Постанова

від 15.04.2013 по справі 806/1096/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/1096/13-a

категорія 8.1.5

15 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирське спеціалізоване управління №35" про стягнення 34625,75 грн.,-

встановив:

У лютому 2013 року Державна податкова інспекція у м.Житомирі звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирське спеціалізоване управління №35" податковий борг в сумі розміром 34625,75 грн., з яких: 639,28 грн. - по податку на прибуток підприємства; 33986,47 грн. - по податку на додану вартість.

Правовою підставою стягнення заборгованості позивач вважає норми п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України.

Зазначає, що податковий борг в сумі 34625,75 грн. у відповідача виник на підставі наданих податкових декларацій з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства та податкових повідомлень-рішень. Відповідачу була направлена податкова вимога. Але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений. Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Позивач подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явивсь, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирське спеціалізоване управління №35" зареєстроване як юридична особа 24.11.2010 року, включене до ЄДРПОУ за номером 37390472, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м.Житомирі.

Відповідно до положень 41.1.1 Податкового кодексу України, контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Таким чином, позивач - Державна податкова інспекція у м. Житомирі є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому законами України повноваження.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Згідно із пунктами 203.1., 203.2. ст. 203 Розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість: №9064574030 від 19.10.201 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17076 грн.; №9085958773 від 28.01.2013 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16499 грн.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Крім того було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість та складено акт №3750/15-2 від 03.10.2012 року

На підставі вказаного акта позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009271601 від 04.10.2012 року, за яким відповідачу нараховано штраф за погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із затримкою у сумі розміром 411,47 грн., яке отримане платником податків 04.10.2012 року, що засвідчується підписом головного бухгалтера Швед Л.А. В адміністративному або судовому порядку не оскаржене.

Судом встановлено, що відповідач податкові зобов'язання з податку на додану вартість осіб, визначені у зазначеній декларації та донараховані згідно з податковим повідомленням-рішенням, не сплатив у повному обсязі у строк, встановлений законом.

Згідно із п. 152.1. ст. 152 розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємстваа II-III квартал 2012 року №9070348012 від 09.11.2012 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі розміром 602 грн.

Крім того було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за результатами якої складено акт №2206/15-1 від 26.07.2012 року

На підставі вказаного акта позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007351501 від 10.09.2012 року, за яким відповідачу нараховано штраф за погашення грошового зобов'язання з податку на прибуток із затримкою у сумі розміром 37,28 грн., яке направлялось платнику податків, що засвідчується копією конверта з відміткою за "закінченням терміну зберігання". В адміністративному або судовому порядку не оскаржене.

Заборгованість відповідача з податку на прибуток становить 639,28 грн., яка підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки платника податків.

Судом встановлено, що відповідач податкові зобов'язання з податку на додану вартість, з податку на прибуток, визначені у зазначених деклараціях, не сплатив у строк встановлений законом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом направлялась податкова вимога №943 від 08 серпня 2012 року, що засвідчується копією конверта з відміткою за "закінченням терміну зберігання", доданого до позовної заяви.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України податкові вимоги надсилаються у такому самому порядку як і податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, податковий борг відповідача підтверджується матеріалами справи, та складає 34625,75 грн., з яких: 639,28 грн. - з податку на прибуток; 34625,75 грн. - з податку на додану вартість.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у м.Житомирі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирське спеціалізоване управління №35" про стягнення 34625,75 грн., - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирське спеціалізоване управління №35" (код ЄДРПОУ 37390472) кошти в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі розміром 34625 (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп., з яких: 639 (шістсот тридцять дев'ять) грн. 28 (двадцять вісім) коп. - по податку на прибуток підприємства; 34625 (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 75 (сімдесяь п'ять) коп. - з податку на додану вартість.

Повний текст постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 15 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук