Справа № 161/5680/13-к
Провадження № 1-кс/161/1477/13
У Х В А Л А
м. Луцьк 18 квітня 2013 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,
при секретарі Фірук І.В.,
з участю слідчого Байкевича Р.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Луцьк клопотання старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Волинській області ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий з ОВС СВ ДПС у Волинській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з начальником відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Волинської області ОСОБА_2, про тимчасовий доступ до документів, які містять банківську таємницю та проведення їх виїмки.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ ДПС у Волинській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 07.03.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013020000000043 щодо ухилення від сплати податків у значних розмірах службовими особами ТОВ «Континент Нафто Трейд», за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що проведено позаплановою документальною перевіркою ТОВ «Континент Нафто Трейд» (код за ЄДРПОУ - 33681103, адреса: м. Луцьк, вул. Кременецька, 38) згідно акту № 994/22.1/33681103 від 05.02.2013 року встановлено відображення в податковому обліку товариства фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сота-Плюс» (код ЄДРПОУ - 34233975), які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків і мають ознаки нікчемності, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету в період 4 кв. 2010 pоку, 1-2 кв. 2011 року, на загальну суму 431 427,45 грн., та заниження податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету в січні, березні, квітні 2011 року на 270 373 грн.
Проведеним досудовим слідством встановлено, що між ТОВ «Континент Нафто Трейд» та ТОВ «Сота-Плюс» укладено договір зберігання №100/1 від 30.12.2010 року, відповідно до якого ТОВ «Сота-Плюс» як зберігач зобов'язане зберігати нафтопродукти та іншу продукцію, передані ТОВ «Континент Нафто Трейд» як поклажодавцем. Майно вважається переданим на зберігання з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Місце зберігання майна згідно актів приймання нафтопродуктів та місце відпуску нафтопродуктів залізничними та автоцистернами згідно товарно-транспортних накладних є нафтобаза за адресою: м. Миколаїв, вул. Самойловича, 38а. Де відповідно даних проведеної документальної перевірки проводилося змішання нафтопродуктів унаслідок зливання різних марок бензинів до одного резервуара, тобто переведення нафтопродуктів з однієї марки в іншу. Внаслідок цього, вказана нафтобаза є об'єктом підвищеної небезпеки, а господарські операції ТОВ «Континент Нафто Трейд» та ТОВ «Сота-Плюс» по розвантажуванню із залізничних цистерн нафтопродуктів шляхом злиття в резервуари для їх збереження, змішування, завантаження у бензовози - потребує спеціального декларування та державної реєстрації. Однак, згідно інформаційних даних, розміщених на офіційному веб-сайті Держгірпромнагляду - у державному реєстрі об'єктів підвищеної небезпеки по Миколаївській області зареєстрований резервуарний парк з АЗС, де суб'єктом господарської діяльності значиться ПП ВТФ «ТАБ» (м. Миколаїв, вул. Самойловича, 38а). ТОВ «Континент Нафто Трейд» та ТОВ «Сота-Плюс» у державному реєстрі об'єктів підвищеної небезпеки як суб'єкти господарської діяльності не зареєстровані, що вказує на недійсність правочинів, укладених між цими товариствами, які не спричинили настання реальних правових наслідків.
З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин злочину, виникла необхідність в дослідженні обставин здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Континент Нафто Трейд» та ТОВ «Сота-Плюс» щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт чи послуг), умов та стану взаєморозрахунків між контрагентами, підтвердження або спростування імітації проведення таких розрахунків, а перевірити ці обставини можливо лише шляхом розкриття банківської таємниці ТОВ «Континент Нафто Трейд» та здійснення аналізу про рух грошових коштів по таких рахунках.
В ході досудового розслідування встановлено, що згідно інформаційної бази ДПС України ТОВ «Континент Нафто Трейд» відкрито банківські рахунки в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465) № НОМЕР_1 та № 260073011212.
У зв'язку з тим, що документи про використання ТОВ «Континент Нафто Трейд» вказаного банківського рахунку в даному кримінальному провадженні мають значення речових доказів, які на даний момент належним чином ще не оглянуті і наведені в них відомості не зафіксовані і тому можуть бути змінені, а самі документи можуть бути пошкодженні чи знищені, через що не зможуть бути використані як доказ факту та доведення обставин ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Континент Нафто Трейд» - існує необхідність у їх вилученні.
