проведення аукціону з актом виконаних робіт (послуг); висновок про вартість майна, яке підлягало реалізації, який виконав незалежний суб'єкт оціночної діяльності ПП «Ескорт», який має відповідний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.

Апелянт вказує, що відповідно до договору на організацію та проведення аукціону від 30.12.2010р. Товарна біржа «Регіон-Ресурс» виступала організатором аукціону, який відповідав діючому законодавству та Правилам біржової торгівлі. Також, ТБ «Регіон-Ресурс» відповідно до п. 2.2.4. Договору забезпечувала подання через засоби масової інформації оголошення про час, місце та порядок проведення продажу майна банкрута, оголошення вийшло в друкованому засобі масової інформації «Всеукраїнський біржовий вісник».

Однак, на думку апелянта, вищенаведені обставини не були прийняті місцевим господарським судом до уваги.

Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Акціонерним товариством «Індустріально-експертний банк» банкрута ПП «Агрохімія» про наявність договору, яким переведено право вимоги на користь ТОВ «АУЗ Факторинг». Інформація про наявність застави на зазначений вище комбайн, який зареєстровано 17.11.2005р., у нього як ліквідатора боржника була відсутня, колишній керівник банкрута про дані обставини не повідомляв, про наявність застави інформація відсутня в Держтехнагляду.

Крім того, апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду про привласнення коштів від реалізації, оскільки кошти, які були сплачені покупцем за кормозбиральний комбайн, були витрачені на оплату праці арбітражного керуючого та на витрати ліквідаційної процедури, що, на думку апелянта, не є порушенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 було прийнято до провадження та призначено її до розгляду (а.с. 142-143, т.3).

Ліквідатор - арбітражний керуючий Корольов В.В., ініціюючий кредитор, ТОВ «АУЗ Факторинг» та СТОВ «Довжик» письмові відзиви на апеляційну скаргу не надали.

У судове засідання апеляційного господарського суду 22.04.2013р. ініціюючий кредитор, ТОВ «АУЗ Факторинг» та СТОВ «Довжик» не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, зважають на те, що учасники справи про банкрутство належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи та їх явка в судове засідання не була визнана обов'язковою, враховуючи, що ст. 102 Господарського процесуального кодексу України встановлено скорочений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у даному судовому засідання за відсутності ініціюючого кредитора, ТОВ «АУЗ Факторинг» та СТОВ «Довжик».

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 22.04.2013р. апелянт - ОСОБА_2, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - скасувати та провадження по заяві арбітражного керуючого Корольова В.В. припинити.

Ліквідатор проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 05.02.2013р. залишити без змін, оскільки вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є законною, обґрунтованою та винесена при повному та всебічному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши у судовому засіданні пояснення апелянта та ліквідатора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2010 року Куп'янська ОДПІ Харківської області звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство ПП «Агрохімія» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с. 3-9, т.1).

09.07.2010р. постановою господарського суду Харківської області Приватне підприємство «Агрохімія», зареєстроване рішенням виконавчого комітету Куп`янської міської ради №14751430005000314 від 08.11.2001року, код - 31676259, місцезнаходження: Харківська область, Куп`янський район, с. Ківшарівка, буд.22, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, якого було зобов'язано виконати у повному обсязі вимоги ст.ст. 23, 25-34 Закону про банкрутство в строк до 09.07.2011 р. (а.с. 108-111, т.1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2011р. задоволено скаргу ТОВ «АУЗ Факторинг» на дії ліквідатора, звільнено ОСОБА_2 від виконання обов'язків ліквідатора ПП «Агрохімія» та призначено ліквідатором боржника ПП «Агрохімія» арбітражного керуючого Харченко Максима Євгеновича (а.с. 152-153, т.1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.011.2011р. звільнено Харченко М.Є. від виконання обов'язків ліквідатора ПП «Агрохімія», призначено ліквідатором боржника ПП «Агрохімія» арбітражного керуючого Корольова Вадима В’ячеславовича, строк ліквідаційної процедури продовжено до 09.01.2012р. (а.с.174-175, т.1).

У ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором Корольовим В.В. 22.12.2011 р. за № 10-19/131 направлено запит до Харківської обласної інспекції державного технічного нагляду щодо інформації про наявність транспортних засобів, які зареєстровані за ПП «Агрохімія» або які належали ПП «Агрохімія» за останні 10 років, з наданням копій документів, на підставі яких було знято з обліку, відчужено і поставлено на облік наступним власником, та інформацію про осіб, за якими на цей час зареєстровано транспортні засоби, що належали ПП «Агрохімія» за останні десять років (а.с.4, т.2).

