Рішення

від 25.04.2013 по справі 226/7963/12

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/7963/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю позивачів ОСОБА_1,

ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Корнер», Тульчинський район, смт. Шпиків, вул. Леніна, 131, третьої особи - відділу Держземагенства у Тульчинському районі про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання скасування державної реєстрації договорів оренди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ПП «Корнер» про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання скасування державної реєстрації договорів оренди, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №083239 належить земельна ділянка площею 2,1288 га у межах згідно з планом, а ОСОБА_2, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №083238 належить земельна ділянка площею 2,5037 га, що розташовані на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району.

10 листопада 2009 року між позивачами та ПП «Корнер» смт. Шпиків були укладені договори оренди землі, згідно з якими вони передали відповідачу в оренду належні земельні ділянки строком на 7 років, а відповідач зобов'язався за користування належними земельними ділянками сплачувати їм орендну плату.

Вважають укладені договори оренди такими, що підлягають визнанню недійсними.

Договори оренди землі не відповідають вимогам діючого законодавства, а саме положенням земельного, цивільного законодавства та Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди. Відсутність хоча б однієї із цих істотних умов є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним. В укладених між ними та відповідачем договорах взагалі відсутній розділ, в якому були би обумовлені істотні умови укладених договорів оренди та інші пункти, які передбачені статтею 15 Закону України «Про оренду землі».

Згідно ч. 2 ст. 15 вказаного Закону відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.

Відповідач, порушуючи вимоги п.13 Договору, не проводив підвищення орендної плати за весь час дії договорів, що, на їх погляд, також є підставою для розірвання укладених договорів.

В зв'язку з цим просить суд, визнати недійсним договори оренди земельних ділянок, належні їм на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 083239 площею 2,1288 га у межах, згідно з планом та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 083238 площею 2,5037 га у межах, згідно з планом, укладених 10 листопада 2009 року між ними, позивачами, з однієї сторони та ПП «Корнер», з другої сторони, а також зобов'язати відділ Державного агентства земельних ресурсів в Тульчинському районі скасувати державну реєстрацію даних договорів оренди та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник позивача надав суду пояснення аналогічні тим, що викладенні в позовній заяві.

Представник відповідача, ОСОБА_4, який діє за довіреністю, позовні вимоги заперечив в повному обсязі. В обґрунтування своєї правової позиції суду пояснив, що при укладенні договорів оренди земельних ділянок, сторони дійшли згоди зі всіх істотних умов та в подальшому договори зареєстровані у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 16.08.2010 року. Зі своєї сторони підприємство в повному обсязі виконувало умови договорів. Так, ними виплачувалась орендна плата згідно з умовами договору, з врахуванням коефіцієнта індексації. А тому відсутні будь-які підстави для визнання даних договорів недійсними. Свою позицію, щодо позовних вимог виклали в письмових запереченнях, які представлені суду. (а.с. 29-31).

Представник третьої особи, відділу Держземагенства у Тульчинському районі, яка діє за довіреністю висловила позицію, що в разі встановлення в судовому засіданні порушень чинного законодавства при укладанні договорів оренди, то відповідно до Закону вони мають бути визнанні недійсними.

Заслухавши позивачів, їх представника, представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

10 листопада 2009 року було укладено договір оренди землі між ОСОБА_1, яка належить їй на підставі державного акта серії ВН №

083239 про право власності на земельну ділянку площею 2,1288 га, виданого Тульчинською РДА 20.02.2003 року, з однієї сторони, та ПП «Корнер» смт. Шпиків, Тульчинського району, з другої сторони. (а.с. 4, 9-10).

Також 10 листопада 2009 року було укладено договір оренди землі між ОСОБА_1, яка належить йому на підставі державного акта серії ВН № 083238 про право власності на земельну ділянку площею 2,5037 га, виданого Тульчинською РДА 20.02.2003 року, з однієї сторони, та ПП «Корнер» смт. Шпиків, Тульчинського району, з другої сторони. (а.с. 3, 5-6).

Вказані земельні ділянки були передані ПП «Корнер», відповідно до актів прийому-передачі від 10.11.2009 року (а.с. 8, 12).