Іншим способом отримати тимчасовий доступ та вилучити вказані документи неможливо, так як відповідно до ст.62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.
Факт скоєння злочину за ч. 1 ст. 212 КК України, пов'язаного із ухиленням від сплати податків за наслідками здійснення протиправної діяльності ТОВ «Континент Нафто Трейд» - підлягає доказуванню під час досудового розслідування і в суді, у зв'язку з чим, відомості щодо обставин здійснення такої діяльності є доказом у даному кримінальному провадженні, що в свою чергу доводить те, що саме через отримання тимчасового доступу до документів про використання рахунків ТОВ «Континент Нафто Трейд», зазначених у клопотанні, може бути виконано завдання, для досягнення якого, слідчий звертається із клопотанням і, наведені в ньому доводи є підставними.
Просить надати тимчасовий доступ до документів про використання рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» (код ЄДРПОУ 33681103) № НОМЕР_1 та № 260073011212, відкритих в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465, адреса м. Київ вул. Госпітальна, 12г), а також провести вилучення таких документів, а саме: інформації про рух коштів по рахунку за період з 01.10.2010 року по 27.03.2013 року, на паперовому носії та в електронному вигляді, включаючи години, хвилини та секунди надходжень та витрат коштів, із зазначенням кодів ЄДРПОУ та найменування платників та отримувачів коштів і призначення платежів.
В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання з підстав у ньому викладених. Просив задовольнити клопотання.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
При розгляді клопотання встановлено, що на підставі направлень від 16.01.2013 року виданих Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сота-Плюс». Перевірка проводилась з 16.01.2013 року по 29.01.2013 року, за період господарської діяльності з вказаним контрагентом з 01.12.2010 року по 30.04.2011 року.
Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТзОВ «Сота-Плюс» (код ЄДРПОУ 34233975) було надано:
- податкові накладні;
- видаткові накладні;
- договора;
- товарно-транспортні накладні;
- оборотно-сальдові відомості по рахунках 631.
Крім того, під час перевірки було використано наступні матеріали:
- дані нормативно-правової бази «ЛІГА: Закон», дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів тощо.
05 лютого 2013 року за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сота-Плюс» було складено акт № 994/22.1/33681103 про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Континент Нафто Трейд», код ЄДРПОУ 33681103 з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сота-Плюс» (код ЄДРПОУ 34233975).
Також встановлено, що згідно висновку складеного акту перевіркою ТзОВ «КНТ» встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦКУ), Договір купівлі-продажу та договір зберігання між ТзОВ «Сота-Плюс» та ТзОВ «КНТ», відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу Закону.
Також при розгляді клопотання встановлено, що слідчий в обґрунтування клопотання посилається на те, що проведено позаплановою документальною перевіркою ТОВ «Континент Нафто Трейд» (код за ЄДРПОУ - 33681103, адреса: м. Луцьк, вул. Кременецька, 38) згідно акту № 994/22.1/33681103 від 05.02.2013 року встановлено відображення в податковому обліку товариства фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сота-Плюс» (код ЄДРПОУ - 34233975), які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків і мають ознаки нікчемності. Що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету в період 4 кв. 2010 pоку, 1-2 кв. 2011 року, на загальну суму 431 427,45 грн., та заниження податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету в січні, березні, квітні 2011 року на 270 373 грн.
За наслідками виявлених, на думку податкового органу, порушень було складено податкові повідомлення-рішення про сплату у добровільному порядку визначених сум до державного бюджету.
Також встановлено, що слідчий у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 КПК України, як докази до клопотання долучив вибіркові аркуші акту перевірки, на який посилається і який є підставою для звернення з вказаним клопотанням для отримання доступу до документів.
При цьому до клопотання не додано самого договору зберігання укладеного між суб'єктами господарювання, податкових повідомлень-рішень, державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки суб'єктів господарської діяльності.