Листом № 766 від 23.12.2011 року Харківська обласна інспекція державного технічного нагляду повідомила, зокрема, що за даним підприємством в інспекції Держтехнагляду Шевченківського райдержадміністрації було зареєстровано два комбайна, а саме:

- зернозбиральний комбайн марки Бізон, заводський № 254, двигун №9701004021, 1997 року випуску, який за заявою власника від 28.04.2007 року був знятий з обліку;

- кормозбиральний комбайн Клас Ягуар 695SL, заводський номер НОМЕР_5, двигун номер 400-681016, який за заявою ліквідатора, арбітражного керуючого ОСОБА_2, призначеного постановою господарського суду Харківської області № Б-19/131-10 від 09.07.2010 р., був знятий з обліку (а.с. 5, т.1).

07.03.2012р. ОСОБА_2 супровідним листом б/н від 07.03.2012р. надав господарському суду, в тому числі договір купівлі-продажу реєстровий №1-01/11 від 10.01.2011р., укладений між ПП «Агрохімія» (продавець) в особі ліквідатора ОСОБА_2 та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Довжик» (покупець) на Товарній біржі «Регіон- Ресурс» (а.с. 38, т.2).

Згідно п.п. 2.1, 2.3 договору купівлі-продажу реєстровий №1-01/11 від 10.01.2011р. продавець продав, а покупець купив рухоме майно - комбайн кормозбиральний марки Claas Jaguar 695SL, 1995 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, за 20075,00 грн.

20.08.2012 року ліквідатор - арбітражний керуючий Корольов В.В., звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про визнання договору від 10.01.2011 р. купівлі-продажу (реєстровий № 1-01/11) кормозбирального комбайну CLASS Jaguar SL, 1995р.в., реєстровий № НОМЕР_2, що був укладений між колишнім ліквідатором ПП «Агрохімія» арбітражним керуючим ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Довжик» (а.с. 11-112, т.2).

05.02.2013р., як було зазначено вище, господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу про визнання договору купівлі-продажу від 10.01.2011 року (реєстровий № 1-01/11) недійсним у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України. Оскаржувана ухвала мотивована тим, що договір купівлі-продажу від 10.01.2011 р. (реєстровий № 1-01/11) укладений з суттєвими порушенням діючого законодавства, що завдало збитків банкруту і кредитору - ТОВ «АУЗ Факторинг», вимоги якого забезпечені заставою майна, що є предметом оскарженого договору купівлі-продажу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду Харківської області, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна; ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Названою статтею Закону передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - це фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Повноваження ліквідатора боржника визначені ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де, зокрема, зазначено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає в своє відання майно боржника та формує ліквідаційну масу.

Статтею 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», також, передбачено, що ліквідатор реалізує майно банкрута для задоволення вимог кредиторів, включених в реєстр вимог кредиторів, в порядку, передбаченому цим Законом.

У ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Тобто, у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.

Відповідно до вимог ст. 30 вказаного Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Стаття 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» врегульовує, зокрема, питання правовідносин, що виникають під час продажу майна боржника під час провадження по справі про банкрутство, а також підстави для визнання угод, укладених боржником, недійсними.

У межах справи про банкрутство господарський суд визнає недійсними угоди на спеціальних підставах, які встановлені частиною 11 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», або на підставах, передбачених цивільним законодавством, але лише ті угоди, які укладені між боржником та іншими особами при реалізації процедур розпорядження майном, санації боржника чи його ліквідації.

Пунктом 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1-3 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Частиною 4 вказаної статті встановлено, що правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Частина 5 ст. 203 Цивільного кодексу України вказує, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, спірний договір купівлі-продажу (реєстровий № 1-01/11) був підписаний ОСОБА_2 як ліквідатором банкрута 10.01.2011 року.

Однак, згідно матеріалів справи, 14.12.2010 р . наказом №180 Державного департаменту з питань банкрутства було анульовано ліцензію НОМЕР_4 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), видану ОСОБА_2 30.10.2006р. (а.с. 129, т.1).

Отже, ОСОБА_2 не мав повноважень на підписання спірного договору купівлі-продажу (реєстровий № 1-01/11) від 10.01.2011р.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2005р. між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний Банк» (банк) та ПП «Агрохімія» (позичальник) було укладено кредитний договір №4428/2005 (а.с.138-140, т.1).

24.11.2005р. у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №4428/2005 від 24.11.2005р. між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний Банк» (заставодержатель) та ПП «Агрохімія» (заставодавець) було укладено договір про заставу №4428/2005-з транспортного засобу, відповідно до п. 1.2 умов договору заставодавець передав у заставу наступне майно: кормозбиральний марки Claas Jaguar 695SL, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, заводський номер НОМЕР_5, двигун номер 400-681016 (а.с. 136-137, т.1).