Відповідно до вимог ст. 15 ч. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частиною 1 цієї статті Закону, чинної на час державної реєстрації договору оренди землі, визначенні наступні істотні умови договору оренди землі:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата, із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Згідно із актами «про передачу та прийом земельної ділянки в оренду» від 10.11.2011 року (а.с. 8, 12), земельні ділянки переданні та прийнятті відповідачем у день укладання договорів оренди, а зареєстровані у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 16.08.2010 року за № 041005300193 та № 041005300107.

При цьому в самому договорі п. 20 визначено строк передачі земельної ділянки, який становить тиждень, після його державної реєстрації.

Ст. 18 Закону (яка діяла на час укладання договорів оренди), передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оренду землі» та умов договору, підписання актів прийому-передачі землі відбулось до державної

реєстрації самих договорів.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що в порушення вимог, викладених в ч.3 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» до договорів оренди не долучено (відсутні) їх невід'ємні частини, окрім актів приймання-передачі об'єкта оренди та актів зовнішніх меж земельних ділянок, що містяться в державних актах про право власності на земельні ділянки, хоча відповідно до п. 43 Договору такі невід'ємні частини передбачені.

Разом з цим, вивчивши представленні договори оренди землі від 10 листопада 2009 року, що розташовані на території Журавлівської сільської ради, Тульчинського району, укладенні між ОСОБА_1, ОСОБА_2 з ПП «Корнер», які є ідентичними за своїм змістом, і які зареєстровані у Вінницькій регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 16.08.2010 року за № 041005300193 та № 041005300107, суд приходить до висновку, що вказані договори мають ряд суперечностей та взаємовиключаючих положень.

Зокрема, в п. 10 Договору передбачено обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації. При цьому в ч. 2 вказаного пункту міститься посилання на земельні ділянки державної або комунальної власності та порядок врахування коефіцієнта індексації. Але не обумовлено врахування такого коефіцієнта щодо земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності позивачів, і є безпосереднім об'єктом оренди та предметом договору.

В п. 18 Договору визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, але в ч. 2 та ч.3 цього ж пункту передбачено підстави та організація розроблення такого проекту.

Аналогічні протиріччя містяться і в п. 33, п. 34 щодо страхування об'єкта оренди, п. 39, п. 40 щодо розірвання умов договору в односторонньому порядку тощо.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В ч. 3 цієї ж статті зазначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Ст. 215 ч.1 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи, що при укладанні договорів оренди землі між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПП «Корнер» були порушенні вимоги ст. 17 Закону України «Про оренду землі» щодо строків та умов передачі земельних ділянок, а також в порушення вимог ст. 15 ч.4 цього ж Закону до договорів не додано їх невід'ємних частин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання договорів оренди землі недійсними.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, понесенні позивачами судові витрати щодо оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на їх користь в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 15, 17, (18 в ред. Закону станом на 10.11.2009 року) Закону України «Про оренду землі», 203, 215 ЦК України ст. ст. 4, 8, 10, 15, 18, 57-60, 64, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Корнер», Тульчинський район, смт. Шпиків, вул. Леніна, 131, третьої особи - відділу Держземагенства у Тульчинському районі про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання скасування державної реєстрації договорів оренди задоволити.

Визнати недійсним:

- договір оренди землі від 10 листопада 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Корнер», юридична адреса, смт. Шпиків, вул. Леніна, 131, Тульчинського району, Вінницької області;

- договір оренди землі від 10 листопада 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Корнер», юридична адреса, смт. Шпиків, вул. Леніна, 131, Тульчинського району, Вінницької області;

Відділу Державного агентства земельних ресурсів у Тульчинському районі скасувати державну реєстрації вказаних договорів оренди землі.

Стягнути з Приватного підприємства «Корнер», код ЄДРПОУ 31909570, юридична адреса, смт. Шпиків, вул. Леніна, 131, Тульчинського району, Вінницької області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проживаючих ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені ними судові витрати щодо оплати судового збору в сумі по 107,30 грн. кожному.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 30.04.2013 року.

Суддя: