Рішення

від 07.05.2013 по справі 913/977/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2013 року Справа № 913/977/13

Провадження № 30/913/977/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтранс-Ресурс-К», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРС» , м. Луганськ

про стягнення 50 869 грн. 30 коп.

Суддя Голенко І.П.

в присутності представників сторін:

від позивача - Токарєва О.В., доручення б/н від 15.04.2013;

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 45 829 грн. 42 коп., 3 % річних у розмірі 839 грн. 99 коп. та договірної санкції у розмірі 4199 грн. 89 коп. за договором № 28 від 03.10.2011 перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг.

18.04.2013, 07.05.2013 повноважний представник відповідача у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 23).

Письмових клопотань про відкладення розгляду справи у даному судовому засіданні від відповідача не надходило.

Відповідач не надав до матеріалів справи письмового відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засіданні 18.04.2013 надав суду уточнення позовних вимог б/н від 17.04.2013, згідно яких позивач визначив період нарахування пені відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України - з 01.08.2012 по 01.02.2013 (184 календарних дня) у розмірі 3465 грн. 38 коп. Вказана заява прийнята судом як заява про зменшення розміру пені та прийнята до розгляду.

Таким чином, позовними вимогами є заборгованість у розмірі 45829 грн. 42 коп., пеня у розмірі 3465 грн. 38 коп. за період з 01.08.2012 по 01.02.2013 та 3% річних у розмірі 839 грн. 99 коп. за період з 01.08.2012 по 14.03.2013.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східспецтранс-Ресурс-К» (перевізником, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОРС» (замовником, відповідачем) укладено договір № 28 про перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 договору перевізник зобов'язується у встановлені строки та на підставі направлених замовником заявок отримувати від замовника вантаж, а саме вибухові речовини, експедирувати та доставляти вантаж автомобільним транспортом по узгодженим маршрутам, видавати вантаж уповноваженому на його отримання особі (отримувачу), а замовник зобов'язується передати вантаж перевізнику та оплатити за перевезення.

Згідно п. п. 4.1 та п. п. 4.2 п. 4 договору замовник (відповідач) оплачує транспортні послуги на підставі пред'явленого рахунку протягом трьох банківських днів шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок перевізника. Підставою для виписки рахунку за перевезення є заявки замовника, ТТН, дані подорожних листів.

У разі затримання замовником виплат сум, належних перевізнику, замовник виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від загального розміру заборгованості (п. п. 5.2 п. 5 договору).

Між сторонами договору укладено додаткові угоди № 1 від 05.01.2012, 08.02.2012, 13.06.2012 (а. с. 13-15).

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем надані послуги на загальну суму 50829 грн. 42 коп., що підтверджується актом виконаних робіт від 29.08.2012 на суму 13244 грн. 64 коп., який належним чином підписаний та скріплений печатками підприємств, а також актом звірення взаємних розрахунків від 21.08.2012 на суму 37584 грн. 78 коп., який належним чином підписаний та скріплений печатками підприємств. Факт надання позивачем послуг підтверджується актами виконаних робіт, які належним чином підписані сторонами без зауважень, рахунками-фактурою, податковими накладними, подорожними листами, що були надані позивачем на вимогу суду.

Оскільки відповідач здійснив часткову оплату відповідно до наданих позивачем банківських виписок, то сума заборгованості складає 45829 грн. 42 коп.

Позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості у розмірі 49468 грн. 07 коп., яку відповідач отримав 23.02.2013., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 33). Претензія залишена відповідачем без відповіді та без виконання.

Таким чином, в порушення умов договору відповідач не оплатив в повному обсязі надані позивачем послуги, отже заборгованість відповідача за договором № 28 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 03.10.2011 складає 45829 грн. 42 коп.

За таких обставин, позивачем заявлено позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 45 829 грн. 42 коп., 3 % річних у розмірі 839 грн. 99 коп. та договірної санкції у розмірі 3465 грн. 38 коп. за договором № 28 від 03.10.2011 перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем договірних зобов'язань щодо надання послуг на загальну суму 50829 грн. 42 коп., що підтверджується актом виконаних робіт від 29.08.2012 на суму 13244 грн. 64 коп., який належним чином підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств, а також актом звірення взаємний розрахунків від 21.08.2012 на суму 37584 грн. 78 коп., який належним чином підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств. Факт надання позивачем послуг підтверджується актами виконаних робіт, які належним чином підписані сторонами без зауважень, рахунками-фактурою, податковими накладними, подорожними листами, що були надані позивачем на вимогу суду.

Викладене відповідачем ніяким чином не спростовано.

Оскільки відповідач частково розрахувався за надані послуги, то заборгованість відповідача перед позивачем складає 45 829 грн. 42 коп.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 45 829 грн. 42 коп., доказів про сплату вказаної суми боргу до матеріалів справи позивачем або відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 45 829 грн. 42 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. п. 5.2. п. 5 договору у разі затримання замовником виплат сум, належних перевізнику, замовник виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від загального розміру заборгованості.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3465 грн. 38 коп. за період з 01.08.2012 по 01.02.2013 згідно розрахунку (а. с. 37-38).

Згідно п. п. 4.1 та п. п. 4.2 п. 4 договору замовник (відповідач) оплачує транспортні послуги на підставі пред'явленого рахунку протягом трьох банківських днів шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок перевізника. Підставою для виписки рахунку за перевезення є заявки замовника, ТТН, дані подорожних листів.

Позивачем на вимогу суду не надано доказів направлення або вручення відповідачу рахунків для оплати.

Проте, позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу у розмірі 45829 грн. 42 коп., яка отримана останнім 23.02.2013 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 33). Таким чином, першим днем прострочення слід вважати 03.03.2013.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення пені з огляду на заявлений позивачем період з 01.08.2012 по 01.02.2013, в той час як першим днем прострочення судом встановлений 03.03.2013.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 839 грн. 99 коп. за період з 01.08.2012 по 14.03.2013 згідно розрахунку (а. с. 4).

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку про стягнення 3% річних у розмірі 45 грн. 20 коп. за період з 03.03.2013 по 14.03.2013.

Відповідачем ні яким чином не спростовано заявлені позовні вимоги.

До матеріалів справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум, в т. ч. після порушення провадження у справі.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму основного боргу у розмірі 45829 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 45 грн. 20 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання щодо повернення судового збору у випадку подання заяви про зменшення розміру позовних вимог згідно зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судом не вирішується, оскільки позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду був сплачений судовий збір у мінімальному розмірі, який встановленим законом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРС», м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 10, приміщення № 91, код 34942631, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтранс-Ресурс-К», м. Луганськ, вул. Газєти Луганської правди, буд. 86А, кімната 6, код 37779440, заборгованість у розмірі 45829 грн. 42 коп., 3% річних у розмірі 45 грн. 20 коп., судовий збір у розмірі 1574 грн. 30 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 08.05.2013

Суддя І.П. Голенко