Рішення

від 07.05.2013 по справі 913/976/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2013 року Справа № 913/976/13

Провадження №8пд/913/976/13

За позовом: 1. Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,

2. Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анджей", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головного управління Держземагентства у Луганській області, м. Луганськ, -

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Антоновій І.В.,

в присутності учасників розгляду спору:

від 1-го позивача - Саркісян Я.Ш. - заступник начальника відділу, - довіреність №И 01/03-30./5444/0/2-10 від 24.11.10 року;

від 2-го позивача - Саркісян Я.Ш. - заступник начальника відділу, - довіреність №И 01/03-31./1777/0/2-12 від 19.03.12 року;

від відповідача - представник не з'явився;

від третьої особи - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: 1-м та 2-м позивачами заявлено вимоги про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (далі - виконком міськради, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анджей" (далі - ТОВ "Анджей", орендар) 30.09.96 року, реєстрація від 03.10.96 року №1694, зі змінами до нього, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1138 га, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 54, надана в оренду терміном на 49 років, для розміщення будівлі ресторану, а саме:

викласти пункт 2.1 розділу 2. "ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ" договору у новій редакції:

"2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3.";

доповнити розділ 2. "ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ" договору новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Орендна плата сплачується за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого Орендар уточнює у Орендодавця або уповноваженого їх органу";

змінити у абзаці 4 п.п. а) п. 3.1 розділу 3. "ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН" договору слова "економічної оцінки земель" на слова "нормативної грошової оцінки земель м. Луганська";

викласти абзац 11 п.п. б) п. 3.2 розділу 3. "ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН" договору у новій редакції: "- своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. У випадку невнесення орендної плати у термін, визначений цим договором на паво тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з орендаря стягується пеня в розміні пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми орендної плати за кожний день прострочення.".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

Позов мотивовано ухиленням відповідача від приведення договору у відповідність до чинного законодавства.

Ухвалою суду від 01.04.13 року та за його ініціативою до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головне управління Держземагентства у Луганській області (далі - Держземагентство).

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 15.04.13 року до 07.05.13 року - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 07.05.13 року від позивачів надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні вони заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1-2;53-54; та ін.).

Станом на день вирішення цього спору по суті оператор поштового зв'язку не повернув до суду поштові відправлення про порушення провадження у справі та про відкладення її розгляду.

Позивач у позовній заяві в якості адреси місцезнаходження відповідача вказав: місто Луганськ, вул.Карла Маркса,22 (а.с.3-7), що підтверджується також довідкою з ЄДР серії АВ №336887 від 11.04.13 року (а.с.27-29).

З огляду на викладене суд при вирішенні цього спору керується:

приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України, де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином;

пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Отже, у суду є підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Третя особа до судового засідання, призначеного на 07.05.13 року, не з'явилася без пояснення причин; згідно відзиву на позовну заяву від 10.04.13 року за вих. №8-6-30/1959 (а.с.32-35)) позов вважає обґрунтованим, але рішення у справі, на її думку, жодним чином не впливає на її права та обов'язки (відзив на позовну заяву від 10.04.13 року за вих. №8-6-30/1959).

Позивачі не заперечили проти розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,ч.3 ст.22,ст.ст.27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача та третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивачів, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

30.09.1996 року між Виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів (орендодавець, 1-й позивач) та Луганським закритим акціонерним товариством "Анджей" (орендар), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Анджей" (відповідач), у простій письмовій формі, був укладений договір №1694 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно якому міськвиконком на підставі рішення від 06.09.1996 року №478/4 (а.с.11) надає, а орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,1138 га (п.1.1), терміном на 49 років, для розміщення будівлі ресторану по вул.Совєтській,54 (п.1.2).

Плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі земельного податку, щомісячно, рівними долями (п.2.1).

Згідно абз.5-6 підпункту а) пункту 3.1 договору орендодавець має право змінювати орендну плату у разі зміни економічної оцінки землі та ставки земельного податку, а також визначати розмір орендної плати на наступний період в установленому порядку.

Державну реєстрацію договору здійснено 03.10.1996 року №1694 (а.с.16;17).

26.05.09 року між Луганською міською радою (орендодавець) та орендарем, у простій письмовій формі, укладено договір про внесення змін до основного договору, відповідно до якого внесено зміни до п.1.1 та визначено, що орендарем є ТОВ "Анджей" - правонаступник Луганського закритого акціонерного товариства "Анджей".

Державна реєстрація цього договору здійснена 21.10.10 року №041043300232 (а.с.18;19-21).

27.07.11 року орендар звернувся до Луганської міської ради з клопотанням за вих. №б/н, у якому виклав прохання до ради про внесення змін до вищезгаданого договору, а саме: до його преамбули та до пункту 2.1 розділу 2; про доповнення цього розділу пунктом 2.2; про внесення змін до абзацу 4 п.п.б) п. 3.1 розділу 3 та до абзацу 11 п.п.б) п.3.2, - які, крім внесення змін до преамбули договору, редакційно співпадають з позовними вимогами позивача (а.с.13).

