Рішення

від 23.04.2013 по справі 910/4516/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4516/13 23.04.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Скелябудінвест»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Елекстросервіс»

про тлумачення умов договору

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Розуменко Ю.О. (ордер № 35951 від 01.04.2013 р.);

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Скелябудінвест» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Елекстросервіс» (далі - відповідач) про тлумачення умов п. 4.1., 3.1., 3.2. Договору № 20-07/10 від 20.07.2010 року наступним чином: 4.1. «Всі роботи по Договору вважаються закінченими тільки тоді, коли готовність для використання лінії електромережі, змонтованої ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС», підтвердить АК «Київенерго» шляхом оформлення акту виконаних робіт по лінії 0,4 кВ»; 3.1., 3.2. «ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СКЕЛЯБУДІНВЕСТ» має право здійснити остаточний розрахунок помісячно, якщо готовність для використання лінії електромережі, змонтованої ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС», підтвердить АК «Київенерго» шляхом оформлення акту виконаних робіт по лінії 0,4 кВ.»

Позовні вимоги обґрунтовані різним тлумаченням сторонами умов Договору № 20-07/10 від 20.07.2010 року щодо оформлення виконаних робіт та умов про їх оплату

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що умови Договору № 20-07/10 від 20.07.2010 року, вказані позивачем, є зрозумілими, не потребують додаткового тлумачення судом, а заявлений позивачем позов є намаганням позивача не розтлумачити умови договору, в змінити їх на власну користь.

Представник позивача в судові засідання не з'явився, до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, подане клопотання судом не задовольняється, оскільки розгляд справи вже відкладався судом за клопотанням позивача, матеріалів справи достатньо для розгляду справи та прийняття рішення по суті спору, явка позивача в судове засідання не визначалась судом обов'язковою, статтею 69 Господарського процесуального кодексу України суд обмежений строками розгляду справи. Крім того, згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Отже, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичною особи, котрим ця юридична особа наділяє конкретну посадову особу повноваженням вчиняти певні юридичні дії, а отже, обставини, зазначені в клопотанні як підстави для відкладення розгляду справи, не є поважними.

В судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2010 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 20-07/10 за умовами якого, Замовник передає, а Підрядник приймає на себе виконання будівельних, електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт з прокладання електричних мереж 10 кВ, встановлення КТПН-10/0,4 кВ, в т.ч. виконання обліку електроенергії (АСКОЕ) згідно ТУ №43045 від 03.11.2008 p., проекту АТЗТ «ДЕКС» (137-ПР-ЕП; 137-ПР-ЕП2; 137-ПР-ЕМ) «Зовнішнє електропостачання торговельно-промислового комплексу на території Щасливської сільської ради».

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна договору складає: електромонтажні роботи -143276,40 грн. (з них вартість устаткування - 100020,00 грн.), пусконалагоджувальні роботи - 7558,80 грн. Всього за договором 150835,20 грн.

Згідно з п. 3.1. Договору Замовник сплачує Підряднику аванс 100% вартості устаткування в сумі - 100020,00грн.; 30% від вартості робіт в сумі - 15245,00 грн. Всього авансу - 115265,00грн..

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що поточні розрахунки за фактично виконані роботи проводяться щомісячно на протязі 10 робочих днів після підписання актів приймання виконаних робіт, оформлених відповідними представниками Замовника та Підрядника.

Згідно з п. 4.1. Договору термін виконання та оформлення робіт: початок - наступного дня після сплати авансу, закінчення 30 робочих днів, включення КТПН-10/0,4 - 10 робочих днів після вирішення Замовником майнових питань з АК «Київенерго» згідно умов Договору на приєднання №6568/43045/33160 від 03.11.2008 p., а також закінчення та оформлення Замовником робіт по 0,4 кВ.