28.09.2009р. між ТОВ «АУЗ Факторинг» (фактор) та Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний Банк» (клієнт) був укладений договір факторингу №03-09 згідно умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №4428/2005 від 24.11.2005р., про що 28.09.2009р. було повідомлено ПП «Агрохімія». Також, повідомлення від 28.09.2009р. ТОВ «АУЗ Факторинг» містить вимогу до ПП «Агрохімія» про сплату заборгованості за кредитним договором №4428/2005 від 24.11.2005р. в сумі 303494,53 грн. (а.с. 135, 140-146, т.1).

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 586 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець має право відчужувати предмет застави тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.2.2 договору про заставу №4428/2005-з передбачено, що заставодавець зобов'язаний не відчужувати заставлене майно без згоди заставодержателя.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення заставодержателя (як АТ «Індустріально-Експортний Банк» так і ТОВ «АУЗ Факторинг») про відчуження заставленого майна. Отже, ОСОБА_2, який діяв від імені банкрута - заставодавця, відчужене майно - предмет застави без згоди заставодержателя, що є порушенням приписів Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу», ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та умов договору застави.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, що діяла на момент проведення ліквідаційної процедури) майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2, не маючи повноважень ліквідатора банкрута, в порушення вимог Закону та на порушення прав та законних інтересів заставодержателя, за рахунок проданого заставного майна виписав собі квитанцію прибуткового касового ордера №1 від 09.02.2011р. на оплату послуг ліквідатора в сумі 12075, 00 грн. (а.с. 33, т.2).

Колегія суддів, також, вказує, що відповідно до ч. 10-14 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Однак, в матеріалах справи відсутній як звіт ОСОБА_2 про його витрати за період здійснення ним обов'язків ліквідатора банкрута, як клопотання про затвердження йому оплати послуг або відшкодування витрат, так і відповідна ухвала місцевого господарського суду про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого - ліквідатора.

Таким чином, ОСОБА_2 в порушення вищевказаних норм Закону, не маючи повноважень ліквідатора банкрута, самостійно визначив собі розмір оплати послуг ліквідатора та самостійно провів оплату таких послуг, а грошові кошти від продажу майна банкрута - предмету застави, не були отримані ні банкрутом, ні кредитором ТОВ «АУЗ Факторинг», вимоги якого забезпечені заставою.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2, виконуючи обов'язки ліквідатора ПП «Агрохімія», виявивши майно банкрута на виконав покладених на нього Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обов'язків та не провів інвентаризації майна, не сформував ні реєстру вимог кредиторів боржника, ні ліквідаційної маси та не вчинив жодних дій на задоволення вимог кредиторів.

Посилання апелянта на те, що ним до місцевого господарського суду було направлено висновок про вартість майна банкрута з договором на проведення незалежної оцінки, договір на організацію та проведення аукціону з актом виконаних робіт (послуг), висновок про вартість майна, яке підлягало реалізації, а також посилання на те, що підготовка та проведення аукціону було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства є безпідставними, оскільки не спростовують факту відсутності у ОСОБА_2 під час укладення спірного договору повноважень ліквідатора, а отже - і повноважень діяти від імені банкрута, а також того, що спірний договір укладений з численними порушеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу».

Твердження апелянта про неповідомлення Акціонерним товариством «Індустріально-експертний банк» банкрута - ПП «Агрохімія», про наявність договору, яким переведено права вимоги на користь ТОВ «АУЗ Факторинг», спростовуються матеріалами справи, про що було зазначено вище.

Стосовно посилань апелянта на відсутність у нього інформації про наявність застави на кормозбиральний марки Claas Jaguar 695SL, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст.15 Закону України «Про заставу» застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону. Таким чином, у разі належного виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків він не позбавлений права звернутись з запитом про отримання відповідного витягу з Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна. Також, слід зазначити, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» саме на ліквідатора покладено обов'язок щодо здійснення всіх необхідних та достатніх дій для виявлення кредиторів банкрута та майна банкрута.

Враховуючи, що колишнім ліквідатором ПП «Агрохімія» ОСОБА_2 при укладенні договору купівлі-продажу кормозбирального комбайну Claas Jaguar 695 SL, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, було суттєво порушено приписи чинного законодавства і завдано збитки заставному кредитору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що такий договір підлягає визнанню недійсним, а учасник угоди договору купівлі - продажу від 10.01.2011р. СТОВ «Довжик» стає кредитором ПП «Агрохімія».

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд законно та обґрунтовано визнав недійсним договір купівлі-продажу реєстровий №1-01/11 від 10.01.2011р. з продажу кормозбирального комбайну CLASS Jaguar SL, 1995 р.в., реєстровий НОМЕР_2.

З огляду на викладене, враховуючи, що обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали від 05.02.2013р. господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому ухвала господарського суду Харківської області від 05.02.2013р. по справі №Б-19/131-10 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

У відповідності до ст.ст. 44, 49, керуючись ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 47, 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.02.2013р. по справі №Б-19/131-10 залишити без змін.

Справу №Б-19/131-10 направити до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Шевель О.В.

Суддя Хачатрян В.С.