Постанова

від 29.04.2013 по справі 821/1185/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 р. Справа № 821/1185/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області до ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області (далі по тексту - позивач або УПФУ) звернулось до адміністративного суду з вимогою стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач або ФОП ОСОБА_1) недоїмку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4572,42 грн.

Представник позивача надав клопотання, відповідно до змісту якого просить розглянути справу у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Подав до суду заперечення, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За змістом позовної заяви, вимоги позивача обґрунтовуються наступними обставинами: згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту -Закон № 2464-VI) ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту - єдиний внесок). Відповідно до ч. 8, ст. 9 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Відповідачем вчинено порушення норм Закону № 2464-VI: вона не сплатила своєчасно заборгованість по єдиному внеску. Відповідач не здійснила погашення своїх зобов'язань по єдиному внеску, у зв'язку із чим їй направлено вимогу про сплату боргу № Ф 1-у від 15.02.2013, яку вона отримала 21.02.2013 року. Таким чином, зобов'язання ФОП ОСОБА_1 по сплаті єдиного внеску в сумі 4572,42 грн. визнається недоїмкою та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач в запереченні просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивач є неприбуткова самоврядна організація та вважає, що відповідач не вчинив жодних дій до оформлення членства ФОП ОСОБА_1 у Пенсійному фонді України, чим порушує право позивача знати свої права та обов'язки. Виходячи з цього, нарахування відповідачем збору, без узгодження його з позивачем є порушенням прав ФОП ОСОБА_1

Дослідивши наявні документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Законом № 2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно із положеннями Закону № 2464-VI та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів. Відповідно до ст. 25 зазначеного закону, недоїмка по єдиному внеску може стягуватись у судовому порядку. Таким чином, управлінню Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області надано право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення недоїмки по єдиному внеску.

Згідно із п. 2, ч. 1, ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону № 2464-VI. Зокрема, до них відносяться фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців). Тобто, платниками є фізичні особи-підприємці, що є роботодавцями. Крім того, згідно положень цієї ж статті платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Виходячи із змісту ч. 4, ст. 5 Закону № 2464-VI обов'язки фізичних осіб-підприємців як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Закону № 2464-VI фізичні особи-підприємці є застрахованими особами щодо себе та страхувальниками осіб, що на них працюють (для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI). Крім цього, відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Таким чином, до обов'язків фізичних осіб осіб-підприємців, що є роботодавцями, а також для фізичних осіб-підприємців, що не є роботодавцями, входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам, а також на суми їх доходів або самостійно визначені ними суми (для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування), які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.

Відповідач згідно поданої до УПФУ звітності є фізичною особою-підприємцем, на момент вчинення порушення перебував на спрощеній системі оподаткування. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 зобов'язана нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, що відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI визначаються ним самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні нею підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до змісту картки особового рахунку платника єдиного внеску обліковується недоїмка по єдиному внеску в сумі 4572,42 грн. Таким чином, станом на момент подачі позову сума боргу по сплаті єдиного внеску, що залишається непогашеною відповідачем, складає 4572,42 грн.

Згідно із п.1 ч. 2, ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI встановлено базовий звітний період для фізичних осіб-підприємців - календарний рік. Відповідно до ч. 8 ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, всупереч положенням вищевказаних норм, відповідач не сплатив своєчасно заборгованість по єдиному внеску за 2012 р., про що свідчить копія картки особового рахунку платника єдиного внеску у матеріалах справи, повідомлення-розрахунок, а також вимога про сплату боргу. Виходячи з цього та на підставі п. 6 ст.1 Закону № 2464-VI несплачена відповідачем вчасно сума єдиного внеску визнається недоїмкою.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. У іншому разі, УПФУ надсилає вимогу для стягнення боргу до органу державної виконавчої служби або звертається з позовом про стягнення боргу до суду.

Вимога про сплату боргу № Ф 1-у від 15.02.2013 надіслана ФОП ОСОБА_1 Однак, як випливає зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, відповідач не вчинив жодну з дій, передбачену ст. 25 Закону № 2464-VI. Виходячи з цього, заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску за 2012 р. підлягає стягненню у судовому порядку.

Суд, з огляду на викладене, не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства України.

Відповідно до положень ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем доведено виниклу заборгованість відповідача, щодо заявлених позовних вимог.

За таких обставин, оскільки відповідач своєчасно не сплатив в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то з нього підлягає стягненню у рахунок погашення заборгованості сума у розмірі 4572,42 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст.2,17,18,19, 158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Високопільському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 21295028) 4572 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 42 коп. недоїмки зі сплати єдиного внеску на р/р 37192104002106 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 10.1