Позивачем заявлений позов про тлумачення змісту пунктів 3.1., 3.2., 4.1. Договору щодо порядку оформлення виконаних робіт та їх оплати, в зв'язку з чим позивач просить суд розтлумачити зміст: 1) п. 3.1. та п. 3.2. Договору наступним чином: «ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СКЕЛЯБУДІНВЕСТ» має право здійснити остаточний розрахунок помісячно, якщо готовність для використання лінії електромережі, змонтованої ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС», підтвердить АК «Київенерго» шляхом оформлення акту виконаних робіт по лінії 0,4 кВ.»; 2) п. 4.1. Договору наступним чином: «Всі роботи по Договору вважаються закінченими тільки тоді, коли готовність для використання лінії електромережі, змонтованої ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС», підтвердить АК «Київенерго» шляхом оформлення акту виконаних робіт по лінії 0,4 кВ.».

Згідно з ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину (договору) беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 613 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Отже, тлумачення правочину (Договору) є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при укладанні, усунення неясностей та суперечок у трактуванні його положень.

Крім того, відповідно до змісту статей 213, 637 ЦК України тлумаченню підлягає саме зміст правочину (Договору) без зміни його умов, а не його конкретні терміни в окремих пунктах Договору.

При досліджені пунктів 3.1., 3.2., 4.1. Договору суд дійшов до висновку, що вони не містять будь-яких незрозумілих слів, понять або термінів, які не дають змоги з'ясувати дійсні наміри сторін, а справжня воля сторін, обсяг прав і обов'язків, що їх беруть на себе сторони за умовами цих пунктів Договору, визначені достатньо, щоб зрозуміти зміст цієї частини Договору.

Крім того, суд зазначає що звернення позивача до господарського суду за тлумаченням пунктів 3.1., 3.2., 4.1. Договору, зумовлено його бажанням змінити умови Договору, а саме: строки оплати (настання моменту оплати) та строки (терміни) виконання та оформлення робіт.

За нормами ст. 181 Господарського кодексу України позивач, на стадії укладення Договору, у випадку не згоди з умовами запропонованого проекту договору, наділений правом складення протоколу розбіжностей, та у випадку не погодження всіх умов, звернення до суду з позовом про їх врегулювання.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України)

Отже, врегулювання розбіжностей, що виникли між сторонами з приводу умов Договору щодо порядку оформлення виконаних робіт та їх оплати, можливе лише шляхом внесення сторонами змін до п.п. 3.1., 3.2., 4.1. Договору.

Зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, які складають права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб встановлення справжньої волі сторін при вчиненні правочину та можливості виконання ними умов правочину. А тому тлумачення правочину (договору) можливе до виконання сторонами його умов.

Матеріалами справи підтверджується, що на теперішній час умови Договору в частині виконання зобов'язань відповідача виконані, зважаючи на невиконання позивачем умов договору щодо оплати виконаних за Договором робіт відповідачем подано до суду позов про стягнення заборгованості, за результатами розгляду якого 06.02.2012 р. господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 5011з-14/16589-2012 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості та штрафу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрат відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Відповідач просить покласти на позивача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2000,00 грн. з посиланням на укладення 28.03.2013 року Договору про надання правової допомоги № 01-04/13.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приймаючи до уваги, що статус особи, яка представляла інтереси відповідача при розгляді даної справи, відповідає вимогам ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», та підтверджується свідоцтвом про право на занятті адвокатською діяльністю № 5334 від 28.09.2012 р., витрати відповідача на оплату послуг адвоката підтверджуються випискою з банківського рахунку відповідача та є співрозмірними вчиненим на захист права діям, зазначена вимога відповідача про стягнення з відповідача 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

В позові відмовити

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Скелябудінвест» (49033, м. Дніпропетровськ, вул.. Єрмолової, буд. 35, кв. 100, код 34230670) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, дуб. 18-А, код 31025287) 2000,00 грн. (дві тисячі грн.. 00 коп.) витрат на оплату послуг адвоката.

Повне рішення складено 07.05.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова