Постанова

від 30.04.2013 по справі 25/5005/10625/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року Справа № 25/5005/10625/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І., суддів:Міщенка П.К., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 у справі господарського суду№ 25/5005/10625/2012 Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ас-Терра" про визнання банкрутом, за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 (суддя Чередко А.Є.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Ас-Терра" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Ас-Терра".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 (колегія суддів у складі: Науменко І.М. - головуючий, Павловський П.П., Швець В.В.) постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція (ДПІ) у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 28.03.2013 та постанову суду першої інстанції від 18.12.2012, провадження у справі припинити. В обґрунтування посилається на норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 34, 43 ГПК України.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

Статтею 52 Закону передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст. 52 Закону предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

За приписами частини 8 статті 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно статті 17 даного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Як вбачається із змісту заяви про порушення справи про банкрутство, ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс" послалося на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ас-Терра" несплаченої безспірної заборгованості за простим векселем серії АА № 1950810 від 03.10.2011р. у розмірі 72 000,00 грн. Безспірність вимог кредитора була підтверджена виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А. від 02.11.2011р., зареєстрованим в реєстрі за №4949 про стягнення з боржника на користь кредитора 72 000,00 грн. заборгованості за простим векселем серії АА №1950810 від 03.10.2011р. та 720,00 грн. витрат, пов'язаних з вчиненням виконавчого напису. Оригінали векселя серії АА №1950810 від 03.10.2011р., протесту про неоплату цього векселя від 01.11.2011р. та виконавчого напису від 02.11.2011 долучено до матеріалів справи.

Окрім того, за даними кредитора, боржник відсутній за місцезнаходженням та не здійснює підприємницьку діяльність.

На підтвердження відсутності боржника та його керівних органів за місцезнаходженням ініціюючим кредитором надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.12.2012.

Визнаючи боржника банкрутом суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що неплатоспроможність боржника задовольнити вимоги ініціюючого кредитора підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського ВДВС МУЮ від 16.12.2011 про повернення виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса від 02.11.2011 № 4949, без виконання через відсутність майна боржника. Крім того, витягом та довідкою з ЄДР підтверджено відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися в даним висновком з огляду на таке.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази відсутності боржника за місцем його знаходження та безспірності вимог ініціюючого кредитора повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство, за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не передбачена.

У відповідності зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема як, місцезнаходження. В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються, серед іншого, у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Згідно з Положенням про надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Щодо затвердження деяких нормативно-правових актів про надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 97 від 20.10.2005 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.10.2005 року за № 1294/11574, витяг - це документ, що містить відомості про юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті. Критерій пошуку в Єдиному державному реєстрі формується з використанням таких показників: за певною територією України (область, район, місто (село), вулиця); за ідентифікаційним кодом юридичної особи; за організаційно-правовою формою та найменуванням юридичної особи; за прізвищем, ім'ям та по батькові фізичної особи - підприємця.

За вибором запитувача до витягу можуть бути внесені, зокрема, такі відомості про юридичну особу, як статус відомостей про юридичну особу.

Статус відомостей про юридичну особу може набувати значення: у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу; виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

В свою чергу, згідно з названим вище Положенням, довідка - це документ, що містить відомості про наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі інформації про реєстраційні дії щодо юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті. У довідці зазначаються такі відомості: ідентифікаційний код юридичної особи; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця; реєстраційна дія; дата проведення реєстраційної дії, номер запису або слова "запис відсутній"; місце проведення реєстраційної дії (найменування виконавчого комітету міської ради міста обласного значення або в районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації); прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, що внесла запис про реєстраційну дію.

В наданій у матеріали справи Довідці (від 04.12.2012 року) зазначено, що запис 12 "Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою" внесено 18.01.2012 року. Наявний у матеріалах справи Витяг з ЄДР станом на 04.12.2012 року, з якого вбачається, що у зазначеній реєстраційній справі не було внесено ніяких записів стосовно підтвердження відомостей (відсутність за місцезнаходженням, підтвердження відомостей), у витязі зазначається статус відомостей - не підтверджено.

Враховуючи, що статус відомостей про юридичну особу містить саме Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про ненадання ініціюючим кредитором належних доказів відсутності боржника (ТОВ "Агроальянс" за місцезнаходженням.

Згідно з п. п. 5, 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (ст. ст. 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей. Порядок прийняття або відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство врегульовано ст.8 Закону, а припинення провадження у справі про банкрутство - ст. 40 Закону. Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7) ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 11) ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин обґрунтованості порушення справи про банкрутство ТОВ "Агроальянс" , дійшов до передчасного висновку про визнання Товариства банкрутом як відсутнього боржника. В той час, як єдиним процесуальним наслідком незаконного порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону може бути припинення такого провадження відповідно до частини 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 та постанову господарського суду Дніпропетровської області у справі № 25/5005/10625/2012 скасувати, провадження у справі припинити.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Міщенко П.К.

Погребняк В.Я.