У зв'язку з надходженням цього клопотання 30.08.11 року Луганською міською радою прийнято рішення №13/78 "Про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03.10.1996 року №1694, зі змінами до нього, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Анджей"", відповідно до пунктів 1 та 1.1 якого клопотання орендаря задоволено у повному обсязі; пунктом 2 цього ж рішення його зобов'язано у місячний термін з моменту прийняття даного рішення звернутися до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для укладення у встановленому чинним законодавством порядку договору про внесення змін до зазначеного договору (а.с.12).

З наявних у справі доказів вбачається, що зазначене рішення міської ради було вручене уповноваженій особі відповідача (а.с.14-15).

Відповідач не заперечив та не спростував цей факт.

Позивач стверджує, що відповідач станом на 25.03.13 року не вжив заходів до виконання рішення Луганської міської ради від 30.08.11 року №13/78, що підтверджується довідкою вищезгаданого Управління від 25.03.13 року за №0650 (а.с.23), - що стало підставою для його звернення до суду з цим позовом.

Станом на час вирішення цього спору по суті відповідач не надав до справи доказів вжиття ним таких заходів, проти позову не заперечив та не спростував його.

ІІ.Заслухавши позивачів, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності відповідача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений між сторонами по цій справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ (ст.20 Закону "Про оренду землі") укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладений сторонами основний договір відповідає приписам вищецитованого законодавства.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цією нормою кореспондуються абзаци 5-6 п.п. а) пункт 3.1 укладеного між сторонами договору.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Такою істотною зміною позивач вважає зміну нормативної грошової оцінки землі та встановленого чинним законодавством України рівня орендної плати за користування землею (ст.288 Податкового кодексу України).

У частинах 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України сказано, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, передбачена можливість застосування цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При вирішенні цього спору суд керувався приписами частини 2 названої статті Кодексу, відповідно до якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у

відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У даному випадку позивачем належним чином доведена наявність сукупності передбачених даною нормою закону обставин.

Як зазначено у частині 4 ст. 652 Цивільного кодексу, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.652 названого Кодексу.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірного договору) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

На день виникнення та вирішення цього спору по суті розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.11 року (Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність), а саме: для земель інших категорій (крім сільськогосподарських) - на рівні 3-кратного розміру земельного податку.

Відповідно до підпункту 288.5.2 п.288.5 ст. 288 орендна плата не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки - залежно від її призначення.

Оцінивши дії позивача, спрямовані на врегулювання цього спору, суд дійшов висновку, що вони, крім вищевикладених підстав, відповідають приписам чинного законодавства України ще і з огляду на таке.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку згадувана у рішенні земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

Як сказано вище у цьому рішенні, правовідносини щодо оренди землі врегульовані низкою спеціальних нормативних актів, у тому числі - Законом України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексами України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

За таких обставин вищезгадане рішення Луганської міської ради від 30.08.11 року №13/78 відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає встановленим, що законодавчо було змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилився від вчинення дій, направлених на приведення договору оренди землі від 30.09.1996 року, державна реєстрація від 03.10.1996 року №1694, зі змінами до нього, у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі в частині розміру орендної ставки та порядку внесення орендної плати, - що стало підставою для виникнення цього спору.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про покладення витрат по сплаті судового збору на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст.19,144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 26,59,73 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.4 3 ,32-34,43,44,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Внести зміни до договору оренди землі, укладеного 30.09.1996 року, у простій письмовій формі, між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Луганським закритим акціонерним товариством "Анджей", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Анджей" (орендар), державна реєстрація від 03.10.1996 року №1694, зі змінами до нього, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1138 га, надана під розміщену будівлі ресторану, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтская, 54, а саме:

викласти пункт 2.1 розділу 2. "ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ" договору у новій редакції:

"2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3.";

доповнити розділ 2. "ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ" договору новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Орендна плата сплачується за базовий податковий (звітній) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок, реквізити якого Орендар уточнює у Орендодавця або уповноваженого їх органу";

змінити у абзаці 4 п.п. а) п. 3.1 розділу 3. "ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН" договору слова "економічної оцінки земель" на слова "нормативної грошової оцінки земель м. Луганська";

викласти абзац 11 п.п. б) п. 3.2 розділу 3. "ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН" договору у новій редакції: "- своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. У випадку невнесення орендної плати у термін, визначений цим договором на паво тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з орендаря стягується пеня в розміні пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку, від несплаченої суми орендної плати за кожний день прострочення.".

2.1.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України, ст.20 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" та ст. 4 Закону України від 01.07.04 року №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анджей", ідентифікаційний код 13408487, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Карла Маркса, 22, - на користь Луганської міської ради, ідентифікаційний код 26070794, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, - витрати по сплаті судового збору у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 07.05.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 08 травня 2013 року.

Суддя А.П.Середа