Рішення

від 07.05.2013 по справі 904/2626/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.13 Справа № 904/2626/13

За позовом комунального підприємства "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської

до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №355

про стягнення 62 700,90 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Синьогіна Я.В., довіреність №366 від 06.03.2013

від відповідача: Баранова Н.М., довіреність б/н від 15.04.2013

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство «КОМЕНЕРГОСЕРВІС» Дніпропетровської міської ради (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №355 м. Дніпропетровськ» (надалі - Відповідач) про стягнення 52 625,44 грн. за договором №73/02-09 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2009.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

18.04.2013 Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 48 066,09 грн. в зв'язку з частковою оплатою Відповідачем суми заборгованості. Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

07.05.2013 Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 62 700,90 грн. в зв'язку зі збільшенням періоду, за який стягується заборгованість. Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2011 року по березень 2013 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №73/02-09 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2009 з додатками, додаткову угоду №1 від 02.04.2012 до Договору, рахунки №№ТС02299 від 31.10.2011, ТС02758 від 30.11.2011, ТС03053 від 30.12.2011, ТС00114 від 31.01.2012, ТС 00433 від 29.02.2012, ТС00812 від 30.03.2012, ТС01110 від 30.04.2012, ТС02198 від 31.10.2012, ТС02542 від 30.11.2012, ТС03063 від 29.12.2012, ТС00061 від 31.01.2013, ТС00552 від 28.02.2013, ТС00786 від 29.03.2013, акти про постачання теплової енергії за період з жовтня 2011 року по січень 2013 року.

Позивач керуючись п.п.6.6., 7.2.4. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 60 341,41 грн., три проценти річних у сумі 1 262,07 грн., пеню в сумі 1 097,42 грн.

Відповідач визнав суму основної заборгованості (60 341,41 грн.) в повному обсязі, заявив усне клопотання про зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на той факт, що підприємство Відповідача є неприбутковою організацією (п.1.7. Статуту Відповідача).

В судовому засіданні 18.04.2013 оголошувалась перерва до 07.05.2013 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача, Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009 комунальне підприємство «КОМЕНЕРГОСЕРВІС» Дніпропетровської міської ради (Позивач, Теплопостачальна організація) та обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №355 м. Дніпропетровськ» (Відповідач, Споживач) уклали договір №73/02-09 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі - Договір) відповідно до умов якого Теплопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання поставляти Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію згідно з узгодженими тарифами в строки та на умовах, обумовлених даним Договором (п.1.1. Договору). Теплопостачальна організація зобов'язалась здійснювати поставку теплової енергії в кількості згідно з Додатком №1 до Договору на об'єкт Споживача за адресою м. Дніпропетровськ, пер. Л.Мокієвської, 18 (1, 2 під'їзди) (п.2.2.1 Договору).

Відповідно до п.6.1. Договору, за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води Споживач сплачує Теплопостачальній організації за діючими тарифами (на час укладення Договору): за 1 Гкал теплової енергії 327,25 грн. (з ПДВ); за опалення 1 м2 загальної площі в місяць 8,20 грн. (з ПДВ); за 1 м3 гарячої води 16,10 грн. (з ПДВ); за гаряче водопостачання з однієї особи в місяць 51,45 грн. (з ПДВ).

Згідно з п.6.6. Договору, розрахунки за теплову енергію Споживач здійснює з Теплопостачальною організацією на протязі 5 днів з моменту отримання рахунку.

Пунктом 10.1. Сторони погодили строк дії Договору з 01.11.2009 по 31.10.2010. Договір вважається продовжений на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви однієї зі сторін про припинення його дії.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, рахунків №№ТС02299 від 31.10.2011, ТС02758 від 30.11.2011, ТС03053 від 30.12.2011, ТС00114 від 31.01.2012, ТС 00433 від 29.02.2012, ТС00812 від 30.03.2012, ТС01110 від 30.04.2012, ТС02198 від 31.10.2012, ТС02542 від 30.11.2012, ТС03063 від 29.12.2012, ТС00061 від 31.01.2013, ТС00552 від 28.02.2013, ТС00786 від 29.03.2013, актів про постачання теплової енергії за період з жовтня 2011 року по січень 2013 року, Відповідач спожив за період з жовтня 2011 року по березень 2013 року 448,67999 Гкал теплової енергії , загальною вартістю 146 833,63 грн. з ПДВ.

Позивач в позовній заяві зазначає, що Відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково, в сумі 86 492,22 грн., таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем склала 60 341,41 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Відповідач визнав суму основного боргу (60 341,41 грн.) повністю, а отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 60 341,41 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 1 262,07 грн. за загальний період прострочення з 11.12.2011 по 14.03.2013.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за відпущену теплову енергію, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 1 262,07 грн.

Згідно з п.7.2.4 Договору, Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 1 097,42 грн. за загальний період прострочення з 04.04.2012 по 14.03.2013.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 1 097,42 грн. є обґрунтованими.

В той же час, згідно ч. 3 ст. 551 Господарського процесуального кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи, що як вбачається з п.п.1.4., 1.7. Статуту Відповідача, останній є неприбутковою організацією, яка не має на меті одержання прибутку та основна діяльність Відповідача полягає у здійсненні функцій, які забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння, користування майном членів кооперативу, належне утримання будинку та прибудинкової території тощо, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка заявлена до стягнення - 1 097,42 грн. на 50% від заявленої суми, що становить 548,71 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №355 м. Дніпропетровськ» (49000, м. Дніпропетровськ, пров. Л.Мокієвської, 18, код ЄДРПОУ 23075710, р/р 26006092000766 в ХОФ «Укрсоцбанк», МФО 351016) на користь комунального підприємства «КОМЕНЕРГОСЕРВІС» Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6б, код ЄДРПОУ 36639101, р/р 260023015872 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 305482) 60 341,41 грн. (шістдесят тисяч триста сорок одна гривня 41 копійка) основного боргу, 1 262,07 грн. (одна тисяча двісті шістдесят дві гривні 07 копійок) 3% річних, 548,71 грн. (п'ятсот сорок вісім гривень 71 копійка) пені, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.05.2013.

Суддя А.Є. Соловйова