Саме по собі твердження слідчого, з посиланням на акт № 994/22.1/33681103 про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Континент Нафто Трейд», код ЄДРПОУ 33681103 з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сота-Плюс» (код ЄДРПОУ 34233975), про недійсність правочинів, укладених між цими товариствами, які не спричинили настання реальних правових наслідків, не заслуговує на увагу і не приймається до уваги з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до частини другої статті 215, частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У Постанові Пленуму Верховного Суду від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.
Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі, якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема:
- правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;
- правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України);
- правочини щодо відчуження викраденого майна;
- правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо (п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.2009 року № 9).
Висновки податкового органу про нікчемність правочинів укладених між ТзОВ «Сота-Плюс» та ТзОВ «КНТ» ґрунтуються на тому, що встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦКУ), Договір купівлі-продажу та договір зберігання між ТзОВ «Ста-Плюс» та ТзОВ «КНТ», відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу Закону. Такий висновок є помилковим.
Відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Це правило, безумовно стосується і нікчемних правочинів. І оспорюваний правочинів. Будь-якої альтернативи цьому правилу не встановлено. Поки суд не визнав у встановленому порядку оспорюваний правочин недійсним, його умови є обов'язковими для сторін, хоч би закон прямо забороняв вчинення таких правочинів.
У пункті 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 року № 9 Верховним Судом України відзначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТзОВ «Континент Нафто Трейд» на укладення договорів з ТзОВ «Сота-Плюс» без наміру створити наслідки, які передбачені цими договорами. Цих доказів не надано і під час судового розгляду клопотання. А навпаки, документально доведено виконання зобов'язань обома сторонами щодо виконаних робіт згідно укладених договорів та оплати за виконані роботи.
Зазначені обставини було встановлено податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу сторін, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного.
З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатись нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за статтею 228 ЦК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 234 ЦК України, фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, цей вид недійсних правочинів належить до оспорюваних правочинів. З огляду на цю норму, жоден інший орган, крім суду, не може робити висновок про недійсність фіктивного правочину.
При розгляді клопотання взято до уваги, що викладені в Акті перевірки № 994/22.1/33681103 від 05.02.2013 року висновки про порушення ТзОВ «Континент Нафто Трейд» вимог ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України зроблено з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими доказами.
Проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року (чинній на той час редакції), приходжу до висновку про те, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону.
Так як, відповідно до вимог пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.
Відтак, встановивши правочин, який має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у статті 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання.
Здійснення таких дій не відповідає повноваженням податкового органу та способу їх реалізації, свідчить про перевищення компетенції та безпідставне втручання в приватні правовідносини, порушує принцип офіційності.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
З матеріалів клопотання вбачається, що правочини, які укладені між ТзОВ «Континент Нафто Трейд» та ТзОВ «Сота-Плюс» виконані обома сторонами.
Слідчим не доведено, що господарські зобов'язання між ТзОВ «Континент Нафто Трейд» та ТзОВ «Сота-Плюс» вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Згідно зі статтею 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Сторони самостійно визначають форму договору.
В силу статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Стороною кримінального провадження при розгляді клопотання не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договорів однією із сторін, також не надано доказів щодо наявності спору між сторонами щодо недійсності договорів відсутній.
Також при розгляді клопотання встановлено і цього не заперечувалось слідчим, що стороною кримінального провадження не доведено та не надано доказів на підтвердження того, що документи про використання ТОВ «Континент Нафто Трейд» банківського рахунку мають значення речових доказів, наведені в них відомості не зафіксовані і тому можуть бути змінені, а самі документи можуть бути пошкодженні чи знищені, через що не зможуть бути використані як доказ факту та доведення обставин ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Континент Нафто Трейд».
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону. Оскільки стороною кримінального провадження не доведено та не надано доказів на підтвердження фактів та обставин викладених в клопотанні, також вони не знайшли свого підтвердженні в ході судового розгляду клопотання. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 163, 164 КПК України,-
УХВАЛИВ:
Відмовити старшому слідчому з ОВС СВ ДПС у Волинській області ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя В.В. Ковтуненко
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2013 |
Оприлюднено | 22.01.2014 |
Номер документу | 31086743 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Ковтуненко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні