Рішення

від 07.05.2013 по справі 922/1046/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2013 р.Справа № 922/1046/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Інститут монокристалів НАН України, м. Харків до ТОВ "Сумарал-мед", м. Харків про стягнення 43722,72грн. за участю представників сторін:

позивача - Бевзюк О.О., дов. № 02-01/14-1 від 10.01.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Інститут монокристалів НАН України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумарал-мед" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23.04.13 р., яка була прийнята судом) заборгованість в сумі 23011,92 грн., 1739,70 грн. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором на створення науково-технічної продукції № 1/12 від 03.01.12 р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.05.13 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

На адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження по даній справі від 18.03.13 р., яка була направлена на адресу відповідача, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вищезазначену ухвалу було направлено на адресу: м. Харків, пр. Московський, 30, відповідно до відомостей, зазначених у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який було на вимогу суду надано позивачем.

Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи, передбачених ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір на створення науково-технічної продукції (далі - договір) № 1/12 від 03.01.12 р. (а.с. 11-13), відповідно до умов якого (п. 1.1), замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) прийняв на себе зобов'язання по створенню та поставці відповідачу експериментальних зразків виробів із сапфіру: циліндрів різних розмірів в кількості 32 штук.

Термін здачі робіт за договором - 29.02.12 р. Дострокове виконання робіт допускається (пункт 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно передати документи позивачу та сприяти у розробці науково-технічної продукції, здійснити приймання результатів створення науково-технічної продукції та провести оплату за виконану роботу в обумовлені договором строк.

При завершенні роботи позивач передає відповідачу акт про приймання науково-технічної продукції і додатки до нього, передбачені календарним планом і технічними вимогами технічного завдання (п. 4.1 договору).

Сторони в договорі (п. 3.2) домовились, що оплата проводиться за кожну партію виготовлених експериментальних зразків в 5-денний термін з дня підписання двостороннього акту здачі-приймання робіт.

Позивачем зобов'язання за договором виконані належним чином, а саме, відповідно до вимог Технічного завдання відповідача, згідно з календарним планом виготовлено та поставлено відповідачу експериментальні зразки виробів із сапфіру, що підтверджується двосторонніми актами здачі-приймання робіт № 1 від 19.01.12 р. на суму 22397,68 грн. (а.с. 18) та № 2 від 13.02.12 р. на суму 23011,92 грн., які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт не виконав в повному обсязі, сплатив лише 22397,68 грн. по акту здачі-приймання робіт № 1 від 19.01.12 р., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за актом здачі-приймання робіт № 2 від 13.02.12 р. склала 23011,92 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 23011,92 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 19.02.12 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, за договором на створення науково-технічної продукції № 1/12 від 03.01.12 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 23011,92 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1657,73 грн. Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6.2 договору на створення науково-технічної продукції № 1/12 від 03.01.12 р., за затримку оплати виконаних робіт відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від несплаченої або несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 03.08.12 р. по 28.02.13 р. Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, позивач мав право нараховувати пеню з 19.02.12 р. по 19.08.12 р. Отже стягненню підлягає пеня за період з 03.08.12 р. по 19.08.12 р.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 160,33 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумарал-мед" (61050, м. Харків, пр. Московський, 30, код ЄДРПОУ 33608222, п/р 26006018690980 в Ф "Слобожанське РУ ВАТ "Банк Фінанси та кредит" м. Харків, МФО 350697) на користь Інституту монокристалів НАН України (61001, м. Харків, пр. Леніна, 60, код ЄДРПОУ 00210217, п/р 31259272210845 у ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) заборгованість в сумі 23011,92 грн., 160,33 грн. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1610,71 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 1579,37 грн. пені, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.05.2013 р.

Суддя Інте Т.В.